Рішення № 44748295, 04.06.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Справа № 918/387/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"

про стягнення заборгованості в сумі 245 416 грн. 08 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Фурт В.М., довіреність №1 від 13.03.2015р.;

від відповідача - Ковальчук І.В., довіреність №17-15 від 05.01.2015р..

В судовому засіданні 04 червня 2015 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка" (далі - ТзОВ "Арніка", позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 245 416 грн. 08 коп., з яких 223 105 грн. 53 коп. - основний борг, 22 310 грн. 55 коп. - грошова відповідальність.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21 квітня 2015 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд якої призначено до розгляду на 07 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 07 травня 2015 року розгляд справи відкладено на 25 травня 2015 року.

25 травня 2015 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (а.с. 75-82).

Ухвалою суду від 25 травня 2015 року витребовувалися докази, а в судовому засіданні оголошувалася перерва до 04 червня 2014 року.

04 червня 2015 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (а.с.88-118).

Крім того, 04 червня 2015 року від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення 36/826 від 04.06.2014р. (а.с.119-120).

У судовому засіданні 04 червня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позову.

У судовому засіданні 04 червня 2015 року представник відповідача проти позову заперечила з підстав, зазначених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арніка" (далі - Постачальник) та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Покупець) було укладено договір поставки №2/2-13 (далі - договір) (а.с. 35-40).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: сіль кам'яна технічна марки "В" (4РУ) та марки "А" (1РУ) з антизлежувачем виробництва ВАТ "Білоруськалій" загальною кількістю 2100 (дві тисячі сто) т..

Обсяги закупівлі Товарів можуть бути змінені від реального фінансування видатків: зазначена в пункті 1.1. Договору кількість Товару є орієнтовною, остаточна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається відповідно до заявок Покупця. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку Товару, та відповідно загальну кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно пункту 1.4. договору номенклатура, кількість товару та ціна за одиницю виміру (1т) зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна та загальна вартість товару встановлюється на кожну партію і оформляється додатковими угодами, які являються невід'ємною частиною цього Договору.

Розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом: оплати Покупцем після отримання від Постачальника рахунку на оплату Товару та підписання сторонами Акту приймання-передачі Товару і документів або поетапної оплати Покупцем Товарів відповідно до додаткової домовленості сторін (пункт 4.1. Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що Покупець зобов'язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар протягом 45 календарних днів з моменту отримання від Постачальника партії товару після підписання акту приймання-передачі.

Згідно п. 5.1. договору строк (термін) поставки (передачі) Товарів за Договором: Постачальник здійснює поставку партії товару на умовах DAF (ІНКОМТЕРС 2000) в 12- ти денний термін після отримання заявки факсимільним зв'язком Покупця та передоплати за кожну партію, якщо строк поставки не узгоджено сторонами.

У заявці Покупця вказується: найменування товару, кількість товару, умови поставки згідно умов ІНКОМТЕРС 2000.

Заявки на поставку Товару здійснює ДП "Рівненський облавтодор" або його філії, які являються безпосередніми отримувачами та платниками за поставлений товар.

Пунктом 5.5. визначено, що після передачі Товару між сторонами оформляється Акт приймання-передачі Товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

Датою передачі Товару від Постачальника Покупцю, вважається дата підписання Акту приймання-передачі товару (пункт 5.6. Договору).

В разі порушення строків оплати товару, Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочення, без відшкодування збитків (пункт 7.3.7 Договору).

Відповідно до п. 7.3.11. Договору сторони домовились та підтвердили, що загальний розмір відповідальності Замовника, Покупця за цим Договором не може перевищувати 10% від загальної вартості порушених зобов'язань Замовника, Покупця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2013 року (пункт 10.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача і відповідача. Їхні підписи скріплені відтисками печаток.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем на виконання умов договору надавалися заявки позивачу на постачання солі технічної напіввагонами на адреси філій ДП 14 вагонів з анизлежувачем та 12 вагонів без антизлежувача (належним чином засвідчені копії заявок містяться в матеріалах справи (а.с. 81-82).

На виконання умов договору позивач поставив сіль технічну на загальну суму 656 355 грн. 79 коп., що підтверджується видатковими накладними №86 від 28.09.2013р., №89 від 01.10.2013р.,№92 від 01.10.2013р., №98 від 21.10.2013р., №99 від 21.10.2013р., №100 від 21.10.2013р., №85 від 28.09.2013р., №84 від 28.09.2013р., №82 від 27.09.2013р., №81 від 27.09.2013р., №80 від 27.09.2013р., №16 від 28.02.2013р., №11 від 10.02.2013.р., №12 від 10.02.2013р., №13 від 10.02.2013р., №9 від 01.02.2013р., №8 від 01.02.2013р., №7/1 від 31.01.2013р., №7 від 31.01.2013р. (а.с.41-52, 89-113).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується актами прийому-передачі (а.с. 41-52, 89-113).

Позивачем виставлялися рахунки на оплату, а саме №25 від 19.09.2013р. та №2 від 24.01.2013р. (а.с. 76- 77).

Відповідачем частково оплачено поставлений товар на загальну суму 438 345 грн. 69 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 114-116).

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялася претензія №02/01 від 19.03.2015р. про сплату заборгованості в сумі 223 105 грн. 53 коп. (а.с. 58). В матеріалах справи відсутня відповідь на вказану претензію.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та відсутність у відповідача права на односторонню відмову від такого зобов'язання.

Судом спростовуються посилання відповідача на те, що у останнього не виник обов'язок по оплаті товару, оскільки позивачем не надано доказів надіслання відповідачу рахунку-фактури. Як вбачається з платіжних доручень №789 від 20.09.2013р., №517 від 20.09.2013р., 3790 від 20.09.2013р., №788 від 20.09.2013р. та №1997 від 25.01.2013р. призначення платежів є оплата за сіль на згідно рахунку №25 від 19.09.2013р. та згідно рахунку №2 від 24.01.2013р..

Судом встановлено, що станом на 04 червня 2015 року за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 218 010 грн. 10 коп..

Позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості в розмірі 223 105 грн. 53 коп., однак як підтверджується матеріалами справи (видатковими накладними) розмір основної заборгованості становить 218 010 грн. 10 коп..

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення основного боргу в розмір 223 105 грн. 53 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 218 010 грн. 10 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення 5 095 грн. 43 коп. - відмовити.

Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, на підставі пункту 7.3.11. позивач нарахував 10% відповідальності від загальної вартості порушених зобов'язань Покупця в розмірі 22 310 грн. 55 коп..

Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як встановлено судом раніше, сума основної заборгованості становить 218 010 грн. 10 коп.. Таким чином, 10% відповідальності від загальної вартості порушених зобов'язань Покупця становить 21 801 грн. 01 коп.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" підлягають задоволенню в частині стягнення 218 010 грн. 10 коп. - основного боргу, 21 801 грн. 01 коп. - грошової відповідальності. У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 5 095 грн. 43 коп. та в частині стягнення грошової відповідальності в сумі 509 грн. 54 коп. - відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 4 796 грн. 22 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" (90551, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Руське Поле, вул. Червоноармійська, 14, код ЄДРПОУ 32467865) 218 010 (двісті вісімнадцять тисяч десять) грн. 10 коп. основного боргу, 21 801 (двадцять одну тисячу вісімсот одну) грн. 01 коп. грошової відповідальності та 4 796 (чотири тисячі сімсот дев'яносто шість) грн. 22 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 5 095 грн. 43 коп. та в частині стягнення грошової відповідальності в сумі 509 грн. 54 коп. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2015 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1- до справи;

2-3- позивачу рекомендованим (90551, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Руське Поле, вул. Червоноармійська, 14;

07805, Київська область, смт. Бородянка, вул. Сумська, 15);

4- відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7).