Ухвала суду № 44741080, 05.08.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

05.08.2013

1

Справа № 335/6149/13-ц

2/335/1875/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на торговий комплекс літ А за адресою: м. Запоріжжя, Маршала Чуйкова, 20-в.

Вивчивши заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент його звернення до суду з позовною заявою дійсно існував спір між сторонами, та сторонами було вжито всі необхідні заходи щодо його досудового врегулювання.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що право власності на майно, на яке позивач просить накласти арешт на час подання позову та розгляду судом заяви про забезпечення позову належить саме відповідачу у справі, і що вжиття таких заходів забезпечення позову, не порушить законні права та інтереси третіх осіб.

Беручи до уваги, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог, встановлених ст. 151 ЦПК України, крім того, позивачем не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову без розгляду.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - заявнику без розгляду.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя В.В. Калюжна