Ухвала суду № 44746812, 03.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/469/15

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

03 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

представника позивача: Мельника О.Д.

представників відповідача: Величко І.В., Степанець Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства "Антей" ЛТД до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю українсько-російське спільне підприємство «Антей» ЛТД (ТОВ УРСП «Антей» ЛТД) звернулось в суд з адміністративним позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (Шепетівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 жовтня 2014 року №0001882202.

16 березня 2015 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Крім того, в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів протокольно задоволено клопотання представників відповідача про заміну Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на її правонаступника Шепетівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Шепетівською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УРСП «Антей» ЛТД з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 22 вересня 2014 року №1608/22/22770402.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 135.2, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (ПК України), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств всього на суму 3476805,22 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 2395634,54 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 495778,81 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 230123,94 грн., за 2013 рік на суму 355267,93 грн.

На підставі акта перевірки, 06 жовтня 2014 року Шепетівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001882202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 3623153,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3476805,22 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 146347,97 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийнято не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ УРСП "Антей" ЛТД та ТОВ "БК Квадр" відбулась домовленість про вступ ТОВ "БК Квадр" до складу учасників ТОВ УРСП "Антей" ЛТД та внесенню ТОВ "БК Квадр" до статутного капіталу позивача інвестицій у вигляді деревообробного обладнання.

Так, в жовтні 2010 року ТОВ "БК Квадр" в жовтні 2010 року уклало контракти купівлі-продажу деревообробного обладнання з італійськими фірмами-виробниками такого обладнання. Відповідно до таких контрактів італійські фірми мали виготовити та поставити виготовлене обладнання в якості вкладів від імені ТОВ "БК Квадр" в статутний капітал ТОВ УРСП "Антей" ЛТД.

20 квітня 2011 року збори учасників ТОВ УРСП "Антей" ЛТД прийняли протокольне рішення про включення до складу учасників товариства іноземного учасника-ТОВ "БК Квадр", інтереси якого на зборах представляв ОСОБА_5 за довіреністю, отриманою 22 лютого 2011 року.

Цим же рішенням ТОВ "БК Квадр" зобов'язано внести вклад до статутного капіталу ТОВ УРСП "Антей" ЛТД у вигляді деревообробного обладнання.

Також, протокольним рішенням зборів учасників ТОВ УРСП "Антей" ЛТД від 02 вересня 2011 року були внесені зміни до Статуту товариства щодо зміни складових частин вкладу ТОВ "БК Квадр" до статутного капіталу.

Так, протягом періоду часу з 01.09.2011 року по 31.05.2013 року на адресу ТОВ УРСП "Антей" ЛТД італійськими фірмами-виробниками було поставлено деревообробне обладнання за контрактами укладеними між ними та ТОВ "БК Квадр". Вартість отриманого деревообробного обладнання позивач відобразив в бухгалтерському та податковому обліку як іноземну інвестицію від іноземного учасника товариства.

У вересні 2013 року позивачу стало відомо, що ТОВ "БК Квадр" припинило свою діяльність шляхом ліквідації з 14.03.2011 року за рішенням його учасника-ОСОБА_7.

За таких обставин, протокольним рішенням загальних зборів учасників ТОВ УРСП "Антей" ЛТД №7 від 06.12.2013 року вирішено зменшити статутний капітал товариства та виключити із складу його учасників ТОВ "БК Квадр".

Під час ліквідації ТОВ "БК Квадр" майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, а саме майнові права покупця на деревообробне обладнання поставлене позивачу за контрактами з італійськими фірмами передані єдиному учаснику товариства-Барану О.В., про що відповідно складено акт приймання-передачі майна від 12 березня 2011 року.

Так, 29 листопада 2013 року ОСОБА_7 звернувся із письмовою вимогою до позивача щодо повернення безпідставно отриманого деревообробне обладнання або проведення розрахунків за безпідставно отримане деревообробне обладнання.

На вказану вимогу позивач 23 січня 2014 року надав відповідь про те, що в зв'язку із труднощами повернення обладнання, ТОВ УРСП "Антей" ЛТД прийнято рішення про виплату його вартості, відповідно позивачем були проведені зміни у бухгалтерському та податковому обліку вартості деревообробного обладнання.

Крім того, судом першої інстанції встановлено те, що відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 27 жовтня 2014 року по справі №924/990/14 визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ УРСП "Антей" ЛТД від 20.04.2011 року (протокол № 2), рішення зборів учасників ТОВ УРСП "Антей" ЛТД від 02.09.2011 року (протокол № 5), рішення зборів учасників ТОВ УРСП "Антей" ЛТД від 06.09.2011 року (протокол № 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування» іноземними інвестиціями є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що іноземне інвестування передбачає собою передачу свого майна до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права, емітовані такою особою, без наступної прямої компенсації вартості такого майна протягом трьох років. Отже, внесене майно стає власністю такого підприємства, а іноземний інвестор володіє своїм внесеним майном через надані йому корпоративні права і має право на управління та отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи. Іншого способу внесення іноземної інвестиції майном до підприємства без отримання права власності таким підприємством на це майно в обмін на корпоративні права іноземному інвестору, чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин не передбачалося.

Тобто, з аналізу вищенаведених норм законодавства, встановлено, що законодавчо прямо передбачається постійний зв'язок іноземного інвестора із внесеним ним майном до підприємства через корпоративні права протягом трьох років з часу зарахування такої іноземної інвестиції на баланс підприємства без прямої компенсації вартості внесеного майна та тільки з метою отримання відповідної частки прибутку або досягнення соціального ефекту.

Відповідно до пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України визначено, що метою оподаткування податком на прибуток до інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом (п. 137.10 ст. 137 ПК України).

При цьому, пп. 136.1.13 п. 136.1 ст. 136 ПК України визначено, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв та кошти або майно, внесені до статутного капіталу, які не повернуті власнику корпоративних прав, емітованих платником податку, або не повернуті учаснику господарського товариства у зв'язку з недостатністю або відсутністю активів внаслідок погашення зобов'язань при припиненні діяльності такого платника шляхом ліквідації юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не отримав товари безоплатно, а тому у нього відповідно не виник обов'язок по оподаткуванню вартості отриманого деревообробного обладнання, оскільки його вартість підлягає поверненню законному власнику.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень норм податкового законодавства, а відтак оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 червня 2015 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.