Постанова № 44740284, 27.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2011 р. справа № 2а-29/2010(32675/10)-21

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Руденко М.А.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О.

за участю сторін:

відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1

представника позивача ОСОБА_2 довіреність від 10.01.2011 року

представника третьої особи : ОСОБА_3 довіреність від 05.01.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2010 року по справі № 2а-1090/10 за позовною заявою Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1, треті особи Підгородненська міська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про стягнення земельного податку,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2003 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму земельного податку у розмірі 8 902, 92 грн.

В подальшому 04.10.2010 року (а.с.14-18 том 2) позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області заборгованість по сплаті земельного податку з фізичної особи у сумі 28 873,58 грн. на розрахунковий рахунок 33216813700080 УДК в Дніпропетровському районі, код ОКПО 24237480 МФО 805012.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції заборгованість по сплаті земельного податку у розмірі 28 873, 58 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що ОСОБА_1, відповідно до наданих статистичних даних, є користувачем земельної ділянки розміром 2,4 га за адресою: провулок 1-й Широкий 1, в м. Підгородне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, а тому відповідно до ст.5 Закону України «Про плату за землю»повинен сплачувати земельний податок. Посилання відповідача на те, що спортивний комплекс «Колос», розташований на зазначеній ділянці є вітчизняним закладом фізичної культури та спорту, який використовується за цільовим призначенням, суд першої інстанції вважає необґрунтованим, оскільки спортивний комплекс «Колос», відповідно до наданих реєстраційних документів є жилим будинком індивідуального житлового фонду.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2010 року по справі № 2-29/2010 та прийняти нову постанову по справі, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним та відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з наступних причин. Судом не було в повному обсязі зясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного судового рішення по справі. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що податковий борг почав нараховуватись відповідачу не з 1999 року, а з 2002 року. Окрім того, не вказано жодного посилання на положення будь-якого нормативно-правового акту щодо обовязку проходити переєстрацію права користування земельною ділянкою будь-якою стороною договору з відчуження обєктів нерухомого майна в органах державної податкової інспекції. При винесенні рішення суд першої інстанції не врахував, що два роки, а саме 2002 та 2003 роки відповідач був звільнений від сплати земельного податку, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю».

Третя особа Підгородненська міська рада подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року без змін.

В судовому засіданні відповідач вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області вказав на те, що постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області є законною та обґрунтованою, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи Підгородненської міської ради просила залишити постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи за договором купівлі-продажу від 04 січня 1997 року виконком Підгородненської ради народних депутатів продав ОСОБА_1 у власність спортивний комплекс «Колос»з прилеглою територією та надвірними забудовами (а.с.185). Також 04 січня 1997 року було укладено договір про здійснення спільної експлуатації та співробітництва по його використанню стадіону «Колос»та виконком Підгородненської ради народних депутатів зобовязався передати у власність ОСОБА_1 землю, згідно генерального плану спортивні та комунікаційні споруди, покриття бігової доріжки, огорожі та інше з оплатою землі з застосуванням ст. 12 Закону України «Про плату за землю»(а.с.187).

13.07.1997 року відповідачеві ОСОБА_1 було видано акт на постійне користування земельною ділянкою, розміром 2.4 га для спортивно-оздоровчої діяльності в межах існуючого стадіону, відповідно до рішення Підгородненської міської Ради народних депутатів від 25 грудня 1996 року за № VIII/ХХII, зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на постійне користування землею № 956 (а.с.6).

Відповідно до договору дарування від 18 березня 1999 року (а.с.41) відповідач ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 спортивний комплекс «Колос», розташований на земельній ділянці площею 2,4 га. 02 листопада 2001 року споруда за адресою м. Підгородне 1, провулок Широкий 1а була переведена в житловий фонд та видана домова книга (а.с.190).

На підставі договору купівлі-продажу від 08 грудня 2001 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 купив житловий будинок А, загальною площею 192,2 кв.м., з яких жила площа складає 46.0 кв.м. та господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Підгородне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, провулок 1-й Широкий 1а (один «а»), розташовані на земельній ділянці площею 2,4 га. (а.с.42)

На думку податкового органу, оскільки ОСОБА_1, видано акт на постійне користування земельною ділянкою серії ДП №0041116 від 13.01.1997 року, саме він повинен сплачувати земельний податок. Відповідно до роздруківок облікової картки платника земельного податку ОСОБА_1 наявний податковий борг в загальній сумі 28 873, 58 грн., що виник за період: станом на 31.12.2002 року недоїмка складала 2636,06 залишок несплаченої пені 212,74 грн.; станом на 31.12.2003 року недоїмка складає 11 843,95 грн., залишок несплаченої пені 212,74 грн.; станом на 31.12.2004 року недоїмка складає 11 543,35 грн., залишок несплаченої пені 212,74 грн.; станом на 31.12.2005 року недоїмка складає 12 306,26 грн., залишок несплаченої пені 1840,76 грн.: штрафна санкція за невчасну сплату податку згідно п.п.17.1.7 п.17.1, ст.17 Закону України № 2181- 2859,75 грн.; станом на 31.12.2006 року недоїмка складає 12 710, 79 грн., залишок несплаченої пені 2811,67 грн.: штрафна санкція за невчасну сплату податку згідно п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-4236 ,48 грн.; станом на 31.12.2007 року недоїмка складає 1 213,89 грн. залишок несплаченої пені 2 811,67 грн.; штрафна санкція за невчасну сплату податку згідно п.п.п17.1.7, п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181 5567,98 грн.; станом на 31.12.2008 року недоїмка складає 13 789,82 грн. залишок несплаченої пені 3 632,65 грн.; станом на 31.12.2009 року недоїмка складає 14 593,42 грн. залишок несплаченої суми 4 356,50 грн.; станом на 01.10.2010 року недоїмка складає 15 049,25 грн.: залишок несплаченої пені 4 685,10 грн.; штрафна санкція за невчасну сплату податку згідно 17.1.7, п.17.1, ст.17 Закону України №2181 9 139,23 грн. Податковий борг в сумі 28 873,58 грн. підлягає стягненню з відповідача у звязку з чим Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1, є користувачем земельної ділянки розміром 2,4 га за адресою провулок 1-й Широкий 1, в м. Підгородне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, а тому відповідно до ст.5 Закону України «Про плату за землю»повинен сплачувати земельний податок.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» № 2535-Х111 від 03.07.1992 року використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтями 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року, в редакції діючий на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обовязок їх сплачувати у встановлені законом терміни. Обовязок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податків та зборів (обовязкових платежів). Відповідальність за несвоєчасність сплати сум податків несуть платники податків згідно з законодавством України. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 8 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючого в редакції а момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що уповноваженими особами податкового органу було порушено встановлений законом порядок стягнення земельного податку, оскільки в порушення п.6.1. ст..6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючим органом не було прийнято та надіслано платнику податків (відповідачу) податкове повідомлення, в якому зазначено підстави для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності.

Щодо стягнення податкового боргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити на наступне, оскільки податкових орган не має первинних документів, які б підтверджували суму даної заборгованості, то відсутні підстави для сплати недоїмки в сумі 15049,25 грн. залишку несплаченої пені 4 685,10 грн., та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку згідно п.п.17.1.7, п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181 -9139,23 грн., оскільки колегія суддів позбавлена можливості перевірити відповідно з якої суми заборгованості зазначений борг був нарахований.

Окрім того, до статті 120 Земельного кодексу України № 2768-111 від 25.10.2001 року, яка регулює перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як видно з фактичних обставин справи 18.03.1999 року позивач подарував спортивний комплекс «Колос», що розташований на земельній ділянці площею 2,4 га громадянину ОСОБА_4, після чого останній продав зазначений комплекс ОСОБА_5 На підставі чого, колегія суддів приходить до висновку, що належним землекористувачем позивачем ОСОБА_1 на момент звернення податкового органу з позовом про стягнення земельного податку не був.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року необхідно скасувати, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать чинному законодавству, а позовні вимоги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року по справі № 2а-1090/10 скасувати.

В задоволенні позовних вимог Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено в повному обсязі 12.11.2011 року

Головуючий:М.А. Руденко

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:Л.М. Нагорна