Ухвала суду № 44747035, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/800/59716/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013

у справі 816/3824/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області

Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство

"Вікор"

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок

майна платника, що перебуває в податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Вікор" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 позов задоволено частково.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що згідно наданого позивачем обґрунтованого розрахунку суми заборгованості за ТОВ "КП "Вікор" на момент звернення з позовом числиться податковий борг у сумі 352 940,46 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.01.2013 р. позивачем складено податкову вимогу форми «Ю» № 123, яка надіслана відповідачу.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, податковим керуючим було складено акт опису майна від 05.02.2013 №12, який зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2013, що підтверджується наявною матеріалах справи копією витягу.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених норм випливає, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем здійснені заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків на загальну суму податкового боргу у розмірі 346 661,26 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому саме даня сума підлягає стягненню.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 у справі 816/3824/13-а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 у справі 816/3824/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко