Ухвала суду № 44753892, 02.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2015 року

справа № 808/5619/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі № 808/5619/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, стягнення переплати ввізного мита,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі – відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області (далі – відповідач-2), в якому просило визнати протиправною відмову у поверненні позивачу суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/015908 від 14.08.2014 у розмірі 24055,82 грн.; визнати неправомірною бездіяльність щодо ненадання висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених коштів за ВМД №112030001/2012/015908 від 14.08.2014 у розмірі 24055,82 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача переплату ввізного мита у сумі 24055,82 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" задоволено.

Запорізька митниця Міндоходів, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу. Відповідач-1 вважає постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджує, що документів, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету позивачем не надавалось. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року без змін.

Відповідачі не направили у судове засідання своїх представників, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що для розмитнення поставленого товару (вогнетривка цегла) до Запорізької митниці позивачем була подана декларація №112030000/2012/015843 від 13.08.2012, в якій визначено митну вартість товару за першим (основним) методом – за ціною договору. Розмір ввізного мита було визначено – 46967,36 грн..

14.08.2012 митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2012/000251/2, по якому коригування митної вартості здійснено за резервним шостим методом 1,1685 Євро за одиницю.

Того ж дня видано картку відмови у митному оформленні товару № 112030000/2/00454 за поданою ВМД №112030000/2012/015843.

У картці відмови як причину для відмови вказано те, що відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару від 14.08.2012 № 112030001/2012/000251/2 позивачем протягом строків, встановлених ст. 255 МК України для завершення митного оформлення не подано письмового звернення щодо внесення змін до МД відповідно до положень п .4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 МК України.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме - подання нової ВМД органу, який здійснює митне оформлення товарів в строки відповідно до cт. 263 МК України.

14.08.2012 позивач подав до Запорізької митниці Міндоходів нову митну декларацію №112030000/2012/015908, яку прийнято до митного оформлення.

Платежі за ВМД №112030000/2012/015908 з ввізного мита становлять 71023,18 грн., що на 24055,82 грн. більше, ніж за раніше поданою ВМД.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі №808/1810/13-а у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування картки відмови від 14.08.2012, рішення про визначення митної вартості від 14.08.2012 №112030000/2012/000251/2 та стягнення переплати ввізного мита у сумі 24055,82 грн. – відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 по справі №808/1810/13-а апеляційна скарга позивача була задоволена частково - постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі №808/1810/13-а скасовано частково, скасовано картку відмови №112030000/2/00454 від 14.08.2012 та рішення про визначення митної вартості №112030000/2012/000251/2 від 14.08.2012. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишено без змін.

Листом від 11.06.2014 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою щодо повернення надмірно сплачених митних платежів в сумі 24055,82 грн. за ВМД №112030000/2012/015908 від 14.08.2012.

Листом від 18.06.2014 №3014/24/08-70-654-04 відповідач-1 відмовив у поверненні надмірно сплачених митних платежів до бюджету.

Вважаючи відмову у поверненні надмірно сплачених митних платежів протиправною, позивач звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який позовні вимоги позивача задовольнив, з огляду на наступне.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя статті 301 Митного кодексу України).

Повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення (Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі – Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі – Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

За змістом пунктів 5, 7, 10 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від органу Міндоходів висновку, погодженого місцевим фінансовим органом (Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим спільним наказом Міндоходів і Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу ДКСУ для виконання (пункт 8 Порядку взаємодії).

При цьому, виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 у справі №808/1810/13-а скасовано картку відмови №112030000/2/00454 від 14.08.2012 та рішення про визначення митної вартості №112030000/2012/000251/2 від 14.08.2012.

Сторонами не спростовано, що позивачем з урахуванням зазначених рішень митного органу було проведено оплату платежів.

Оскільки такі рішення митного органу скасовані, позивач звернувся до Запорізької митниці Міндоходів з заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів в сумі 24055,82 грн. за ВМД №112030000/2012/015908 від 14.08.2012.

До зазначеної заяви позивачем було додано: копія ВМД №112030000/2012/015908 від 14.08.2014; копія ДМВ-2 №112030000/2012/015908 від 14.08.2012: копія ВМД №112030000/2012/015843 від 13.08.2012; копія ДМВ-1 №112030000/2012/015843 від 13.08.2012; копія платіжного доручення від 13.08.2012 на суму 90000,00 грн. про перерахування митних платежів; копія рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2012/000251/2 від 14.08.2012; копія картки відмови № 112030000/2/00454 від 14.08.2012; копія постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 по справі №808/1810/13-а.

Необхідною умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Проте, всупереч вказаним нормам, відповідач-1 на подану позивачем заяву обмежився формальною відповіддю, що питання стосовно повернення надмірно сплачених митних платежів вже було предметом спору у справі №808/1810/13-а, та в задоволенні цих вимог було відмовлено як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції.

З цього приводу суд вірно вказав, що хоча такі вимоги позивачем заявлялися та вирішувалися під час розгляду адміністративної справи №808/1810/13-а, підставою для відмови у їх задоволенні суди зазначали передчасність такого звернення позивача.

Таким чином, враховуючи, що протиправність рішень митного органу про збільшення митної вартості товару встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку митний орган протиправно, без законних підстав, не виконав покладений на нього обов’язок щодо належного розгляду заяви платника про повернення з бюджету помилково та /або надмірно сплачених коштів та не вжив необхідних дій, передбачених Порядком №618.

В свою чергу, позивач повною мірою дотримався процедури, визначеної вказаним вище Порядком.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі № 808/5619/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 08.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак