ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/1258/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2013
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013
у справі №802/3608/13-а
за позовом Приватно-орендного підприємства «Рідний край»
до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
третя особа Головне управління Міндоходів у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Приватно-орендне підприємство «Рідний край» (далі по тексту - позивач, ПОП «Рідний край») звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі по тексту - відповідач, Могилів-Подільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013 №0002531601, №0002541601.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб на 45722,00 грн., а також порушення п. 2.12, п. 3.1, п. 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями), які полягали у проведенні готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату коштів на загальну суму 25469,50 грн.
Стосовно заниження податку з доходів фізичних осіб, то колегія судів зазначає наступне. Дохід фізичної особи - орендодавця від надання в оренду земельного паю включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України). Податковим агентом орендодавця в цьому разі є орендар, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України). Податок з доходів фізичних осіб утримується за ставкою 15%. Якщо сума доходу за місяць більше розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного року (на сьогодні це 941,00 грн.), то ставка становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15% (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України при нарахуванні (наданні) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, обчислений за формулою
К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
При виплаті орендної плати у грошовій формі ПДФО перераховується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України). Якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі, ПДФО перераховується до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2011-2012 років. позивач орендував земельні ділянки у власників земельних часток (паїв), зокрема на території Тростянецької сільської ради 2460 га (755 орендодавців) та на території Бабчинецької сільської ради 298,5 га (113 орендодавців). При цьому, на підставі заяв орендодавців (власників земельних часток) у 2011 році по Тростянецькій сільській раді нараховано орендну плату в сумі 932997,00 грн., з якої 4624,00 грн. (5 орендодавцям) виплачено у грошовій формі, по Бабчинецькій сільській раді нараховано орендну плату в сумі 121806,00 грн., з якої 12184,00 грн. (13 орендодавцям) виплачено у грошовій формі. У 2012 році по Тростянецькій сільській раді нараховано орендну плату в сумі 1563473,00 грн., з якої 8120,00 грн. (9 орендодавцям) виплачено у грошовій формі, по Бабчинецькій сільській раді нараховано орендну плату в сумі 213906,00 грн., з якої 27721,00 грн. (24 орендодавцям) виплачено у грошовій формі. Решта орендної плати згідно з відомостями про отримання зерна пшениці видана орендодавцям у негрошовій формі - зерном.
Оскільки, виплата орендної плати відбувалась як у грошовій, так і негрошовій формі, позивач повинен був застосувати коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, лише до тієї суми доходу, яка визначалась у негрошовій формі. В свою чергу, судам попередніх інстанцій при розгляді справи необхідно було розмежувати зазначені суми для правильного вирішення спору, проте, судами попередніх інстанцій цього зроблено не було, а натомість скасовано податкове повідомлення-рішення у повному обсязі.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 №0002541601 про застосування суми штрафних санкцій в розмірі 25470,00 грн., то судами зазначено наступне.
Згідно акту перевірки відповідачем виявлені порушення п. 2.12, п. 3.1, п. 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями), підзвітними особами ПОП «Рідний край» до бухгалтерії подавалися звіти про використання коштів за проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем розрахункові документи підтверджують факт сплати ПОП «Рідний край» готівкових коштів в сумі 25469,50 грн., а саме квитанції до прибуткового касового ордера №282 від 03.11.2011, №306 від 10.11.2011, №341 від 24.11.2011, №34 від 01.01.2012, №366 від 13.12.2011, накладні №18 від 22.04.2011, №56 від 04.02.2012, №34 від 01.01.2012, №657 від 12.12.2011, №652 від 03.12.2011, №648 від 16.12.2011. При цьому, відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт того, що під час проведення позапланової виїзної перевірки контролюючим органом вимагались платіжні документи, на підставі яких до бухгалтерії підприємства подавались вищевказані авансові звіти про використання коштів за проведення готівкових розрахунків, та акт, що засвідчує факт відмови платника податків від надання таких документів.
Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про незаконність податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 №0002541601.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення касаційної скарги відповідача, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб у сумі 57153,00 грн., з яких 45722,00 грн. за основним платежем і 11431,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Відповідно до п. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки, передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 №0002531601, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров
Судове рішення № 44747930, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/3608/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: