Ухвала суду № 44745727, 08.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/15168/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства Києво - Святошинського району Київської області, Києво - Святошинської районної ради Київської області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства Києво - Святошинського району Київської області, Києво - Святошинської районної ради Київської області, в якому, з урахуванням змін, просила суд:

- визнати протиправною відмову кожного відповідача у наданні усієї інформації, що стосується меж села Лука Києво - Святошинського району Київської області і розпорядниками якої є відповідачі;

- зобов'язати відповідачів надати повну письмову інформацію (текстову і картографічну), яка стосується меж села Лука Києво - Святошинського району Київської області та його меж станом на період з 1976 року по 31.07.2012 року;

- визнати, що відмова кожного відповідача у наданні інформації надана із порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки у листах відповідачів не описаний порядок оскарження відмови.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року позов задоволено частково;

- визнано протиправною відмову Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, оформлену листом від 08.04.2014 року №16, щодо надання інформації на інформаційний запит ОСОБА_2 від 02.04.2015 року та зобов'язано повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_2 від 02.04.2014 року;

- визнано протиправною відмову Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, оформлену листами від 19.06.2014 року №01-21/5546, від 21.05.2014 року №0121/4844 та від 28.05.2014 року №01-21/4794, у наданні ОСОБА_2 публічної інформації на запит від 16.05.2014 року та зобов'язано повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_2 від 16.05.2014 року.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

З доповіді судді - доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін - не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» з метою отримання інформації стосовно меж села Лука Києво - Святошинського району Київської області і документів щодо зміни меж цього села зверталась до відповідачів з наступними інформаційними запитами.

Так, у запитах від 28.03.2014 року, 02.04.2014 року, від 28.03.2014 року до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області позивач просила у п'ятиденний строк показати їй генеральний план села Лука і видати викопіювання з генплану села з позначкою тієї ділянки, щодо якої Гореницька сільська рада 18.05.2010 року на користь позивача прийняла рішення №4/28, а також просила у п'ятиденний строк видати їй копію акту погодження меж земельних ділянок, який Гореницька сільська рада підписувала при розробці проекту землеустрою (технічної документації) за замовленням гр. ОСОБА_7

Листом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 02.04.2014 року №15 повідомлено позивача, що запитувана земельна ділянка гр. ОСОБА_7 розташована за межами населеного пункту села Лука, відповідно до затвердженого в липні 2012 року генерального плану села; при цьому для отримання копії акту погодження меж вказаної земельної ділянки рекомендовано звернутись до Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області. Аналогічного змісту відповідь надана листом від 08.04.2014 року №16, при цьому зауважено, що генеральний план села в раді є загально допустимим.

02.04.2014 року позивач звернулась до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області із запитом про доступ до публічної інформації, в якому просила видати для ознайомлення оригінали всіх планів Києво - Святошинського району Київської області для зняття їх фотокопій.

20.05.2014 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_9 звернулась до Києво -Святошинської районної державної адміністрації Київської області з заявою, в котрій зазначила про необхідність отримання у п'ятиденний строк інформації про прийняття Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області з 05.08.2012 року розпорядження про затвердження проекту землеустрою про встановлення (зміну) меж села Лука Києво-Святошинського району Київської області.

Окрім цього, ОСОБА_2 звернулась до Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області із запитом від 20.05.2014 року, в якому просила надати завірену належним чином копію розпорядження Києво-Святошинської РДА від 12.04.2012 року №207-17-VI «Про затвердження Програми розроблення (оновлення) містобудівної документації на території Києво-Святошинського району Київської області на 2012-2015 роки» і копію Програми, що затверджена цим розпорядженням.

Листом Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 03.04.2014 року №М-27, посилаючись на статтю 22 Закон України «Про доступ до публічної інформації», відмовлено у задоволенні згаданого запиту позивача, зазначено, що генеральний план Києво-Святошинського району не розроблявся; також звернуто увагу, що замовниками розроблення генеральних планів населених пунктів можуть бути органи місцевого самоврядування, тому рекомендовано звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування. Аналогічну відповідь від Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області позивачем отримано листом від 11.04.2014 року №М-28.

Листом Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 26.05.2014 року №М-40 повідомлено позивача про те, що за результатами пошуку комп'ютерної програми «АСКОД-ІІ» запитуваних нею документів, зокрема, тих, що стосуються розпорядження про затвердження землеустрою про встановлення (зміну) меж села Луки не виявлено.

У листі від 26.05.2014 року №21 Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області зазначила про необхідність звернення позивача для отримання інформації про виконання вище згаданих рішень сесії Київської обласної ради до органу місцевого самоврядування, що прийняв відповідне рішення, а стосовно інформації щодо місцезнаходження проекту землеустрою та картографічних матеріалів - до відділу Держземагенства Києво-Святошинського району;

29.04.2014 року позивач звернулась до Київської обласної ради із запитом про доступ до публічної інформації, в якій зазначено про необхідність отримання нею у п'ятиденний строк публічної інформації щодо збільшення (зменшення) території села Лука Києво-Святошинського району Київської області у період з 2004 року по 01.01.2014 року в тому числі і картографічних матеріалів шляхом видачі для ознайомлення оригіналів запитуваних документів, а також належним чином завірених копій.

Згідно листа від 18.07.2014 року №09-02/24-і-25 Київською обласною радою інформаційний запит позивача та ОСОБА_9 надіслано для розгляду по суті Управлінню Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, розпорядника запитуваної позивачем інформації.

Також, позивач зверталася із запитом від 16.05.2014 року до Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просила у п'ятиденний строк надати для ознайомлення проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж сіл, зокрема, села Лука Києво-Святошинського району Київської області, і надати копії з картографічних матеріалів щодо того, як саме на просторі збільшились межі села Лука та чи відбулось це збільшення за рахунок земель, що межують із селом Музичі. В доповнення до вказаного запиту позивач надіслала запит від 23.05.2014 року.

Листом Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області від 21.05.2014 року №01-21/4844 повідомлено позивача, що запитувана нею інформація за результатами проведеної інвентаризації в архіві не виявлена. Аналогічного змісту інформацію надано позивачу листом від 28.05.2014 року №01-21/4794; позивачу повідомлено про можливість ознайомлення з індексно кадастровими картами населених пунктів Києво-Святошинського району на офіційному сайті «Публічна кадастрова карта» в мережі Інтернет.

Листом Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області від 12.06.2014 року №01-21/5546 позивачу повідомлено, що рішенням Київської обласної ради 4 скликання №313-26-ІV від 27.10.2005 року було затверджено межі окремих населених пунктів Києво-Святошинського району, зокрема села Луки Гореницької сільської ради. При цьому зазначено, що згідно із додатком даного рішення відповідний проект землеустрою розроблений ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Також звернуто увагу, що згідно із згаданим рішенням проекти землеустрою, на підставі яких змінено межі населених пунктів, мають зберігатись у відповідних відділах земельних ресурсів. Проте, як зазначено в листі, у зв'язку із тим, що 04.08.2008 року невстановленими особами захоплено приміщення управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, пошкоджено та частково викрадено архів, відповідний проект землеустрою в Управлінні відсутній, а тому позивачу рекомендовано звернутись до розробника проекту - ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (далі Закон №2939).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 вказаного Закону доступ до інформації серед іншого забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Положеннями статті 22 Закону №2939 передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2).

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3).

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис (ч. 4).

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі (ч. 5).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації. При цьому для з'ясування того, чи є інформація публічною, дослідженню підлягають підстави одержання чи створення інформації суб'єктами владних повноважень. Для вирішення цього питання необхідно з'ясувати підстави отримання чи створення запитуваної інформації, виходячи із того, що публічна інформація одержується чи створюється суб'єктами владних повноважень на виконання обов'язків, визначених чинним законодавством.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами (далі - Закон №280/97).

Пунктами 41 та 42 частини першої статті 26 вказаного Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради відповідно до пункту 16 та 26 частини першої статті 43 Закону №280/97 вирішуються такі питання як затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання та прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом.

Разом з тим, відповідно до положень статті 8 ЗК України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить, зокрема, розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення та зміна меж сіл, селищ, що не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена.

Частиною першою та другої статті 174 ЗУ України передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Водночас рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

В той же час статтею 1 Закону України «Про основи містобудування» (далі - №2780) визначено зміст терміну містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Так, відповідно до абзаців другого та третього статті 2 вказаного Закону головними напрямами містобудівної діяльності є планування, забудова та інше використання територій, та розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій.

У розумінні статті 17 Закону №2780 містобудівною документацією є затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який затвердив містобудівну документацію, за поданням відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 закону №2780 до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до пункту в) частини першої статті 2 Закону України «Про землеустрій» (далі - №858) землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, для утворення земельних ділянок, як сформованих об'єктів землеустрою та об'єктів нерухомого майна, слід розробити певний обсяг землевпорядної документації, відповідно до якої визначити місця розташування земельних ділянок, їх розміри та межі, цільове призначення, а також інші ознаки, за допомогою яких їх можна ідентифікувати як об'єкти правовідносин.

Крім того, законодавство визначає необхідність розробки містобудівної документації для населених пунктів, але не містить імперативного припису, відповідно до якого весь обсяг містобудівної документації та, зокрема, детальні плани територій мають бути розроблені впродовж певного часу чи до визначеного моменту. Здійснення за власної ініціативи та за рахунок бюджетних або залучення формування певних земельних ділянок - розробки землевпорядної документації, визначення їх місцезнаходження, розмірів, меж, а відтак - і самої кількості, є правом органів місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності з боку Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області порушення вимог частини третьої статті 22 Закону №2939, оскільки зважаючи на відсутність у неї запитуваних позивачем документів, а також на те, що їй було відомо, хто володіє запитуваною інформацією, зобов'язана була безпосередньо направити запит позивача належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача, чого зроблено не було.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту листів від 02.04.2014 року №15, від 08.04.2014 року №16, що скеровані у відповідь на запити позивача про надання публічної інформації, не вбачається надання Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області запитуваної інформації та документів, що стосуються генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області, яке знаходиться у підпорядкуванні Гореницької сільської ради, в той час як згідно з положеннями частини першої статті 12 Закону №2780 саме до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства генеральних планів відповідних населених пунктів. При цьому вказівка у листі від 08.04.2014 року №16 на те, що «генеральний план села в раді є загально допустимим» свідчить про порушення сільрадою частини другої статті 22 Закону №2939, а тому така відповідь вважається неправомірною відмовою в наданні запитуваної позивачем інформації стосовно генерального плану села Лука.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відомостей стосовно запитуваної позивачем інформації в частині того, чи приймалось Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області з 05.08.2012 року розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Лука Києво-Святошинського району Київської області, а також завіреної належним чином копії розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 12.04.2012 року №207-17-VI «Про затвердження Програми розроблення (оновлення) містобудівної документації на території Києво-Святошинського району Київської області на 2012-2015 роки» та копії Програми, що затверджена цим розпорядженням, райдержадміністрацією позивачу у відповідь на її запит від 20.05.2014 року фактично не надано.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, Програму розроблення (оновлення) містобудівної документації на території Києво - Святошинського район Київської області на 2012 - 2015 роки затверджено рішенням ХVІІ сесії Києво - Святошинської районної ради VІ скликання від 12.04.2012 року №207-17- VІ (іншим органом), а тому Києво - Святошинська районна державна адміністрація Київської області не є розпорядником зазначеної інформації.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Києво - Святошинською районною державною адміністрацією Київської області при наданні відповіді позивачу листом від 26.05.2014 року №21, порушено вимоги частини третьої статті 22 Закону №2939, проте позивачем не заявлені позовні вимоги щодо бездіяльності вказаного відповідача.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області порушено частину другу статті 22 Закону №2939, оскільки у листі від 28.05.2014 року №01-21/4794 повідомлено позивача про можливість ознайомлення з індексно кадастровими картами населених пунктів Києво - Святошинського району Київської області на офіційному сайті «Публічна кадастрова карта» в мережі Інтернет (здійснено посилання на загальнодоступне джерело інформації, замість безпосереднього надання позивачу цієї інформації).

Відповідно, дана відповідь Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про порушення Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області вимог частини третьої статті 22 Закону №2939, оскільки листом від 19.06.2014 року №01-21/5546, у зв'язку із пошкодженням та частковим викраденням архіву, відсутністю запитуваного проекту землеустрою, рекомендувало позивачу щодо отримання запитуваної інформації звернутись до розробника проекту - ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, запитувані позивачем документи повинні бути в розпорядженні Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, а тому останній визначається розпорядником публічної інформації щодо таких документів та їх даних.

При цьому, пошкодження та часткове викрадення архіву (листи від 19.06.2014 року №01-21/5546, від 21.05.2014 року №01-21/4844, від 28.05.2014 року №01-21/4794) не позбавляє Управління Держземагенства статусу розпорядника запитуваної інформації та його обов'язку самостійно звернутись до розробника проекту - ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», щодо надання копії (дублікату) цього проекту для надання інформації позивачу.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, відмовляючи у задоволенні запитів позивача, Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області в листах, перелічених вище, всупереч частини третьої статті 22 Закону №2939 запропоновано позивачу звернутись до видавників розпорядчих документів та не направлено ці запити належним розпорядникам, відомим відповідачам.

Проте, позивач не оспорює бездіяльність відповідачів щодо ненаправлення його запитів належним розпорядникам, а просить серед іншого визнати протиправною відмову кожного відповідача у наданні ОСОБА_2 усієї інформації, що стосується меж села Лука Києво-Святошинського району Київської області і розпорядниками якої є відповідачі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що для відновлення порушених прав позивача з боку Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати вказаних відповідачів повторно розглянути заяви ОСОБА_2 від 02.04.2014 року та від 16.05.2014 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині.

Згідно частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.