Постанова № 44748915, 03.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа № 907/1287/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Костів Т.С.

Юрченко Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, м. Мукачево, вул. Миру, 151 Ж (вих. № 3807/11 від 12.05.2015 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

від 30.04.2015 року за результатами розгляду скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 45993138 від 26.02.2015 року

у справі № 907/1287/13

за заявою Управління пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, м. Мукачеве

до боржника Агроторгового підприємства радгосп-заводу "Мукачівський", м. Мукачево, вул. Духновича, 89 (код ЄДРПОУ 00413794)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін: не з'явилися.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

30.04.2015 року Господарським судом Закарпатської області винесено ухвалу (суддя Івашкович І.В.) за результатами розгляду скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 45993138 від 26.02.2015 року у справі № 907/1287/13 за заявою Управління пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, м. Мукачевo до боржника Агроторгового підприємства радгосп-заводу "Мукачівський", м. Мукачево, вул. Духновича, 89 (код ЄДРПОУ 00413794) про визнання банкрутом, відповідно до якої скаргу залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Закарпатської області скаржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Закарпатській області неправомірними.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що виконання наказу господарського суду № 907/1287/13 не залежить від дій скаржника, кошти на його виконання в управлінні не передбачені, відтак державним виконавцем не з'ясовано та передвчасно винесено оскаржувану постанову. Окрім того, скаржник зазначає, що справа розглядалася господарським судом по суті за участю представників сторін.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 20.05.2015 року справу за № 907/1287/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Костів Т.С. та Марку Р.І. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року у зв'язку з перебуванням судді члена колегії Марка Р.І. на лікарняному вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желіка М.Б., суддів Костів Т.С., Юрченка Я.О.

21.05.2015 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2015 року.

У судовому засіданні 03.06.2015 року сторони участь уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відтак, колегія суддів враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції передбаченого ст. 102 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у ній доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з огляду на що ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/1287/13 від 30.04.2015 року слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2014 року ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/1287/13 заяву розпорядника майна боржника про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі оплати послуг арбітражного керуючого Василюка І.М. в розмірі 4 872,00 грн. за період виконання ним повноважень за період з 16.01.2014 року по 16.03.2014 року задоволено.

На виконання вказаної ухвали господарським судом видано наказ на примусове виконання ухвали від 22.05.2014 року, який дійсний до пред'явлення до 25.05.2015 року.

16.07.2014 року ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/1287/13, зокрема, припинено провадження у справі про банкрутство Агроторгового підприємства радгосп-заводу "Мукачівський".

Вказаний наказ пред'явлено до виконання і 14.01.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45993138, якою зокрема, боржнику надано строк на добровільне виконання виконавчого документа до 21.01.2015 року. Зазначена постанова була направлена боржнику та отримана ним, що підтверджується відміткою управління на супровідному листі про реєстрацію вхідної кореспонденції від 15.01.2015 року.

В наданий державним виконавцем для добровільного виконання виконавчого документа строк зобов'язання не виконано на підставі чого згідно ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову від 26.02.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 487,20 грн., яка була направлена боржнику та отримана ним, що підтверджується відміткою управління на супровідному листі про реєстрацію вхідної кореспонденції від 03.03.2015 року (арк. справи 19).

Вважаючи незаконними дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору скаржник 23.03.2015 року (вх. № 02.5.1-14/3810/15 від 30.03.2015 року) звернувся із відповідною скаргою до суду.

Подана скарга обґрунтована тим, що вказана постанова винесена без урахування усіх обставин справи, що може завдати шкоди законним інтересам фонду, оскільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, відтак виконання наказу господарського суду не залежить від дій фонду. Також зазначає, що державний виконавець перед застосуванням штрафних санкцій зобов'язаний з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником.

Так, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (ч. 1 ст. 121-2 ГПК України).

Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК України і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до cт. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. При цьому, виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Скаржником у добровільному порядку в наданий строк рішення не виконано, що ним і не заперечується.

При цьому, суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджується із строками, які встановлені ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" і був нереальним. Вказаних обставин сторонами не доведено і з матеріалів справи не вбачається.

Однак, як вірно встановлено господарським судом скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця з пропуском встановленого ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" строку без подання клопотання про його поновлення, що є підставою для залишення скарги без розгляду.

Так, у пункті 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" наведено висновок про те, що встановлений у частині першій статті 1212 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом встановлено відсутність підстав для задоволення поданої скаржником скарги, що є процесуально неправильним, оскільки при наявності підстав для залишення скарги без розгляду розгляд її по суті не здійснюється.

Однак, не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи (п.п. 6 п. 12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають закону та прийняті при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, м. Мукачево, вул. Миру, 151 Ж (вих. № 3807/11 від 12.05.2015 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 30.04.2015 року у справі № 907/1287/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.06.2015 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Юрченко Я.О.