Ухвала суду № 44745734, 03.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10401/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Собківа Я.М.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистеми України" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Екосистеми України») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 червня 2014 року №Ю-000701702 та рішення від 25 червня 2014 року №0000671702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (далі по тексту - рішення №0000671702).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

За результатами розгляду касаційної скарги позивача ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною і скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 червня 2014 року №Ю-000701702 на загальну суму 116 840,88 грн. Визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №0000671702 від 25 червня 2014 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 57 624,37 грн.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведена фактична перевірка позивача за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12 червня 2014 року №1240/17-26-53-17-02-31/36138266.

Перевіркою встановлено порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розбіжності між фактично отримуваною працівниками товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» заробітною платою та заробітною платою, що відображена у бухгалтерській документації та податкових звітах, що призвело до несплати єдиного соціального внеску на суму 116840, 88 грн.

На підставі акту перевірки від 12 червня 2014 року №1240/17-26-53-17-02-31/36138266 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 червня 2014 року №Ю-000701702, якою зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 116840, 88 грн., а також прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 25 червня 2014 року №0000671702, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 57624, 37 грн.

Не погоджуючись із винесеними відповідачем вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 25 червня 2014 року №Ю-000701702 та рішенням про застосування штрафних санкцій від 25 червня 2014 року №0000671702, та посилаючись на необґрунтованість нарахування відповідачем суми єдиного внеску, товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Податковим кодексом України регулюються правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (в т.ч. земельного податку), зокрема, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Підпунктом 20.1.2 пункту 20.1. статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи для здійснення функцій, визначених законом мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно з пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі по тексту - Порядок №984).

Відповідно до вимог підпункту 5.2 пункту 5 розділу ІІ названого Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків; зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вищезазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (на яких ґрунтується і податкова звітність) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проаналізувавши вищезазначені положення Порядку №984 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підставою для податкового обліку господарських операцій є належним чином оформлені документи бухгалтерського облік, при цьому, норми діючого законодавства з питань оподаткування не передбачають права податкового органу на відображення в актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних, а відтак, і на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків.

Крім того, статтею 83 ПК України визначено перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, це - документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З Акту перевірки вбачається, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску за перевірений період, ґрунтується виключно на поясненнях громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак такі паперові носії інформації (пояснення), як вірно зауважено судом першої інстанції, не є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та не можуть свідчити про допущення порушень податкового та пенсійного законодавства, ані у розумінні Порядку №984, ані у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки твердження вказаних осіб про нарахування та (чи) виплату їм необлікованого заробітку не підкріплені та не підтвердженої жодними належними первинними бухгалтерськими чи іншими фінансово-господарськими документами.

Враховуючи, що жодними належними та допустимими доказами здійснення фактичної виплати заробітної плати «в конвертах» ТОВ «Екосистеми України» не підтверджується, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не взявши до уваги офіційних первинних бухгалтерських документів ТОВ «Екосистеми України», податкової звітності, відомостей про нарахування зарплати, податковий орган необґрунтовано послався як на підставу для висновку про виплату відповідачем необлікованих доходів у вигляді заробітної плати лише на пояснення осіб, які, за їх твердженням, працювала у ТОВ «Екосистеми України» та отримували на вказаному підприємстві заробітну плату, з огляду на що, правові підстави для оподаткування відповідачем таких коштів відсутні, так само як відсутній і обов'язок щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету та єдиного внеску у розмірах, визначених податковим органом.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.06.2015

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Собків Я.М.

Борисюк Л.П.