Ухвала суду № 44748026, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/9991/81299/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012

у справі № 0670/963/12 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства (ДП) «Новий дім»

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (ОДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.08.2011 № 0000852301 та № 0000862301.

В касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку на додану вартість, з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.08.2011 № 3321/2301/22052240. Відповідно до цих висновків ДП «Новий дім» порушило норми підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) та пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), завищивши суму податкового кредиту на 31119,00 грн. у податковому обліку за жовтень 2010 року та валові витрати за 2010 рік на 155595,00 грн. за операціями з придбання будівельно-ремонтних робіт у ТОВ «Мертенс», яке за юридичною адресою (м. Київ, бул. М. Приймаченко, буд. 5) відсутнє, про що до ЄДРПОУ направлено повідомлення; в податковій звітності не декларувало основні фонди та трудові ресурси; з 01.09.2010 по 28.02.2011 податкова звітність подавалась за підписом Якубовського А.Ю. як директора, однак, згідно із висновком спеціаліста від 16.03.201 № 420 це не відповідає дійсності (а.с. 27, т. 1).

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.08.2011: № 0000852301 про донарахування ДП «Новий дім» податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 38899,00 грн. (у т.ч. 31119,00 грн. - основний платіж та 7780,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та № 0000862301 - про донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 48624,00 грн. (у т.ч. 38899,00 грн. - основний платіж та 9725,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (генпідрядник) та

ТОВ «Мертенс» (субпідрядник) укладені договори від 01.10.2010 № 24, від 19.11.2010

№ 25/11, від 19.11.2010 № 26/11, від 10.12.2010 № 28/12, від 10.12.2010 № 29/12, згідно яких субпідрядник зобов'язується в порядку та строки, визначені цими договорами, виконати роботи: 1) реконструкцію будівлі дитячого садка № 2 по вул. Червоній, 16, в м. Бердичеві (договір від 01.10.2010 № 24); 2) поточний ремонт приміщення туалету в Міському палаці культури ім. Шабельникова по вул. К. Лібкнехта, 116, в м. Бердичеві (договір від 19.11.2010 № 25/11); 3) ремонт складу в м. Козятин, вул. Довженка, 226 (договір від 19.11.2010 № 26/11); 4) капітальний ремонт стелі навчальних кабінетів будівлі корпусу № 1 Бердичівського медичного коледжу по вул. Шевченко, 14, в м. Бердичеві (договір від 10.12.2010 № 28/12); 5) капітальний ремонт стелі вчительської будівлі корпусу № 3 Бердичівського медичного коледжу по вул. Чорновола (договір № 29/12 від 10.12.2010), а генпідрядник - прийняти та оплатити їх вартість.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договорів від 01.10.2010 № 24, від 19.11.2010 № 25/11, від 19.11.2010 № 26/11, від 10.12.2010 № 28/12, від 10.12.2010 № 29/12, податкових накладних, платіжних доручень, актів приймання виконаних будівельних робіт), суди попередніх інстанцій встановили факт придбання позивачем у ТОВ «Мертенс» будівельно-ремонтних робіт на вказаних вище об'єктах. Відповідно до встановлений фактів суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірне збільшення позивачем у податковому обліку за жовтень 2010 року податкового кредиту на 31119,00 грн. та валових витрат за 2010 рік на 155595,00 грн., що відповідає вище наведеним нормам матеріального права.

Оцінка судом доказів у справі відповідає нормам ст. 86 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев