Постанова № 44745768, 04.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14251/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Дніпровському районі») звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 2 433 755 грн. 27 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою залишити без розгляду позов в частині вимог про стягнення штрафних санкцій, а в іншій частині - відмовити.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.06.2009 р. по 08.07.2009 р. посадовцями ДПІ у Дніпровському районі проведено планову виїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків,зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_2

За результатами перевірки складено акт від 13.07.2009 р.

На підставі висновків, викладених у названому акті, позивачем прийнято рішення № 0009991740 від 31 липня 2009 р., яким на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 2 428 680 грн.

09 липня 2013 р. відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 р. із самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно цієї декларації уточнена сума податкових зобов'язань становить 4 560 грн. 41 коп.

За даними облікової картки у зв'язку з несплатою зазначеної суми відповідачеві нараховано пеню у розмірі 514 грн. 86 коп.

14 червня 2014 р. відповідачеві вручено податкову вимогу № 3120-25 від 05.06.2014 р. на суму 2 433 755 грн. 28 коп.

У статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України на контролюючий орган покладено обов'язок щодо самостійного визначення суми грошових зобов'язань, самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

За змістом статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу, а відтак і про обґрунтованість позовних вимог.

На думку колегії суддів зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування обставин справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2013 р. ФОП ОСОБА_2 сплатила 4 560 грн. 41 коп. податку з доходів фізичних осіб, визначеного у декларації від 09 липня 2013 р.

Факт добровільної сплати податкового зобов'язання підтверджується і випискою із рахунку відповідача, наданою ДПІ у Дніпровському районі.

Таким чином, оскільки ФОП ОСОБА_2 у визначені ПК України строки самостійно сплатила суму податкового зобов'язання, у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування пені та стягнення цих сум у судовому порядку.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2015 р., визнано недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009991740 від 31 липня 2009 р., яким на відповідача накладено штраф у розмірі 2 428 680 грн.

Отже, враховуючи, що рішення контролюючого органу визнано недійним, позовні вимоги про стягнення застосованих на його підставі штрафних (фінансових) санкцій задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Судова колегія не знаходить підстав для залишення позовної заяви без розгляду враховуючи, що позов подано у межах строку звернення до суду після направлення платнику податків податкової вимоги.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 09 червня 2015 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.