Ухвала суду № 44753944, 21.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2015 рокусправа № 804/18768/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 0004692201 від 29.10.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 627 736,50 грн., з яких 418 491 грн. за основним платежем та 209 245,50 за штрафними санкціями та № 0004682201, яким товариству з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 708 153,00 грн., з яких 472 102,00 грн. за основним платежем та 236 051,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" від 29 жовтня 2014 року № 0004682201 та №0004692201.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" 05.12.2008 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в період з 16.07.2014 року по 27.08.2014 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "БЮРО-МАКС" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.201р.3 по 31.12.13р., за результатами якої було складено Акт від 03.09.2014 року №2310/04-61-22-1/36295258.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 0004692201 від 29.10.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 627 736,50 грн., з яких 418 491 грн. за основним платежем та 209 245,50 за штрафними санкціями та № 0004682201, яким товариству з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 708 153,00 грн., з яких 472 102,00 грн. за основним платежем та 236 051,00 грн. за штрафними санкціями.

За висновками зазначеного акту перевірки податковим органом встановлено наступні порушення: п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201, 4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 418 496,00 грн., а саме:

за січень 2013 р. на суму 39 900,00 грн.

за лютий 2013 р. на суму 19 515,00 грн.

за березень 2013 р. на суму 78 896,00 грн.

за квітень 2013 р. на суму 17 065,00 грн.

за травень 2013 р. на суму 20 024,00 грн.

за червень 2013 р. на суму 29 336,00 грн.

за липень 2013 р. на суму 12 522,00 грн.

за серпень 2013 р. на суму 95 237,00 грн.

за вересень 2013 р. на суму 13 299,00 грн.

за жовтень 2013 р. на суму 13 099,00 грн.

за листопад 2012 р. на суму 69 196,00 грн.

за грудень 2012 р. на суму 15 402 грн.;

п. 138.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139. ст. 139 Податкового кодексу України підприємством знижено податок на прибуток за 2013 р. на загальну суму 472 102,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з підтвердження позивачем належним чином оформленими первинними документами реального здійснення операцій, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту по ПДВ платник повинен підтвердити належними та достовірними документами факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях та пред'явити оформлені належним чином податкові накладні, складені постачальником з урахуванням сум податку на додану вартість.

Усі здійснювані платником господарські операції мають опосередковуватися складенням первинних документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Подання платником належним чином оформлених документів, передбачених законодавством у сфері оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе, що відомості у цих документах є неповними, недостовірними та (або) протирічливими.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами.

Так, позивачем було укладено з ТОВ "Порта М" (Транс-Компані) договір № 300413 про надання послуг по перевезенню товарів.

На виконання умов цього договору за транспортно-експедиційні послуги товариство з обмеженою відповідальністю "Порта М" виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" 147 податкових накладних та актів приймання передачі виконаних робіт, на загальну суму 418020,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі 11 платіжними дорученнями, на загальну суму у розмірі 363120,00 грн. Сальдо на 31.12.2013 р. склало 54900,00грн.

Також, позивачем був укладений договір № 07/07/2011 з ТОВ "ДЕКТІ" - про надання транспортно-експедиційних послуг.

На виконання умов цього договору за транспортно-експедиційні послуги товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕКТІ" виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" 39 податкових накладних та 41 акт приймання передачі виконаних робіт, на загальну суму 348348,49 грн. з урахуванням ПДВ.

Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі 21 платіжним дорученням, на загальну суму у розмірі 330164,49 грн. Сальдо на 31.12.2013 р. склало 00 грн.

З ТОВ "Гранд" був укладений договір № 29/5 про перевезення товарів.

На виконання умов цього договору за транспортно-експедиційні послуги товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд" виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" 36 податкових накладних та 36 актів приймання передачі виконаних робіт, на загальну суму 123240,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі 4 платіжними дорученнями на загальну суму у розмірі 154920,00 грн. Сальдо на 31.12.2013 р. склало 00 грн.

З ТОВ "АС-ХАРКІВ-ХХ1" укладено Договір № БМакс-У-7-2013 щодо суборенди приміщення.

На виконання умов цього договору за оренду офісу товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "АС-ХАРКІВ-ХХ1", виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" 3 податкові накладні та 4 акти приймання передачі виконаних робіт, на загальну суму 38197,60 грн. з урахуванням ПДВ.

Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі 4 платіжними дорученнями, на загальну суму у розмірі 38197,60 грн.

З ТОВ КПЦ "Кондор" ТОВ "БЮРО-МАКС" були укладені договір № 00п-0713 про охорону складів та договір № ПКД-02213 про надання юридичних послуг.

На виконання умов цих договорів про охорону складів та надання юридичних послуг товариство з обмеженою відповідальністю КПЦ "Кондор" виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" 9 податкових накладних та 9 актів приймання передачі виконаних робіт, на загальну суму 114900,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі 6 платіжними дорученнями, на загальну суму у розмірі 102250,00 грн.

Також позивачем було укладено договір № Іп-0713 з ТОВ "МТТ- Строй" про надання послуг пакування.

На виконання умов цього договору за послуги пакування, товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "МТТ- Строй", виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" одну податкову накладну та 1 акт приймання передачі виконаних робіт, на загальну суму 125525,21 грн з урахуванням ПДВ.

Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі 2 платіжними дорученнями, на загальну суму у розмірі 125525,21 грн. Сальдо на 31.12.2013 р. склало 00 грн.

З ТОВ "Сучасні технології України" був укладений договір № Б-Макс-У-7-2013 про суборенду нежитлових приміщень.

На виконання умов цього договору за оренду офісу товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології України" виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" 8 податкових накладних та 8 актів приймання передачі виконаних робіт, на загальну суму 76395,20 грн з урахуванням ПДВ.

Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі 8 платіжними дорученнями, які надаються в додатку, на загальну суму у розмірі 76395,20 грн.

З ТОВ "Інтервенте" був ТОВ "БЮРО-МАКС" укладений договір № 04032013 про послуги пакування.

На виконання умов цього договору за послуги пакування товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервенто" виписало ТОВ "БЮРО-МАКС" 15 накладних на суму 1726779,88 грн. та 14 податкових накладних на суму 1249952,59 грн.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Порта М" (Транс-Компані), ТОВ "ДЕКТІ", ТОВ "Гранд", ТОВ "АС-ХАРКІВ-ХХ1", ТОВ КПЦ "Кондор", "МТТ- Строй", ТОВ "Сучасні технології України" та ТОВ "Інтервенте" на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентом угоди.

Факт здійснення зазначених вище господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час проведення перевірки та досліджувалися ним, що не заперечується відповідачем.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документами первинного обліку.

Крім того, в акті перевірки від 03.09.2014 року №2310/04-61-22-1/36295258 в розділі 3.1.2. «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» після викладення досліджених взаємовідносин позивача із вказаними вище контрагентами, не визначено порушень допущених ТОВ "БЮРО-МАКС", а зазначено порушення допущенні іншими платниками податків, а саме ТОВ "ВФ"Сервіс" та ТОВ "Консалтингова фірма "КНК", які не є контрагентами позивача та щодо яких не вказано, яке вони мають відношення до ТОВ "БЮРО-МАКС". При цьому, в розділі 3.2.2. «Податковий кредит» акту, міститься лише посилання на порушення, викладені в розділі «Валовий дохід». Апеляційна скарга містить аналогічні положення. Жодних пояснень з приводу викладено заявником апеляційної скарги не наведено.

Таким чином, з огляду на підтвердження відповідними первинними документами здійснення позивачем в перевіряємий період господарських операцій на підставі яких сформовано валові витрати та податковий кредит та відсутність в акті перевірки встановлених податковим органом порушень допущених ТОВ "БЮРО-МАКС" суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесених податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити щодо безпідставності посилань відповідача на інформацію наявну у податкового органу щодо контрагентів позивача з огляду на те, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи викладене у суду відсутні підстави для невизнання поданих позивачем первинних документів, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг спірних операцій, як неналежне документальне підтвердження їх виконання.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 05.06.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим