Ухвала суду № 44745827, 04.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4959/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості з відшкодуванням витрат на виплату та доставку пенсій, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Виробничо - комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 11 335,84 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В засідання з'явився представник апелянта, який наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 15.06.1995 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій.

Загальним розміром витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача рахується борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особі, яка працювала на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 за період з 25.04.2014 року по 25.08.2014 року в загальному розмірі - 11 335,84 гривень, а саме по громадянину ОСОБА_2

Судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2008 року протоколом від 05.12.2008 року № 747 працівнику відповідача ОСОБА_2 призначена пільгова пенсія за списком № 1.

Пенсія ОСОБА_2 призначена, у тому числі, на підставі довідки відповідача від 29.10.2008 року № 23, якою товариство підтвердило факт роботи ОСОБА_2 на підприємстві на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1.

Відповідно до вказаної довідки, під час перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді», останній працював у зоні відчуження загалом 7 років 6 місяців і 7 днів.

Як вбачається з вищенаведеного Протоколу, до розрахунку трудового стажу ОСОБА_2 за списком № 1 увійшов лише термін роботи ОСОБА_2 в зоні відчуження (для розрахунку трудового стажу час роботи в зоні відчуження зараховується в полуторному розмірі).

Тобто, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 року № 831, час роботи ОСОБА_2 в зоні відчуження при призначенні пенсії зарахований йому як робота на підприємстві за списком № 1.

Даний факт встановлений постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року у справі № 810/2131/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вважаючи протиправними дії відповідача по невідшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії позивач звернувся з даним позовом до сду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 вказаного Закону для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 цього Закону встановлюється ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Згідно п. 6.1 цієї Інструкції відшкодуванню платниками, зазначеними у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції, підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи також встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року у справі № 810/2131/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 року , у задоволенні позову про скасування розрахунку було відмовлено.

Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості з відшкодуванням витрат на виплату та доставку пенсій - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 09.06.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

О.І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 09.06.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.