Рішення № 44743779, 20.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/2694/15 Головуючий у 1-й інстанції: Стоматов Е.Г.

Є.У. № 333/9457/14-ц Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з вересня 2001р. по лютий 2014р. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Позивач зазначає, що дитина має вади слуху та потребує додаткових витрат на постійне лікування.

Відповідач у добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, тому вона вимушена звернутися до суду.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 600 грн. щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.11.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись із рішення суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, стягнути з нього на користь ОСОБА_4 на аліменти утримання малолітньої дитини в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.11.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України в усіх діях щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Суд дав правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і правові висновки про обов'язок батька, який проживає окремо від дитини, брати участь в її утриманні відповідають вимогам ст.ст. 180, 181 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони є батьками малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2).

Дитина проживає з матір'ю, що визнається сторонами та вбачається з довідки голови квартального комітету № 16 Комунарського району м. Запоріжжя № 128 від 18.11.2014р. (а.с. 5, 17). Донька сторін знаходиться на утриманні позивача.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 3).

Відповідач перебуває на обліку як безробітний в Правобережному РЦЗ м. Запоріжжя з 30.09.2014 року, що вбачається з довідки директора Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя від 05.01.2015р. (а.с. 13).

Задовольняючи позов ОСОБА_4 про стягнення аліментів частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як батько дитини, зобов'язаний утримувати доньку до досягнення нею повноліття. При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходив із того, що відповідач не має постійного доходу.

Проте, з такими висновками суду повністю погодитися неможливо, рішення суду в частині визначення розміру стягнення аліментів ухвалено судом без належного дослідження фактичних обставин справи.

Так, ОСОБА_3 отримує допомогу по безробіттю з 05.01.2015р. та пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІІ групи в розмірі 1 049 грн. (а.с. 21, 48).

Відповідно до положень ст.ст. 180, 181, 182 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки відповідач має постійний дохід, отримує пенсію та допомогу по безробіттю, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо помилкового визначення судом розміру аліментів у твердій грошовій сумі знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, колегія суддів визначає, виходячи з того, що за ст. 180 СК України батьки мають рівні обов'язки з утримання дитини, та враховуючи обставини, передбачені ст. 182 СК України для визначення розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині визначення розміру стягнення аліментів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2015 року по цій справі в частині визначення розміру стягнення аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.11.2014 року до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: