Постанова № 44748886, 06.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2015 р. Справа№ 910/24942/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Цоя Д. С.,

за участю представників сторін:

позивача: Чумаченко О. С., (довіреність від 28.01.2015р. № 04);

відповідача: Ковальов О. М., (довіреність від 06.08.2014р. б/н).

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни

на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015 року

у справі № 910/24942/14 (суддя Бондарчук В. В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву

до Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни

про стягнення 200529,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2015 року у справі № 910/24942/14 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни до Державного бюджету України основну заборгованість у розмірі 32717 грн. 47 коп., пеню у сумі 3003 грн. 72 коп., збитків від інфляції у розмірі 3169 грн. 98 коп. та штраф (3 %) у сумі 981 грн. 52 коп. А також рішенням стягнуто з Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву 1826 грн. 99 коп. - судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015 у справі № 910/24942/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року у справі №910/24942/14 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін на 25.03.2015.

В судовому засіданні 25.03.2015 апеляційним судом оголошено перерву до 15.04.2015.

Ухвалою від 15.04.2015 апеляційний господарський суд продовжив строк розгляду справи та оголосив перерву до 06.05.2015.

Представник позивача у судовому засіданні 06.05.2015 року надав усні пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.05.2015 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та доповненні до апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.12.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву та Фізичною особою-підприємцям Нечіпоренко Ганною Олександрівною укладено договір оренди № 6337 нерухомого майна, що належить до державної власності, умовами якого передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно-нежитлове приміщення площею 53, 80 кв.м., розміщене за адресою: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 00063928 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2012 р. і становить 862 200, 00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.1 договору, відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору та акта приймання - передавання майна.

Згідно п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 р. 5 747, 99 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012 р. встановлюється шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень місяць 2012 р.

Пунктом 3.2. договору визначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Умовами п. 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувача у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості (п. 3.8. договору).

Згідно п. 5.3. договору, відповідач зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності до п. 5.9. договору, відповідач зобов'язаний щомісяця до 15 числа надавати позивачеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України). На вимогу позивача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Даний договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.12.2012 р. до 18.11.2015 р. включно (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору 18.12.2012 р. Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву передано Фізичній особі-підприємцю Нечіпоренко Ганні Олександрівні нежиле приміщення площею 53,80 кв.м., розміщене за адресою: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 00063928, що підтверджується актом приймання - передавання орендованого майна.

Проте, всупереч умовам договору, відповідач не виконує покладені на нього зобов'язання щодо сплати орендної плати у розмірі 32717,47 грн., у зв'язку з чим у ФОП Нечіпоренко Г. О. виникла заборгованість в розмірі 32717,47 грн.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 Договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи не містять доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати у розмірі 32717,47 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах позивач просив стягнути 3003,89 грн. - пені, 3169,98 грн. - збитків від інфляції та 981,52 грн. - штрафу (3 %).

Оскільки судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів по сплаті орендної плати не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.8. договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Разом з тим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 3003,72 грн. за розрахунком суду першої інстанції, 3169,98 грн. - збитків від інфляції та 981,52 грн. - штрафу (3 %).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника з приводу неповідомлення відповідача про розгляд справи не відповідають дійсності, оскільки наявним матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було направлено на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 02097, м. Київ, вул. Лісківська, буд. 12, квартира 49 копії ухвал суду першої інстанції. Проте, копії ухвал Господарського суду міста Києва до суду першої інстанції повернулися разом з конвертами на них проставлено відмітку почти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Щодо неможливості користуватися орендованим приміщенням для здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з масовими заворушення в місті Києві та зайняттям орендованого приміщення невідомими особами необхідно зазначити наступне.

На думку суду, нездійснення комерційних операцій в кафе, яке розташоване у спірному приміщенні не є доказом припинення оренди даного приміщення.

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідачем не надано суду підписаного сторонами документу (акту), яким би підтверджувалось повернення спірного приміщення орендарем. Також, суду не надано повідомлення наймодавця про відмову від Договору, з отриманням якого наймачем приписи ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачають розірвання договору.

В той же час, позивач стверджує, що відповідач користувався приміщенням у спірний період та не сплачував орендні платежі в повному обсязі, а тому суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу та умови Договору, вважає, що відповідачем не доведено повернення об'єкта оренди та дотримання порядку припинення даного Договору.

Матеріалами справи не підтверджується факт повідомлення відповідача про настання подій, що могли б звільнити його від сплати орендних платежів.

Також, апеляційний суд критично ставиться до заяв поданих відповідачем до правоохоронних органів, оскільки подані заяви не є встановленням факту перешкоджання у користуванні приміщенням.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015 у справі № 910/24942/14 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015 у справі № 910/24942/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015 у справі № 910/24942/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/24942/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

О.І. Лобань