Ухвала суду № 44754027, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 804/15796/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. у справі № 804/15796/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України"

до Дніпропетровської митниці ДФС

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні та рішення, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України" (далі по тексту - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про визначення митної вартості за шостим методом № 112030000/2013/000534/1 від 22.07.2013 та картку відмови у митному оформленні товару № 112030000/2013/00572 від 22.07.2013 за ВМД № 112030000/2013/016732 від 22.07.2013року, а також стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна суму переплати ввізного мита в розмірі 8231,11 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ТОВ Торговий Дім Профіль України 09 вересня 2013р. сформувало митну декларацію № 110100000/2013/228215 та надало її до Дніпропетровської митниці Міндоходів (до митного посту Дніпропетровськ-Лівобережний) для здійснення оформлення товару у митному відношенні з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом. Протее відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200420/1 від 12 вересня 2013 р. та складено картку відмови в прийнятті митної декларації № 110100000/2013/00513 від 12 вересня 2013 р., з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, передбачені ст.53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості за основним методом. Позивач вважає безпідставним обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, а застосування відповідачем коригування митної вартості - передчасним. З огляду на викладене, позивач вважає протиправним донарахування відповідачем додатково податку на додану вартість у сумі 12097,08 грн. та зазначає, що прийняті відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200420/1 від 12 вересня 2013 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації № 110100000/2013/00513 від 12 вересня 2013 р. підлягають скасуванню, а донарахована додатково сума податку на додану вартість у сумі 12097,08 грн. має бути повернута позвиачу.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що митним органом доведено правомірність рішення та картки відмови, а доводи позивача спростовані матерілами справи.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем з фірмою Shandong CHAMBROAD HOLDING CO.Ltd (КНР) укладено Контракт купівлі-продажу № 15/11/12 від 15.11.2012 р. та додаток (специфікацію) №9 від 06.07.2013 року до контракту № 15/11/12 від 15.11.2012 р.

У відповідності до вищезазначеного контракту постачальник здійснив поставку товарів на умовах поставки CFR Чиндао, порт відгрузки - Чиндао, КНР, порт призначення Одесса, Україна. Згідно умовам контракту та додатку до нього поставка відбувається на умовах 100% передплати, строк відгрузки - протягом 15 днів після оплати. Відповідно до специфікації №9 від 06.07.2013 року, яка є невід'ємною частиною контракту № 15/11/12 від 15.11.2012 р., покупець зобовязується купити у продавця, а продавець зобовязується поставини та передати у власність прокат плаский оцинкований гарячим способом.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2013 позивач звернувся до відділу митного оформлення митного посту Дніпропетровськ-Лівобережний Дніпропетровської митниці Міндоходів для оформлення вантажу за вищевказаним контрактом, шляхом подання вантажно-митної декларації, а саме: № 110100000/2013/228215 від 09.09.2013 року разом з документами зазначеними у графі 44 вказаної ВМД.

Митним органом відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. За результатами контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: адреса відправника та умови поставки згідно додатку від 06.06.2013 №9 до контракту від 15.11.2012 № 15/11/12 відрізняються від даних інвойсу від 20.06.2013 № JB320130612 (з огляду на це, неможливо ідентифікувати товар).

Матеріали справи також підтверджують, що згідно з вимогами другої та третьої частини ст.53 Митного кодексу України під час проведення консультацій 09.09.2013 митним органом направлено електронне повідомлення, яким зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 10.09.2013 № 01-339 позивач зазначив, що виявлені розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару, а також повідомив митницю про неможливість надання додаткових документів.

Дніпропетровська митниця не погодилась з визначенням митної вартості товару у вищевказаній вантажно-митній декларації та відмовила в оформленні товару шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2013/00513 від 12.09.2013 року.

Карткою відмови визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови подання нової ВМД, заповненої в установленому порядку, з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Крім того, 12.09.2013 року Митним постом Дніпропетровськ-Лівобережний Дніпропетровської митниці видано рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200420/1, за результатами якого ціна товару збільшена внаслідок застосування другорядного методу, митну вартість товару скориговано до 0,85 доларів США/кг (на прокат стальний оцинкований товщиною 0,30 мм і 0,35 мм) та 0,88 дол.США/кг (на прокат стальний оцинкований товщиною 0,25 мм і 0,28 мм) на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст.60 МКУ.

Підставою прийняття рішенні про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200420/1 від 12.09.2013 р. стало неподання позивачем до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України. В рішенні також вказується проте, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності).

Таким чином Дніпропетровська митниця відкоригувала митну вартість товару, збільшивши її на 7577, 37 USD.

Матеріали справи підтверджують, що позивач до митного органу подав нову вантажну митну декларацію від 12.09.2013 року МД №1 10100000/2013/228602 з наданням фінансових гарантій, відповідно до глави 45 МКУ. При цьому товар випущено у вільний обіг з митною вартістю, визначеною декларантом та сплатою різниці суми платежів, обчислених митним органом відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ, а саме: в розмірі 79663,63 USD.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем надано

наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 03.12.2011 №110/2012/0001937;

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 04.09.2015 №42958710;

- коносамент від 29.06.2013 № QDSМ037645;

- банківський платіжний документ від 07.06.2013 № 287;

- банківський платіжний документ від 07.06.2013 № 381;

- прейскурант цін (прайс-лист виробника) від 20.06.2013;

- висновок ДЗІ від 31.07.2013 № 9/366 про вартісні характеристик: товару;

- розрахунок ціни (калькуляція) від 20.06.2013;

- рахунок-фактура (інвойс) від 20.06.2013 № JВ20130612;

- пакувальний лист від 20.06.2013;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) вії 06.06.2013 №9;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.11.2011 І №15/11/12;

- сертифікат про походження товару від 20.06.2013 №ССРІТ125357028;

- сертифікат якості від 20.06.2013 № JВ2013061001М;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове 1 зберігання товарів №110100000/0653 від 09.09.2013;

- копія митної декларації країни відправлення від 24.06.20151 №425820130580379316.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

У відповідності до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному ст. ст. 345 - 354 МКУ, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За приписами ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до ст. 337 МКУ перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:

- формато-логічного контролю;

- контролю співставлення;

- контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

За визначенням вказаної норми:

формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються;

контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

При цьому обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу XI МКУ, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу XI МКУ.

Так, за результатами проведеного контролю із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) відповідно до ст. 337 МКУ в автоматизованому порядку було виявлено ризик щодо можливого заниження митної вартості та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірка правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Матеріали справи свідчать, що Дніпропетровською митницею відповідно до п. 1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: адреса відправника та умови поставки згідно додатку від 06.06.2013 №9 до контракту від 15.11.2012 № 15/11/12 відрізняються від даних інвойсу від 20.06.2013 № JB320130612 (з огляду на це, неможливо ідентифікувати товар).

Під час проведення консультацій 09.09.2013р. митним органом відповідно до ч.ч.2,3 ст.53 Митного кодексу України позивачу направлено електронне повідомлення, яким зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 10.09.2013 № 01-339 позивач повідомив відповідача, що надані ТОВ ТД Профіль України документи повністю відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, тобто всі необхідні документи наявні у митного органу і є вичерпними для обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та визначення митної вартості товару по ВМД №110100000/2013/228215 від 09.09.2013 року. Крім того, зазначив, що додаткові документи, які вказані в повідомленні митного органу в десятиденний термін надати неможливо.

Згідно з ч.1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктом другим частини шостої статті 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з матеріалами справи 12.09.2013 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200420/1, де зазначається про неподання Позивачем до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України. Вказується також, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності).

За висновками митного органу неможливість застосування першого методу обумовлена ненаданням позивачем затребуваних митницею додаткових документів, а також наявністю розбіжностей в наданих документах та ненаданням позивачем обґрунтувань таких розбіжностей.

Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МКУ.

За визначенням, наданими вказаною нормою:

комерційні документи - документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підставі їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі;

рахунок-фактура - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок- фактура може бути використаний як супровідний документ.

При цьому рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Крім того, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Судом встановлено, що в документах, поданих позивачем, виявлено наступні розбіжності, з огляду на які застосування першого методу визначення митної вартості не могло бути здійснено:

1. Умови поставки згідно додатку від 06.06.2013 № 9 до контракту від 15.11.2012 №15/11/12 відрізняються від даних інвойсу від 20.06.2013 №№20130612.

Додаток від 06.06.2013 № 9 до контракту визначає наступні умови поставки: CFR Одеса, Україна. В той же час, поданий до митного оформлення інвойс від 20.06.2013 №JВ20130612 в якості умов поставки вказує CFR Чиндао, КНР. Такі суттєві розбіжності не дають можливості ідентифікувати товар та обрахувати транспортні витрати, що є невід'ємною складовою митної вартості товару.

Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року) умови поставки CFR являють собою Вартість і фрахт (... назва порту призначення).

Термін "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Термін CFR зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

2. Адреса відправника згідно додатку від 06.06.2013 № 9: Jingbo Industrial, Boxing, Binzhoa city, Shandong, China.

Інвойс від 20.06.2013 № Л320130612 в графі „Видавець" містить наступне: „ Shandong CHAMBROAD HOLDING CO.Ltd", із зазначенням адреси: JINGBO SCIENTIFIC AND TECHNOLOGICAL INDUSTRIAL PARK BOXING SHANDONG CHINA.

Таким чином суд погоджується з доводами відповідача, що наявність в товаросупровідних документах розбіжностей, що стосуються умов поставки не дає можливості достовірно обрахувати всі складові митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Позивач не спростував, що в додатку №9 від 06.06.2013 року до контракту від 15.11.2012 №15/11/12 була допущена помилка, в умовах поставки CFR Qingdao порт було написано помилково, що підтверджується листом від 13.12.2013 року №015/31, який міститься в матеріалах справи. Проте представник митниці зазначив, що позивач підчас митного оформлення та проведення консультацій 09.09.2013 на електронне повідомлення митниці лише повідомив, що всі необхідні для визначення митної вартості товари документи надані, пояснень щодо розбіжностей умов поставки надано не було, вони надані вже підчас судового розгляду. Проте посадова особа Дніпропетровської Митниці Міндоходів не може на власний розсуд без підтверджуючих документів визначати, в яких саме документах допущена помилка. Лист щодо помилки в умовах поставки датований 13.12.2013 року, тоді як митне оформлення товару відбулось 09.09.2013 року.

Слід погодитись з доводами митного органу, що невідповідність відомостей, вказаних у інвойсі та контракті, свідчить про можливу недостовірність поданих документів. Більш того, позивач не надав митному органу документи, які останнім вимагались. Подані позивачем документи, не вказують на достовірні числові значення складових митної вартості за зазначеною поставкою.

З урахуванням зазначеного відповідач послідовно перейшов до другорядних методів визначення митної вартості.

Так, відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

- фізичні характеристики;

- якість та репутація на ринку;

- країна виробництва;

- виробник.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст. 60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст. ст. 62, 63 МКУ) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.

З урахуванням обставин перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.

При застосування резервного методу визначення митної вартості (ст.64 МКУ) допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

За результатами контролю співставлення відповідно до ст. 337 МКУ встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,79 дол.США/кг., рівень митної вартості за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами та розраховані за ціною угоди становить: на „прокат стальний оцинкований товщиною 0,25 мм і 0,28 мм" - 0,88 дол.США/кг (МД №100250000/2013/68624 від 29.08.2013), а на прокат стальний оцинкований товщиною 0,30 мм і 0,35 мм - 0,85 дол.США/кг (МД №702200001/2013/10201 від 29.07.2013).

Враховуючи вищевказане, митний орган відповідно до ст. 55 МКУ прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості товару №110100000/2013/200420/1 від 12.09.2013, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,85 доларів США/кг (на прокат стальний оцинкований товщиною 0,30 мм і 0,35 мм) та 0,88 дол.США/кг (на прокат стальний оцинкований товщиною 0,25 мм і 0,28 мм) на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 МКУ.

При цьому, відповідачем у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Тобто здійснено коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу 2(ґ) відповідно до ст. 60 МКУ з урахуванням наявної у митного органу інформації про вартість аналогічних товарів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200420/1 від 12 вересня 2013 р. прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

У зв'язку з прийняттям вказаного рішення про визначення митної вартості товару було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 12.09.2013 №110100000/2013/00513.

Так, відповідно до ст. 256 МКУ відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 264 МКУ у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням вимог ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом. Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони можуть витребувати додаткові документи для перевірки правильності вказаної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву, що вона визначена вірно.

Таким чином, митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати лише належні документи, оскільки надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товару.

Позивачем не надані документи, запитувані митницею, які у розумінні вимог Митного кодексу України є належними, суд приходить до висновку, що у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності заявленої митної вартості товару, тому відповідач правомірно застосував шостий метод визначення митної вартості.

Враховуючи надані до суду документи, слід погодитись з висновками суду, що доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 7 ст. 55 МКУ, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Матеріали справи підтверджують, що товар випущено у вільний обіг за бажанням позивача за МД №1 10100000/2013/228602 під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України.

Щодо вимог позивача про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Профіль України з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 12097,08 грн., слід зазначити, що питання про повернення коштів регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 року № 611/147, а також Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р.

Відповідно до п. 5 Порядку (№ 611/147) висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, готується митним органом на підставі відповідної заяви платника про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Порядку (№ 618) для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Суд вірно визначився, що оскільки позивач з відповідною заявою до митного органу не звертався, то вказана вимога ТОВ Торговий Дім Профіль України є безпідставною.

Проаналізувавши надані до суду документи та фактичні обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд обєктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. у справі № 804/15796/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. у справі № 804/15796/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту 09.06.2015 року.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна