Рішення № 44748848, 02.06.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 925/546/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Бойко Ю.В.,

за участю представників: позивача: Сівов Ю.Ю. - за довіреністю,

відповідача: Кушнір С.Л. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз і К"

до дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" (ПАТ НВП "Більшовик")

про стягнення 889 940 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 889 940 грн., що включають в себе 822 100 грн. боргу за поставлені відповідачу запасні частини відповідно до договору № 204/9 від 21.09.2009 та 67 840 грн. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 06.06.2012 по 06.03.2015.

У відзивах на позовну заяву (а.с. 60, 76-78) відповідач повністю заперечив проти позову з мотивів його безпідставності та необґрунтованості, виходячи з такого: акт звірки взаєморозрахунків від 01.03.2013 підписаний головним бухгалтером С.П. Медвідь без наявності повноважень на його підписання, тому він не може бути належним та допустимим доказом по даній справі; акти приймання-передачі запасних частин від 12.05.2010 та від 20.05.2010 підписані зі сторони відповідача працівником Мартовщук О.С без довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а у графі "затверджено" підпис виконаний не директором ДП Кухаренко М.В., тому у даній справі необхідним є призначення судово-почеркознавчої експертизи; заявив про застосування до позовних вимог позивача позовної давності.

В процесі розгляду спору 12.05.2015 відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності (а.с. 57-58), в якому просить застосувати позовну давність до вимоги позивача, оскільки позовну давність необхідно застосовувати по кожному факту поставки товару, як це вказано в п. 3.3.1. договору, а строки давності щодо стягнення коштів по актах приймання-передачі від 23.10.2009, 18.12.2009, 20.04.2010 спливли до подання даного позову.

12.05.2015 та 20.05.2015 відповідач подав два клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи у даній справі, в яких просить призначити по справі судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання про те, чи виконано директором ДП "Жашківський машинобудівний завод" Кухаренко М.В. підписи на Актах приймання- передачі запасних частин від 12.05.2010, від 20.05.2010, та на Договорі № 204/9 від 21.09.2009 і на Додатку 1 до цього договору.

Ухвалою суду від 20.05.2015 задоволено клопотання представника відповідача, продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів - по 10 червня 2015 року та оголошено перерву у судовому засіданні із 20.05.2015 до 02.06.2015.

02.06.2015 до початку судового засідання позивач подав Додаткові пояснення по суті позову (а.с. 94-97), в яких повністю заперечив проти доводів відповідача щодо відсутності у головного бухгалтера Медвідь С.П. повноважень на підписання акта звірки взаєморозрахунків від 01.03.2013, щодо не визнання відповідачем належності підписів посадових осіб підприємства та їх повноважень на актах приймання-передачі товару, видаткових накладних, договорі, стверджуючи, що підписи посадових осіб на вказаних документах скріплені печаткою підприємства, відповідальність за законністю користування печатками і штампами підприємства покладалось на керівника ДП. Після отримання від позивача вимоги про погашення заборгованості (29.03.201) відповідач не провів службове розслідування за фактом незаконного використання печатки, також відповідачем не подано доказів повідомлення правоохоронних органів та позивача про втрату чи викрадення печаток, щодо порушення правил обліку, зберігання чи використання печатки, тому доводи відповідача стосовно необхідності призначення експертизи є необгрунтованими. Позивач пояснив, що він не пропустив позовну давність, оскільки умовою п. 3.3.1. договору № 204/9 21.09.2009 було проведення остаточних розрахунків між Позивачем та відповідачем протягом 485 банківських днів з дня останньої поставки на адресу відповідача запчастин, інших застережень щодо виконання окремих зобов'язань в різні строки у договорі немає, тому перебіг позовної давності розпочинається із збігом 485 днів від дати останньої поставки запчастин. Відсутність у позивача довіреностей на особу, яка отримала товар, не має значення при вирішенні справи по суті, так як вказані довіреності не є документами, строк зберігання яких на підприємстві позивача перевищує 3 роки в силу ст. 44 (44.3) Податкового Кодексу України.

02.06.2015 відповідач подав до справи Письмові пояснення, в яких додатково пояснив, що вказані у видаткових накладних довіреності на працівника Мартовщук О.С. в матеріалах справи відсутні, а оскільки довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей, тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки матеріальних цінностей відповідачу; щодо строків позовної давності відповідач зазначив, що згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, тому умова п. 3.3.1. Договору щодо обчислення строк позовної давності з дати поставки всього обсягу продукції суперечить ст. 261 ЦК України, що в силу ст. 215 ЦК України дає підстави вважати даний пункт нікчемним.

У судовому засіданні:

представник позивача повністю підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві та у додатковому поясненні, заперечив проти доводів відповідача у відзиві на позов, стверджуючи, що підпис особи на видаткових накладних скріплений печаткою відповідача, тому вважається, що ці накладні підписані повноважною особою; позивач подав достатньо доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а всі заперечення та клопотання представника відповідача вважає способами затягування проведення розрахунку із позивачем та розгляду справи, тому заперечив проти призначення судових експертиз; позивач як постачальник не зобов'язаний контролювати правильність ведення бухгалтерського обліку покупцем товару та не може відповідати за добросовісність його керівника та працівників;

представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи, викладені у відзивах на позов, та пояснив, що відповідач не отримував у позивача товар, такі операції у бухгалтерському обліку відповідача відсутні, підтримав заяву про застосування позовної давності, просив задовольнити клопотання та призначити судову експертизу, оскільки директор не підписував вказані у клопотаннях документи.

У судовому засіданні 02.06.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносоюз і К" в особі директора Авраменко С.С., що іменується далі Продавець (позивач у справі), який є платником податку на прибуток по звичній формі оподатковування, що діє на підставі Статуту, і Дочірнє підприємство "Жашківмаш" (ВАТ "Більшовик"), що іменується далі Покупець (Відповідач у справі), який є платником податку на прибуток по звичній формі оподаткування, в особі директора Кухаренка М.В., який діє на підставі статуту, уклали Договір № 204/9 від 21.09.2009 (далі - Договір), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує обладнання згідно Додатку № 1 (Специфікація № 1) до даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору сума договору складає 822 100 грн., в тому числі ПДВ 137 016 грн. 67 коп.

В пункті 4.1. Договору вказано, що відвантаження продукції Продавцем здійснюється протягом дії договору та після підписання договору і оформляється видатковою накладною та посвідчується актом приймання-передачі.

Пунктом 3.3.1 Договору передбачено, що оплата вартості продукції здійснюється Покупцем на протязі 485 банківських днів після останнього відвантаження продукції.

Додатком № 1 до Договору є Специфікація № 1 від 21 вересня 2009 року, в якій наведений перелік товару, його кількість, ціна та загальна вартість - 822 100 грн.

За доводами позивача ним було поставлено дочірньому підприємству "Жашківський машинобудівний завод" (ПАТ НВП "Більшовик") у період з 23.10.2009 по 30.06.2010 обладнання - запасні частини по таких видаткових накладних: № ТЕ-00173-1 від 23.10.2009, № ТЕ-0000218 від 18.12.2009, № ТЕ-00074-1 від 20.04.2010, № ТЕ-0000099 від 12.05.2010, № ТЕ-0000104 від 20.05.2010, № ТЕ-0000157 від 30.06.2010 на загальну суму 822 100 грн. Відповідними датами до кожної накладної складено та підписано представниками обох сторін Акти приймання-передачі запасних частин згідно Договору № 204/9 від 21 вересня 2009 року. Підписи на видаткових накладних скріплені печатками сторін. Зі сторони відповідача видаткові накладні і акти приймання-передачі підписані Мартовщук О.С. із посиланням на довіреності.

Позивачем додано до позовної заяви завірену копію акту звірки взаємних розрахунків від 01 березня 2013 року, в якому названі всі суми поставки товару та підтверджено сальдо на 01.03.2013 на користь позивача в сумі 822 100 грн. Вказаний Акт підписаний головними бухгалтерами підприємств та скріплений їх печатками. У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості отриманих запасних частин позивач надав відповідачу претензію від 29.03.2013 із вимогою перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 822 100 грн. за отримані у позивача запасні частини відповідно до договору № 204/9 від 21.09.2009. Вказана претензія отримана 29.03.2013, вх. № 87 та підпис особи, що отримала претензію, скріплений печаткою ДП "Жашківський машинобудівний завод". Оскільки відповідач на вказану претензію не відповів та борг не сплатив, тому позивач звернувся до господарського суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 822 100 грн. основного боргу та 67 840 грн. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 06.06.2012 по 06.03.2015.

Відповідач повністю заперечив проти позову з підстав відсутності заборгованості перед позивачем та відсутності самого факту отримання такого товару у позивача, у зв'язку з чим подав суду 20.05.2015 клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документів в частині дослідження підписів на договорі та додатку № 1 до нього, накладних та актах приймання-передачі.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Договір № 204/9 від 21 вересня 2009 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки. Вказаний Договір містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовою пункту 4.1. Договору відвантаження продукції оформляється видатковою накладною та посвідчується актом приймання-передачі.

В силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено і належними доказами підтверджено, що позивач поставив відповідачу, а останній прийняв відповідно до Договору запасні частини по видаткових накладних № ТЕ-00173-1 від 23.10.2009, № ТЕ-0000218 від 18.12.2009, № ТЕ-00074-1 від 20.04.2010, № ТЕ-0000099 від 12.05.2010, № ТЕ-0000104 від 20.05.2010, № ТЕ-0000157 від 30.06.2010 на загальну суму 822 100 грн. Вказана сума відповідає сумі Договору, зазначеній в пункті 2.1., та загальній сумі по Специфікації від 21.09.2009.

Відповідно до умови пункту 4.1. Договору до кожної видаткової накладної складено та підписано Акти приймання-передачі запасних частин згідно Договору № 204/9 від 21 вересня 2009 року. Зі сторони відповідача видаткові накладні і акти приймання-передачі підписані Мартовщук О.С. із посиланням на довіреності, підписи скріплені печаткою підприємства, оригінали цих документів оглянуті судом у судовому засіданні. Отже, матеріалами справи доведено і належними доказами підтверджено факт отримання представником відповідача у позивача товару на загальну суму 822 100 грн.

Головними бухгалтерами позивача та відповідача підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01 березня 2013 року, згідно якого підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 822 100 грн. Підписи головних бухгалтерів на акті звірки скріплені печатками підприємств.

Пунктом 3.3.1. Договору передбачено здійснення Покупцем оплати вартості продукції на протязі 485 банківських днів після останнього відвантаження продукції.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи із цього, викладені в Договорі умови є обов'язковими для сторін Договору. Оскільки в Договорі вказана ціна товару 822 100 грн. та у Специфікації № 1 від 21 вересня 2009 року наведений перелік товару на цю суму і по вказаних вище видаткових накладних передано товар на всю суму Договору - 822 100 грн., тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідно до умови пункту 3.3.1. Договору оплата вартості продукції повинна бути здійснена відповідачем протягом 485 банківських днів після останнього відвантаження продукції, тобто, вказаний період необхідно розраховувати, починаючи із 01.07.2010. Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у позивача товар не пізніше 05.06.2012, отже після цієї дати починається перебіг позовної давності для вимоги про стягнення боргу та трьох процентів річних, яка відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України складає три роки. З огляду на викладене, доводи представника відповідача про пропуск позивачем позовної давності є безпідставними.

У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості отриманого товару позивач вручив представнику відповідача претензію від 29 березня 2013 року вих. № 319 про здійснення розрахунків із позивачем по наявній заборгованості за отримані запасні частини, відмітка про отримання 29.03.2013, вх. № 87 скріплена печаткою ДП "Жашківський машинобудівний завод" (а.с. 26).

Доказів подання чи надіслання позивачу заперечень щодо отримання товару чи щодо наявності заборгованості перед позивачем відповідач не подав.

Представником відповідача подані клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо підпису директора на договорі, додатку до нього, видаткових накладних і актах приймання-передачі запасних частин.

Розглянувши клопотання представника відповідача та заслухавши пояснення і доводи представників у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вказані клопотання не підлягають задоволенню, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Виходячи із припису пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України питання призначення судової експертизи є правом суду, а не обов'язком. Відповідно до частини 1 статті 41 цього Кодексу господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Підставою для проведення почеркознавчої експертизи у названих клопотаннях представник відповідача вказує на те, що підпис на Актах приймання - передачі запасних частин від 12.05.2010 і від 20.05.2010 та договорі № 204/9 від 21 вересня 2009 і додатку № 1 виконаний не директором ДП "Жашківський машинобудівний завод". При цьому відповідач у клопотанні не обґрунтовує ці доводи, не вказує жодних підстав для такого висновку. Відповідач не надає чітких пояснень того, чому на всіх підписах представників відповідача та заперечуваних ним документах (як і на тих, які відповідачем не заперечуються) проставлена печатка ДП "Жашківський машинобудівний завод". Суду не подано доказів повідомлення в установленому порядку про втрату чи крадіжку печатки ДП "Жашківський машинобудівний завод", про проведення відповідачем чи ПАТ НВП "Більшовик" службового розслідування щодо неправомірного використання печатки підприємства, не подано доказів звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою. Виходячи із статутних положень та повноважень керівника підприємства, контроль за дотриманням порядку зберігання печаток у ДП "Жашківський машинобудівний завод", за законністю їх використання та відповідальність за порушення такого порядку покладається на директора підприємства.

Доводів про те, що відбиток печатки на вказаних документах є підробленим, не наведено, доказів такої обставини не надано.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що підписи на всіх видаткових накладних скріплені печаткою ДП "Жашківський машинобудівний завод", дійсність якої не заперечується відповідачем, суд вважає безпідставними та необгрунтованими доводи відповідача про недоведеність позивачем факту поставки матеріальних цінностей відповідачу у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи довіреностей на одержання цінностей працівником Мартовщук О.С. Як пояснив представник позивача, у видаткових накладних є посилання на довіреності та їх реквізити, але ці довіреності не відносяться до документів. які належить зберігати більше трьох років.

Доводи відповідача про те, що акт звірки від 01.03.2013 підписаний головним бухгалтером Медвідь С.П., який не мав повноважень на його підписання, суд вважає також безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на головного бухгалтера або особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, покладено обов'язок організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, які проводяться на підставі первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідачем не подано доказів того, що головний бухгалтер ДП "Жашківський машинобудівний завод" у 2010 році виконував свої службові обов'язки виключно на підставі довіреності. Разом з тим, виходячи із приписів вказаного вище Закону та враховуючи встановлений Договором термін оплати вартості запасних частин, суд вважає логічним підписання головним бухгалтером акта звірки розрахунків від 01.03.2013 із посиланням на первинні документи (видаткові накладні).

Подана відповідачем довідка від 27.05.5015 № 91 (а.с. 151) про те, що станом на 27.05.2015 заборгованість перед позивачем не обліковується, не може свідчити про відсутність факту поставки товару в 2010 році.

Решту доводів відповідача суд вважає такими, що не заслуговують на увагу та не спростовують доводів позивача. Твердження відповідача на обов'язковість застосування висновків, викладених у поданих ним постановах ВГСУ, є безпідставними, оскільки у кожній справі є конкретні обставини та по-різному оформлені докази, які відповідно до статті 43 ГПК України оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладені вище обставини та подані суду докази, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 822 100 грн. боргу за передані відповідачу запасні частини є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, тому є підлягаючою до задоволення.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає законною і обгрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача відповідно до статті 625 ЦК України трьох процентів річних за прострочення відповідачем проведення розрахунку, виходячи із такого:

судом встановлено порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого відповідачем товару у встановлений Договором строк;

частиною 2 статті 20 ГК України встановлено можливість особи захищати своє право способами, передбаченими законом;

оплата за отриманий товар є грошовим зобов'язанням відповідача;

вимога до відповідача про сплату цієї суми заявлена позивачем у позовній заяві і подання окремих вимог законом не вимагається.

Однак, в результаті перерахунку заявленої суми трьох процентів річних, суд приходить до висновку, що розрахунок виконаний позивачем невірно, оскільки ним не враховано, що 2012 рік має 366 днів. Тому з відповідача належить стягнути три проценти річних за вказаний позивачем період в сумі 67 801 грн. 56 коп.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 17 798 грн. 03 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" (Черкаська область, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 3, ідентифікаційний код 05767284) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз і К" (м. Київ, вул. Олександра Довженка, 10, ідентифікаційний код 31815357) - 822 100 грн. (вісімсот двадцять дві тисячі сто гривень) основного боргу, 67 801 грн. 56 коп. (шістдесят сім тисяч вісімсот одну гривну 56 копійок) три проценти річних, 17 798 грн. 03 коп. (сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 03 копійки) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10.06.2015.

Суддя А.Д. Пащенко