Ухвала суду № 44743350, 02.06.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

336/142/15-ц

2/336/1552/2015

м. Запоріжжя 2 червня 2015 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін П.В., розглянувши позов третьої особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення певних фактівта стягнення моральної шкоди, предявлений у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи Президент України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, про встановлення певних фактів, зобовязання вчинити певні дії, визначення місця проживання дітей, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

Як зазначає ч.4 ст. 122 ЦПК України, питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Вивчивши предявлену ОСОБА_1 позовну заяву, суддя вважає, що необхідно відмовити у відкритті провадження за нею на підставі нижче наведеного.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним (у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «ОСОБА_4 де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року), воно може бути піддане дозволеним за змістом обмеженням.

Так, ч.1 ст. 122 ЦПК України встановлює, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Дійсно, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи Президент України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, про встановлення певних фактів, зобовязання вчинити певні дії, визначення місця проживання дітей, стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Заявленими за позовом вимогами ОСОБА_3 просив суд:

визнати, що ОСОБА_2 веде розбещений та аморальний образ життя; встановити, що ОСОБА_2 ніде не працює та офіційних джерел доходу немає; стягнути з ОСОБА_2 100000 гривень спричиненої йому моральної шкоди та 10000 гривень матеріальної шкоди; встановити, що ОСОБА_2 немає власного нерухомого майна; встановити, що дії ОСОБА_2 суперечать захисту прав її дітей на житло; встановити виховання двох онуків позивача за ОСОБА_1 та визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, із батьком за адресою в м. Дніпропетровську; встановити та визнати в діях ОСОБА_2 самоуправство в силу ч.1 ст. 162 СК України, самовільне невиконання нею умов шлюбного договору, а також самовільне усунення нею позивача від участі у вихованні та спілкуванні з онуками; зобовязати ОСОБА_2 відновити становище, що існувало до порушення, а саме, зобовязати її повернути на місце постійного проживання за адресою в м. Запоріжжі малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобовязати ОСОБА_2 періодично привозити до місця мешкання позивача за адресою в м. Запоріжжі для спілкування та прийняття участі у вихованні малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

7 квітня 2015 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютіна П.В. указану позовну заяву ОСОБА_3 було повернуто для подання до належного суду.

25 травня 2015 року ОСОБА_1, як третя особа, у справі за названим вище позовом ОСОБА_3 предявив позов до ОСОБА_2 про встановлення певних фактівта стягнення моральної шкоди.

Як вбачається із заявлених ОСОБА_1 вимог, він просить суд:

визнати, що ОСОБА_2 веде розбещений образ життя; встановити, що ОСОБА_2 ніде не працює; встановити, що ОСОБА_2 є наркозалежною та не може без прийому наркотичних і транквілізуючих засобів контролювати свою поведінку; стягнути з ОСОБА_2 100000 гривень заподіяної йому моральної шкоди; визнати невиконання ОСОБА_2 судових рішень від 13.06.2014 року та від 15.07.2014 року; визнати, що ОСОБА_2 перешкоджає в спілкуванні з дітьми - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати перепону ОСОБА_2 в спілкуванні та вихованні дітей.

Вимогами ч.1 ст. 34 ЦПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.

Отже, із змісту положень ст. 34 ЦПК України вбачається, що право на предявлення третьою особою позову із самостійними вимогами щодо предмета спору нерозривно повязане із первісним позовом щодо такого предмету спору у справі, яка перебуває на судовому розгляді та який не закінчився.

Натомість з викладеного вище достовірно вбачається, що провадження у справі за позовом ОСОБА_3 не було відкрите і, відповідно, судовий розгляд такої справи не розпочинався.

Крім того, за змістом положень ст. 34 ЦПК України позовні вимоги третьої особи мають бути самостійними щодо предмету спору, тобто такими, за якими третя особа заявляє про власне право на предмет спору.

Натомість як слідує з викладеного вище, третя особа ОСОБА_1 не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору за позовом ОСОБА_3, а лише викладає вже заявлені останнім вимоги (визнати, що ОСОБА_2 веде розбещений образ життя; встановити, що ОСОБА_2 ніде не працює), та предявляє інші вимоги, які не співпадають з предметом спору за позовом ОСОБА_3 (встановити, що ОСОБА_2 є наркозалежною та не може без прийому наркотичних і транквілізуючих засобів контролювати свою поведінку; стягнути з ОСОБА_2 100000 гривень заподіяної йому моральної шкоди; визнати невиконання ОСОБА_2 судових рішень від 13.06.2014 року та від 15.07.2014 року; визнати, що ОСОБА_2 перешкоджає в спілкуванні з дітьми - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, 2010 р.н.).

Таким чином, необхідно відмовити у відкритті провадження за позовом третьої особи ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки на момент вирішення питання про відкриття провадження встановлено, що позовна заява названої третьої особи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у справі позовом ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. 122 ч. 2 п.1 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовом третьої особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення певних фактівта стягнення моральної шкоди, предявленим у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи Президент України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, про встановлення певних фактів, зобовязання вчинити певні дії, визначення місця проживання дітей, стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Розяснити ОСОБА_1 його право на звернення до суду в загальному порядку цивільного судочинства за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя П.В. Зарютін