Ухвала суду № 44753483, 15.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2015 року

справа № 808/3445/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі № 808/3445/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Запорізької митниці Міндоходів про стягнення фінансової гарантії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі – ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі – митниця, відповідач), в якому позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача фінансову гарантію (грошову заставу) в сумі 88971,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі зовнішньоекономічного контракту від 08.02.2012 № ПП. 1323/69-11073, укладеного між ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» та фірмою «STEUERMANN Investion und Handrlsgeellshaft mbh» (Астрія), згідно інвойсу від 16.10.2012 № 323 RR IM/005/006 отримано товар – кокс нафтовий не кальцинований у кількості 1855,200 тн. за ціною 238 $/тн на умовах СРТ ст. Передатна, Запоріжжя, виробництва фірми «ROMPETROL RAFINARE SA», Румунія. Товар 22.10.2012 заявлено до митного оформлення за ЕМД № 112050000/2012/023554. Митна вартість товару заявлена за першим методом. Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару, у зв’язку з чим позивач був вимушений здійснити митне оформлення із застосуванням фінансової гарантії відповідно до ст. 55 МКУ. Фінансова гарантія була сплачена відповідно до платіжних доручень від 19.10.2012 № 425 та від 22.10.2012 № 8768. Рішення митниці про коригування митної вартості товару позивач вважає протиправним, а отже сплачена ним фінансова гарантія у сумі 88971,68 грн. підлягає поверненню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про перенесення справи на іншу дату у зв’язку із одночасним слуханням декількох справ, проте ніяких доказів на підтвердження заявленого клопотання не надав.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту від 08.02.2012 № ПП. 1323/69-11073, укладеного між ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» та фірмою «STEUERMANN Investion und Handrlsgeellshaft mbh» (Австрія), згідно інвойсу від 16.10.2012 № 323 RR IM/005/006 отримано товар – кокс нафтовий не кальцинований у кількості 1855,200 тн. за ціною 238 $/тн на умовах СРТ ст. Передатна, Запоріжжя, виробництва фірми «ROMPETROL RAFINARE SA», Румунія. Товар 22.10.2012 заявлено до митного оформлення за ЕМД № 112050000/2012/023554. Митна вартість товару заявлена за першим методом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до Класифікатора способів розрахунку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 15.02.2011 № 107 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), код способу розрахунку « 55» означає – «Різниця між сумами платежів, нарахованими за митної вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу)». Позивачем у графі « 47» - «Нарахування платежів» МД № 112050000/2012/023554 зазначена вартість товару у сумі 3529210,04 грн., яка співпадає з сумою, зазначеною у графі « 45» - «Коригування» цієї ж МД. Сума фінансової гарантії визначена у четвертій колонці – 88971,68 грн., спосіб платежу у п’ятій колонці декларантом зазначене « 55». Отже, декларантом самостійно обрано спосіб випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання.

Доказів коригування митницею заявленої позивачем митної вартості товару та відмови у митному оформленні позивачем не надано.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем платіжні доручення від 19.10.2012 № 425 та від 22.10.2012 № 8768 не можуть враховуватись в якості доказів неправомірного стягнення митницею фінансової гарантії, оскільки платіжне доручення від 19.10.2012 № 425 сплачене позивачем до заявлення товару до митного оформлення, а отже воно сплачено за власним волевиявленням. Платіжне доручення від 22.10.2012 № 8768 підтверджує перерахування на рахунок Запорізької митниці 295000,00 грн. При цьому, в якій саме частині сплачена фінансова гарантія у сумі 88971,68 грн. за спірним митним оформленням позивачем не конкретизовано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини в цій справі регулюються Митним кодексом України від 01.06.2012, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 306 МКУ, способами забезпечення сплати митних платежів є фінансова гарантія.

Статтею 307 МКУ передбачено, що вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше одного робочого дня після отримання відповідним митним органом підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.

Відповідно до ст. 308 МКУ, розмір фінансової гарантії визначається митним органом виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту. Якщо при визначенні розміру фінансової гарантії неможливо точно визначити суму митних платежів, що підлягає сплаті, внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість та код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, розмір фінансової гарантії визначається виходячи з найбільшої величини ставок податків, вартості та/або кількості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах: 1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); 2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошова застава). Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією може здійснюватися у будь-якій з форм, визначених у частині першій цієї статті, на вибір особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 309 МКУ).

Статтею 310 МКУ передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.

Відповідно до ст. 311 МКУ, що після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов'язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як митний орган отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим органом доходів і зборів. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді органом доходів і зборів на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.

Порядок внесення грошової застави та її повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну митну політику (ст. 313 МКУ).

Взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентуються Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі – Порядок № 618).

Порядок № 618 визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві (далі - депозитний рахунок 3734), та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності", відкритого митному органу в уповноваженому банку (далі - банківський рахунок 2603).

Для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, що Запорізькою митницею листом від 08.07.2013 № 07.1-02-10-24/1029 правомірно відмовлено в задоволенні заяви позивача від 14.06.2013 № 33/031 щодо повернення фінансової гарантії. Підставою для відмови митницею правомірно зазначено, що товар «кокс нафтовий…» випущено у вільний обіг за зверненням декларанта із дотриманням вимог ст. 55 МКУ. Відповідно до ч. 8, 9 ст. 55 МКУ, декларантом протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг до митного органу не надано додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів, на підставі вищезазначеного вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а отже постанову суду першої інстанції у дані справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 19 вересня 2013 року у справі № 808/3445/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай