Ухвала суду № 44737889, 28.05.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2015 року Житомир Справа № 806/2030/15

Категорія 11.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф. , розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Житомирського районного суду Житомирської області про скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до Житомирського районного суду Житомирської області про скасування рішення вказаного суду від 14.05.2008року, ухваленого у справі № 2-490/08 за позовом ОСОБА_2 до Зарічанської сільської ради та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійcнює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 3 статті 50 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" від 12.06.2009 № 6.

Перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом. Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2012 № 6-182/0/4-12.

При цьому, згідно із абзацом 2 пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 № 8 виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Як зазначено в позові, ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення Житомирського районного суду, яке ухвалено в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ст.13 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Тобто, судовий перегляд на предмет законності зазначеного судового рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14.05.2008року, ухваленого у цивільній справі № 2-490/08, можливий виключно в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суддя вважає, що зазначена позовна заява не містить ознак публічно-правового спору, а тому вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. На підставі викладеного, керуючись п.1ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського районного суду Житомирської області про скасування судового рішення.

Копію ухвали невідкладно надіслати Позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.Ф. Нагірняк