Ухвала суду № 44747654, 04.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Київ К/800/38851/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року

у справі № 826/19929/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - ТОВ «Фоззі-Фуд») звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20 червня 2013 року № 100270000/2013/310128/2, від 10 червня 2013 року № 100270000/2013/310110/2, від 13 червня 2013 року № 100250000/2013/500019/2, від 21 червня 2013 року № 100250000/2013/500039/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів.

У касаційній скарзі митний орган, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, подані позивачем для митного оформлення товару документи, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості товару.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено, що між ТОВ «Фоззі-Фуд» (покупець) та компанією «INVERSO LLP» (England, Great Britain) укладено контракт № 482 від 13 лютого 2013 року на поставку товарів, в асортименті, кількості, по цінам, згідно з інвойсами.

Згідно із п. 2.1. вказаного контракту, ціна включає вартість продукту, тари, упаковки, маркування, навантаження, витрат по митному оформленню вантажу у державі продавця.

П. 3.1. контракту визначено, що всі ціни по даному контракту, а також умови поставок розуміються на умовах FCA, Клайпеда, Литва.

Згідно з додатком № 1 від 29 червня 2013 року до контракту обумовлено (п. 3.1. контракту викладено у новій редакції), що ціни по даному контракту, а також умови поставок розуміються на умовах FCA, Клайпеда, Литва, а також, за узгодженням сторін, на умовах CFR Одеса.

Додатковою угодою № 2 від 25 квітня 2013 року обумовлено (п. 8.1. контракту), що оплата проводиться через 30 календарних днів з дати виписки інвойсу, згідно з п. 2.1. контракту та при умові надання повного пакету документів, вказаних у розділі 7 контракту.

На підставі вказаного контракту, позивачем подано до Київської міжрегіональної митниці Мідоходів митну декларацію № 100270000/2013/263252 для декларування товару - філе риби мінтай, свіжоморожене, не піддане тепловій, кулінарній обробці, торгової марки «Dalian Longtai Foodstuffs», виробник «Dalian Longtai Foodstuffs Co., LTD». Відправник/Експортер - Liaoning Yzenda Trade Co. Ltd. (Китай).

Згідно з митною декларацією, умови поставки - CFR Odessa; країна походження CN; фактурна вартість 52780 доларів США. До МД надано перелік документів, зазначених у гр. 44 МД. До митної декларації долучено декларацію митної вартості та інвойс № LT2013011 від 25 квітня 2013 року, де визначено умови поставки - CFR Odessa, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну. Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Відповідачем витребувано додаткові документи, а саме каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Оскільки, витребувані додаткові документи не були надані позивачем митному органу, останнім прийнято рішення № 100270000/2013/310128/2 від 20 червня 2013 року, яким митну вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом її визначення на рівні 57980 доларів США.

10 червня 2013 року позивач подав митну декларацію № 100270000/2013/263099 для декларування за вказаним контрактом товару - риба свіжоморожена - скумбрія, ціла, не патрана, торгової марки «Pescado Barandaca», виробник «Pescado Barandaca SA». Відправник/експортер - UAB «Benko Servisas» - Lithuania.

Згідно з митною декларацією умови поставки - FCA, Клайпеда, Литва; країна походження ES Spain; фактурна вартість 36260 доларів США. До митної декларації, зокрема, долучено декларацію митної вартості та інвойс № 1305-21/1 від 21 травня 2013 року, де визначено умови поставки - FCA, Клайпеда, Литва, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну. Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Відповідно до декларації митної вартості ціна товару 36 260 доларів США, у гривнях - 289826,18 грн.; складові митної вартості - витрати на транспортування - 10498 грн., та власне митна вартість - 300 324,18 грн. та у доларах США - 37573,40.

Митницею витребувано додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Оскільки, витребувані додаткові документи не були надані позивачем митному органу, останнім прийнято рішення № 100270000/2013/310110/2 від 10 червня 2013 року, яким митну вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом її визначення на рівні 61740 доларів США

13 червня 2013 року ТОВ «Фоззі-Фуд» подано митну декларацію № 100250000/2013/028947 для декларування за вказаним контрактом товару - риба свіжоморожена - Скумбрія, ціла, не патрана, торгової марки «Pescado Barandaca», виробник «Pescado Barandaca SA». Відправник/експортер: «INVERSO LLP» (продавець за контрактом), країна відправлення/експорту - Велика Британія.

Згідно з митною декларацією: умови поставки - FCA, Клайпеда, Литва; країна походження ES Spain; фактурна вартість 36260 доларів США. До митної декларації долучено декларацію митної вартості та інвойс «INVERSO LLP» № 1305-21/5 від 21 травня 2013 року, де визначено умови поставки - FCA, Клайпеда, Литва, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну. Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Відповідно до декларації митної вартості ціна товару 36260 доларів США, у гривнях - 289826,18 грн.; складові митної вартості - витрати на транспортування - 10498 грн., та власне митна вартість - 300324,18 грн. та у доларах США - 37573,40.

Митним органом витребувано додаткові документи, а саме: контракт та додатки до нього, за наявності - інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів та або/інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Для підтвердження витрат на транспортування необхідно подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки, витребувані додаткові документи не були надані позивачем митному органу, останнім прийнято рішення № 100250000/2013/500019/2 від 13 червня 2013 року, яким митну вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом її визначення на рівні 59780 доларів США.

19 червня 2013 року ТОВ «Фоззі-Фуд» подало митну декларацію № 100250000/2013/029226 для декларування товару - риба свіжоморожена-Скумбрія, ціла, не патрана, торгової марки «Pescado Barandaca», виробник «Pescado Barandaca SA». Відправник/експортер: «INVERSO LLP» (продавець за контрактом), країна відправлення/експорту - Велика Британія.

Згідно з митною декларацією умови поставки - FCA, Клайпеда, Литва; країна походження ES Spain; фактурна вартість 36260 доларів США. До митної декларації долучено декларацію митної вартості та інвойс «INVERSO LLP» № 1305-21/7 від 21 травня 2013 року, де визначено умови поставки - FCA, Клайпеда, Литв, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну. Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Відповідно до декларації митної вартості ціна товару 36260 доларів США, у гривнях - 289826,18 грн.; складові митної вартості - витрати на транспортування - 12628 грн., та власне митна вартість - 302454,18 грн. та у доларах США - 37839,88.

Митним органом електронним повідомленням витребувано додаткові документи, а саме: договір (угоду) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів та або/інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Для підтвердження витрат на транспортування необхідно подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Листом декларанта на адресу митниці від 19 червня 2013 року № 550 надіслано: довідку про транспортні витрати № 482-24 від 14 червня 2013 року, документ, що містить відомості про вартість перевезення товарів № ІТз-001089 від 19 червня 2013 року. Крім того, додатково за бажанням декларанта надано: платіжне доручення № 249 від 21 травня 2013 року (виписка по рахункам; інвойси до виписки із банку та оформлена декларація), виписки з бухгалтерської документації від 22 травня 2013 року, комерційна пропозиція від 10 травня 2013 року, прайс-лист від 10 травня 2013 року, інвойси до виписки із банку від 23 січня 2013 року. Декларантом також зазначено, що додатково надано договір перевезення № 49 від 27 серпня 2010 року, додаткова угода до договору перевезення № 1 від 05 грудня 2011 року, лист відправника від 13 червня 2013 року, експортна декларація від 14 червня 2013 року, експертний висновок Ц-309. Крім того, зазначено, що договір із третіми особами, рахунки на здійснення платежів третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, ліцензійний чи авторський договір не має можливості подати.

Митницею прийнято оскаржуване рішення №100250000/2013/500039/2 від 21 червня 2013 року, в якому митну вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом її визначення на рівні 52528 доларів США.

Прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів мотивовані тим, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються: неподання основних та додаткових документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів; подані документи містять неповні відомості, розбіжності; невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів. Зазначено про неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів

Не погоджуючись з вказаними рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача були в наявності всі документи для визначення митної вартості товарів, які імпортуються, за ціною договору, в той час як митним органом не доведено, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, ч. 4 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як вірно зазначено судами, в оскаржуваних рішеннях митним органом не визначено які саме відомості відсутні та які саме значення вони повинні були підтверджувати, яка конкретно інформація є наявною у митного органу, що призвела до виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Митним органом не доведено, що позивач в деклараціях митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Обставини ж, зазначені представником відповідача в суді, які викликали сумнів у митного органу щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів обґрунтовано спростовано судами першої та апеляційної інстанцій.

Посилання митного органу в касаційній скарзі на ту обставину, що доповнення № 2, 3, 4, 5 до контракту від 08 лютого 2010 року № 182 підписані іншою особою жодним чином не впливає на визначення складових митної вартості товарів. Вказані обставини не можуть також вважатись розбіжністю в документах. Також зазначені доповнення скріплені печаткою продавця - компанією «INVERSO LLP». Тому наведені доводи митного органу є надуманими та необґрунтованими.

Крім того, варто зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що надані для митного оформлення документи не містять розбіжностей, а їх дані піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову, скасувавши спірні рішення відповідача. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 2211, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: