Постанова № 44749065, 03.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа № 914/931/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желіка М.Б.

суддів Костів Т.С.

Юрченка Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів, вул. О.Новаківського, 14 (вих. № 03.12-415 від 08.05.2015 року)

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 26.03.2015 року у справі № 914/931/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ Холдінгс" (EU GIG OU)

про стягнення 64 685,10 євро за контрактом № 18-LIC/14 від 07.05.2014 року; стягнення 529 460,25 доларів США за контрактом № 19-LIC/14 від 12.05.2014 року; 428 064,67 дол. США за контрактом № Д-27/04 від 07.05.2014 року

За участю представників сторін:

від позивача - Хоп'як В.З. - представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

26.03.2015 року ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Мороз Н.) у справі № 914/931/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ Холдінгс" (EU GIG OU) про стягнення 64 685,10 євро за контрактом № 18-LIC/14 від 07.05.2014 року; стягнення 529 460,25 доларів США за контрактом № 19-LIC/14 від 12.05.2014 року; 428 064,67 дол. США за контрактом № Д-27/04 від 07.05.2014 року позовний матеріал повернуто позивачу без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року у даній справі, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що позивачем об'єднано в позовній заяві вимоги за трьома договорами, при цьому умови контракту № Д-27/04 на переробку давальницької сировини від 07.05.2014 року за своїм правовим характером відносить до договорів підрядного типу з умовами поставки де предметом договору є переробка сировини та її поставка відповідачу. Зазначає і те, що спосіб захисту прав і законних інтересів по усіх трьох контрактах також однаковий. Відтак, позивачем не порушено правил об'єднання позовних вимог, а також позивачем зазначено ціну позову, курс НБУ станом на час подання позову, що в свою чергу виключає підстави для повернення позовної заяви, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 14.05.2015 року справу за № 914/931/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., суддям Костів Т.С., Марку Р.І. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року у зв'язку з перебуванням судді члена колегії Марка Р.І. на лікарняному вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, справа розглядалася колегією суддів у складі головуючого судді Желіка М.Б., суддів Костів Т.С., Юрченко Я.О. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

18.05.2015 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.05.2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

У судовому засіданні 03.06.2015 року позивач (скаржник) участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, відтак ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року у справі № 914/931/15 слід скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.03.2015 року до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ Холдінгс" (EU GIG OЬ) про стягнення 64 685,10 євро (що за офіційним курсом НБУ становить 1 602 829,89 грн.) заборгованості за контрактом № 18-LIC/14 від 07.05.2014 року; 529 460,25 дол. США (що за офіційним курсом НБУ становить 12 386 213,73 грн.) заборгованості за контрактом № 19-LIC/14 від 12.05.2014 року; стягнення 428 064,67 дол. США (що за офіційним курсом НБУ становить 10 014 161, 58 грн.) заборгованості за контрактом № Д-27/04 від 07.05.2014 року.

Оскаржуваною ухвалою позовні матеріали повернуто без розгляду з огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, не надано оригіналу поштової квитанції з оригіналом опису вкладення про надсилання відповідачу позовної заяви з додатками, та не подано документів підтвердження курсу гривні щодо долару США та Євро станом на 20.03.2015 року.

Однак, колегія суддів зазначає, що вказані доводи спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.

Так, з метою дотримання вимог ст. 56 ГПК України позивачем до позовної заяви додано опис вкладення у цінний лист з відміткою пошти від 20.03.2015року, який підтверджує відправлення позовної заяви та доданих до неї документів всього на 211 аркушах відповідачу. Про надання зазначеного доказу до суду першої інстанції свідчить перелік документів, що додаються до позовної заяви, яка в свою чергу отримана господарським судом про що свідчить відмітка суду від 23.03.2015 року.

При цьому, розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії заяви і доданих до неї документів. Доданий до заяви реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у заявника не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Ненадання оригіналу опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви.

Щодо не надання позивачем документів офіційного підтвердження курсу гривні щодо дол. США та євро встановленого НБУ станом на 20.03.2015р. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Відповідно до п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України ).

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК України у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях).

Так, позивачем зазначено ціну позову про стягнення іноземної валюти з зазначення еквіваленту в національній валюті України станом на 20.03.2015 року, про що, зокрема, зазначено і в оскаржуваній ухвалі, та у позовній заяві. Позивачем із врахуванням ціни позову сплачено судовий збір, що не заперечується судом першої інстанції. З врахуванням зазначеного, ненадання позивачем довідки про офіційний курс іноземної валюти по відношенню до національної в даному випадку не може вважатися підставою для повернення позовної заяви.

Щодо об'єднання позовних вимог слід зазначити, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за контрактом № 18-LIC/14 від 07.05.2014 року та контрактом № 19-LIC/14 від 12.05.2014 року пов'язані між собою, предмети, порядок та строки їх виконання, порядок розрахунків, а також права та обов'язки сторін за вказаними договорами є однаковими, виникають з одних і тих самих або аналогічних підстав та підтверджуються однаковими засобами доказування, що вірно встановлено і судом першої інстанції.

Вимога ж про стягнення заборгованості за контрактом № Д-27/04 на переробку давальницької сировини від 07.05.2014 року на думку суду апеляційної інстанції також є пов'язаною із зазначеними вище, оскільки згідно умов контракту іде мова про переробку давальницької сировини та її наступна поставка позивачем відповідачу. При цьому, спосіб захисту прав і законних інтересів по усіх трьох контрактах обрано один і той самий.

Із врахуванням зазначеного в спростування доводів суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що позивачем дотримано правил об'єднання позовних вимог.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду (ч. 7 ст. 106 ГПК України).

Із врахуванням зазначеного, діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а тому ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року у справі № 914/931/15 слід скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно з загальними правилами статті 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів, вул. О.Новаківського, 14 (вих. № 03.12-415 від 08.05.2015 року) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року у справі № 914/931/15 скасувати.

3. Справу передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.06.2015 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Юрченко Я.О.