Рішення № 44743743, 09.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 234/7241/14-ц головуючий у 1-й інстанції Скляров В.В.

Провадження № 22ц/778/3115/15 Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Дзярука М.П., Панкеєва О.В.,

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 березня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості електроенергії, недооблікованої приладом обліку.

В обґрунтування позову зазначивши, що 06.04.2014 р. у відношенні відповідачів був складений акт про порушення Правил користування електроенергією, де зазначено, що ОСОБА_2 користувалася безобліково електроенергією, так як у них був підключений водо нагрівний бак який при вимиканні лічильника працював. Виявити місце підключення представники позивача не мали можливості. Акт був підписаний жінкою ОСОБА_2, яка робітників Донецькобленерго впустила в квартиру і дозволила провести огляд. На підставі акту відповідно до методики були визначена вартість електроенергії, недооблікованої приладом обліку, в сумі 15 570,24 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Ухвалою від 02.03.2015 року співвідповідачем по справі залучено ОСОБА_3, який є власником квартири.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 13 березня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

На зазначене рішення суду ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

З рішенням суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки воно не відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України. Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, ухвалюючи рішення, суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд оцінює докази, як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією для населення (далі-ПКЕЕН).

Згідно з п.п.9, 48 ПКЕЕН, споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами; споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією та розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Як вбачається із матеріалів справи що згідно договору на постачання і користування електроенергією від 21.03.2014 року, ОСОБА_3 (який є власником квартири (а.с.27) є споживачем електричної енергії, яка надається йому в АДРЕСА_1 /а.с.21-24/. В квартирі зареєстровані також дружина споживача - ОСОБА_2 та його син ОСОБА_5 (а.с.9)

06.04.2014 року представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» був складений акт №196573 про порушення Правил користування електричною енергією для населення відповідачами, в якому зазначено, "самовольное подключение электропроводки, токоприемников, к электрической сети, другого потребителя (собственника сетей) с нарушением схемы учета, выявить которое представители энергопоставщика при проведении контрольного осмотра не имели возможности, (подключение фазного и нулевого провода для питания водонагревательного бака в кладовой помимо средств учета электрической энергии. Электрическая энергия потребляется электросчетчиком не учитывается. Точка подключения в РЩ." В графі "зауваження до складеного акту": підпис споживача ОСОБА_2 та нею зазначено : "с нарушением согласна, замечаний нет"/а.с.5-6/.

Представником відповідачів в судовому засіданні була надана копія акту № 196573 (без дати) в графі "зауваження до складеного акту": підпис споживача ОСОБА_2 та нею зазначено "с порушеням согласна, нарушений нет" /а.с.25-26/.

За поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що 06.04.2014 року при перевірці квартири АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 в коморі був виявлений водонагрівач який працювала при виключених автоматах на лічильнику. Вони склали акт який підписала ОСОБА_2. В акті відповідача немає дати і записані різні пояснення ОСОБА_2, тому , що з'їхала копірка.

У листі члена комісії НКРЕКП від 21.01.15 року, який направлений як відповідь ОСОБА_3 та начальнику ІКЦ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" зазначено, що представниками енергопостачальника в Акті не зазначено місце та спосіб самовільного приєднання до електричних мереж і постачальник енергії на мав права на підставі Акту застосовувати методику та повністю припиняти постачання електричної енергії споживачу. (а.с.40-41)

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що акт №196573 від 06.04.2014 року складений представниками ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" був сфальсифікований і його частина заповнювалась без участі відповідача. Та, оскільки при складанні акту не було виявлено місця підключення до відповідної мережі, про що не було зазначено в акті про порушення та не було позначено на схемі, за вказаних обставин суд прийшов до висновку що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Однак з таким висновком районного суду погодитися не можна.

За запереченнями проти позову представника відповідача, перевіряючи електричні прилади працівники РЄС нібито знайшли водо нагрівний бак який не був запитаний від лічильника, про що склали акт, який підписала ОСОБА_2 Відповідачі вважають цей акт не правдивим і сфальсифікованим робітниками позивача. Так під час нібито виявлення цього порушення в квартирі відповідачів та складання Акту про порушення, представниками енергопостачальника взагалі не були виявлені проводи або кабелі, що використані у схемі самовільного підключення, що підтверджується змістом Акту про порушення (згідно якого виявлено лише самовільне підключення проводів с порушенням схеми обліку). До того ж, як було зазначено вище, представниками енергопостачальника не було виявлено у цій квартирі навіть місця самовільного підключення до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника. Крім того, будь - які засоби вимірювальної техніки для встановлення поперечної площі перерізу проводів представники енергопостачальника при складанні Акту не застосовували взагалі, що підтверджується тим, що проводи або кабелі, що використані у схемі самовільного підключення не були фактично виявлені. Також ОСОБА_2 робітники позивача вручили акт без дати та в графі "зауваження до складеного акту": вказано "с порушеням согласна, нарушений нет", а в акті наданим суду позивачем вже вказана дата в графі "зауваження до складеного акту": "с нарушением согласна, замечаний нет".

Пунктом 53 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357( далі - Правила), передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника.

Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт вважається дійсним, якщо його підписали представники енергопостачальника. Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення Правил Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики, затвердженої НКРЕ.

Складений 06.04.2014 року представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» акт №196573 містить формулювання порушення та його графічне зображення, а саме: самовільне підключення електроустановки до електромережі іншого власника з порушенням схеми обліку - підключення фазного та нульового проводів для підключення водонагріваючого бака у кладовій, що саме і вказано на графічному зображенні - фаза в І клемі, а 0 в 3 клемі. Цифрою 3 визначено точку самовільного підключення, а п.3 акту зафіксовані матеріал та переріз дротів підключення. Акт підписаний трьома представниками енергопостачальника, споживач ОСОБА_2 підписала та зазначає, що з «нарушением согласна, заметаний нет» . (а.с.6) При цьому з приводу самого порушення та зафіксованих параметрів зауваження ОСОБА_2 до акту не вносилися.

Відсутність у копії акту, який був у відповідачів, дати та зазначення у графі "зауваження до складеного акту": "с нарушением согласна, нарушений нет" не свідчить про недійсність акту, та відсутність порушення його складання, про що й було зазначено в листі НКРЕКП від 21.01.15 року (а.с.40-41)

Згідно з протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 09.04.2014 року, на підставі акту №196573, в якому зафіксовано самовільне підключення електроустановки до електромережі іншого власника з порушенням схеми обліку, було визначено розмір завданих збитків у сумі 15 570,24 грн за період з 08.04.2011 року по день виявлення порушення 06.04.2014 року . Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення відповідачем підписаний. (а.с.7)

Посилаючись на відповідь члена комісії НКРЕКП від 21.01.15 року, який направлений як відповідь ОСОБА_3 та начальнику ІКЦ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", щодо представниками енергопостачальника в Акті не зазначено місце та спосіб самовільного приєднання до електричних мереж і постачальник енергії на мав права на підставі Акту застосовувати методику та повністю припиняти постачання електричної енергії споживачу. (а.с.40-41) , суд не дав оцінки відповідність його нормативному регулюванню.

Згідно пункту 54 Правил (відповідно до змін від 26.12.2011року), Мінпаливвугілля, якому підпорядкований Держенергонагляд, здійснює контроль за дотриманням Правил у межах своїх повноважень, однак, викладені у листі - відповіді контролюючого органу обставини щодо виявлених порушень ніяких заходів реагування не застосовувалося.

Відповідно до п.11 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996 року у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 131 від 13.02.2006 року, Держенергонагляд має право, зокрема, надавати відповідно до компетенції суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії консультаційну допомогу, при цьому у п.4 Положення, яким встановлено завдання та функції Держенергонагляду, питання здійснення контролю за правильним складанням актів, нарахуванням збитків та відносин енергопостачальної організації зі споживачем не передбачені.

Крім того, відповідь члена комісії НКРЕКП від 21.01.15 року, на звернення ОСОБА_3 з приводу виявленого порушення, інформації про невідповідність акту №196573 вимогам діючих Правил не містить.

Дії представників позивача щодо виявлення факту порушення відповідачами Правил користування електроенергією та складання відповідного акту не визнано неправомірними у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.3.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 562 від 04.05.2006 року ( у редакції від 18.12.2008 року, від 18.12.2008 року, від 14.10.2010 року), вона застосовується у разі вчинення такого порушення ПКЕЕН, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Згідно з абз.2 пп. "а" п.3.3 Методики у редакції, що діє з 08.02.2007 року, якщо споживач встановив пристрій, що знижує покази засобу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

З огляду на наведене, кількість днів при розрахунку збитків визначається з урахуванням характеру і способу виявленого в діях споживача порушення Правил користування електричною енергією для населення. Якщо споживач допустив самовільне підключення приховано й представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за три роки.

Отже, визначаючи розмір збитків, суд виходив із того, що порушення правил споживання електричної енергії споживачем, яке полягало в самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, підключенні двох електророзеток (пункт 3.1.5Методики), представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку виявити не мали можливості, оскільки воно здійснено приховано.

Суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що підключення електричної установки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку, є порушеннями Правил, п.48 яких передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії при самовільному підключенні до електричних мереж та споживанні електричної енергії без приладів обліку, а п.42 Правил зобов'язує споживача електричної енергії дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору і цих правил, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Таким чином, висновок суду про недоведеність факту порушення відповідачем ПКЕЕН у виді самовільного підключення електроустановки до електромережі іншого споживача, як такого, що спростовується належними та допустимими доказами, не є обґрунтованим.

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26 липня 1999 року № 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно абз.2 пп. „а" п.3.3 Методики у редакції, що діє з 08.02.2007 року, якщо споживач встановив пристрій, що знижує покази засобу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію ( у разі, якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Отже, кількість днів при розрахунку збитків визначається з урахуванням характеру і способу виявленого в діях споживача порушення Правил користування електричною енергією для населення. Якщо споживач допустив самовільне підключення поза приладом обліку приховано й представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника.

Власником квартири, в якій подається електроенергія та споживачем за договором є ОСОБА_3, а тому саме він має нести відповідальність за споживання недооблікованої приладом обліку електроенергію.

Оскільки ухвалене по справі рішення суду першої інстанції про відмову у позові про стягнення з відповідача ОСОБА_3 збитків у вказаному розмірі не можна визнати обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи та нормам матеріального та процесуального права, враховуючи, що факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією належним чином не спростований, а розрахунок збитків здійснено у відповідності до вимог затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року з подальшими змінами Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, а тому, в порядку ст. 309 ЦПК України, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, всього у сумі 365 гр. 40 коп., підлягають присудженню з відповідача ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 березня 2015 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» 15 570 гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» понесені судові витрати в розмірі 365 гр. 40 копійки.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді