Рішення № 44736512, 03.04.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.04.2015

Справа № 334/9798/14-ц

Провадження № 2/334/165/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

03 квітня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Нестеренко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл-Експрес", про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ "Ойл-Експрес", про звернення стягнення на предмет іпотеки, в обґрунтування якого зазначає, що 30.11.2006р. між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є АТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ТОВ "Ойл-Експрес" був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію №354-01-06 (зі змінами та доповненнями), за умовами якого банк надав позичальнику кредитні ресурси на загальну суму 2700000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних з дня видачі кредитних коштів до 07.08.2008р., 20% річних з 07.08.2008р. до 28.11.2008р., 30% річних з 28.11.2008р. до дня фактичного погашення позичкової заборгованості (у випадку порушення строків погашення відповідно до графіку).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти банку до 28.11.2008р., шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок відповідно до Графіку зниження ліміту.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору позичальник сплачує банку щомісячну комісійну винагороду у розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії, встановленої в п.1.1 цього договору, щомісячно, за цілий календарний місяць строку дії цього договору.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором між AT "Банк "Фінанси та Кредит" та відповідачем ОСОБА_2 30.11.2007р. був укладений договір іпотеки № 00771/1106, відповідно до умов якого відповідач передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме, будинок жилий недобудований, розташований за адресою АДРЕСА_1.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору банк звернувся за захистом своїх законних прав та інтересів до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ "Ойл-Експрес" та ОСОБА_3, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2009р. позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідачів заборгованість у загальному розмірі 2260423,84 грн. рішення на теперішній час не виконане.

Крім того, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 19.11.2013р. задоволено позовні вимоги банку і в рахунок погашення заборгованості, що утворилася станом на 24.06.2011р. за кредитним договором від 30.11.2006р. №354-01-06, у сумі 4396395,77 грн., звернуто стягнення на завершений будівництвом житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 0,1772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належний ОСОБА_2, із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", з правом продажу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" предмета іпотеки від свого імені на підставі іпотечного договору від 30.11.2006р. будь-якій особі - покупцеві, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вказаним рішенням встановлено, що жилий будинок недобудований, розташований за адресою АДРЕСА_1, був завершений будівництвом, згідно розпорядження Ленінської райдержадміністрації від 12.11.2008р. був прийнятий в експлуатацію і Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 21.11.2008р. ОСОБА_2 було видано Свідоцтво на нерухоме майно серія НОМЕР_2. Загальна площа житлового будинку літ. М-2 становить 493,6 кв.м, житлова площа становить 133,1 кв.м.

На виконання рішення суду Банк 24.04.2014р. звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нароха О.В. з проханням видати дублікат правовстановлюючих документів на підставі рішення суду, на що отримав відмову.

04.09.2014р. Банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової С.В. з проханням посвідчити договір купівлі-продажу предмету іпотеки на підставі вищезазначеного рішення апеляційного суду та оригіналу іпотечного договору, по якому продавцем виступатиме ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Листом №01-16/716 від 04.09.2014р. приватний нотаріус повідомила, що посвідчення такого договору повинно здійснюватися за загальними правилами посвідчення договорів відчуження, тобто за умови надання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, та документів, що підтверджують реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

У зв'язку з цим банк звернувся до суду з даним позовом і просить з метою погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 03.09.2014р. становить 7346707,67 грн., з яких заборгованість за кредитом 2260423,84 грн., заборгованість за процентами 3960986,35 грн., заборгованість по комісії 150927,51 грн., пеня у сумі 974369,97 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, просить передати предмет іпотеки в управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування предметом іпотеки. Також просить стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з наведених підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому ЦПК України порядку, причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала.

Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.11.2006р. між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є АТ "Банк "Фінанси та Кредит", і ТОВ "Ойл-Експрес" був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію №354-01-06, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні ресурси на суму 1800000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 18% річних, з кінцевим строком повернення 28.11.2008р., зі здійсненням платежів згідно графіку зниження ліміту (Додаток №1 до договору).

12.06.2007р. між AT "Банк "Фінанси та Кредит" і ТОВ "Ойл-Експрес" була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору №354-01-06 від 30.11.2006р., на підставі якого позичальнику було відкрито кредитну лінію в розмірі 2000000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,0% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 28.11.2008 року. Повернення кредитних коштів повинно здійснюватися згідно з графіком зниження ліміту (Додаток №1).

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди до кредитного договору, в разі порушення строків погашення кредиту згідно графіку, позичальник сплачує банку за користування кредитом 23% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом, з моменту непогашення суми кредиту до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більш кінцевого строку погашення кредиту, та 36% річних за період з 28.11.2008 року до дня фактичного погашення судної заборгованості.

20.09.2007р. між AT "Банк "Фінанси та Кредит" і ТОВ "Ойл-Експрес" була укладена додаткова угода до кредитного договору №354-01-06 від 30.11.2006р., на підставі якого позичальнику було відкрито кредитну лінію на загальну суму 2700000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,0% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 28.11.2008 року. Повернення кредитних коштів повинно здійснюватися згідно з графіком зниження ліміту (Додаток №1).

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди до кредитного договору, в разі порушення строків погашення кредиту згідно графіку, позичальник сплачує банку за користування кредитом 23% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом, з моменту непогашення суми кредиту до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, та 36% річних за період з 28.11.2008 року до дня фактичного погашення судної заборгованості.

Згідно з додатковою угодою від 07.08.2008р. до договору про відновлювальну кредитну лінію, у період з 07.08.2008р. і до строку повернення кредиту, тобто до 28.11.2008р., встановлено процентну ставку 20% річних, у разі порушення строків погашення кредиту згідно графіку, позичальник сплачує банку за користування кредитом 30% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом (з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї основної заборгованості. За період з 28.11.2008р. до дня фактичного погашення основної заборгованості - процентна ставка становить 30% річних.

За умовами п.2.5 договору про відновлювальну кредитну лінію, позичальник сплачує банку щомісячну комісійну винагороду в розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії, а відповідно до п.7.1 договору за прострочення повернення кредиту чи/або сплати процентів він сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

З метою забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором від 30.11.2006 року на суму 1800000,00 грн. до 28.11.2008р., а також процентів за користування кредитом, між AT "Банк "Фінанси та Кредит" та відповідачем ОСОБА_2 30.11.2006 року був укладений договір іпотеки №00771/1106, відповідно до умов якого відповідач передала в іпотеку банку нерухоме майно - будинок, жилий недобудований, розташований за адресою АДРЕСА_1. Узгоджена заставна вартість предмету іпотеки - 3678657,00 грн. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу недобудованого житлового будинку від 17.10.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В., реєстровий номер 3394, що підтверджується виданим ОП ЗМБТІ витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12318634 від 30.10.2006р., реєстраційний номер 15949708, номер запису 7008 в книзі 30.

В подальшому до іпотечного договору вносилися зміни, зокрема, на підставі договору про внесення змін від 12.06.2007р. щодо збільшення розміру забезпечення до 2000000,00 грн. та відповідних процентів. На підставі договору про внесення змін №2 від 06.07.2007р. пункти 1 та 3 іпотечного договору викладені в новій редакції (щодо предмета іпотеки і визначеної сторонами узгодженої заставної вартості предмета іпотеки у сумі 3246738,00 грн.

Згідно договору про внесення змін №3 від 30.11.2006р. пункти 1, 2 і 3 викладені в новій редакції, зокрема, щодо збільшення розміру забезпечення до 2700000,00 грн. та відповідних процентів, та щодо предмета іпотеки і визначеної сторонами узгодженої заставної вартості предмета іпотеки у сумі 4380446,00 грн.

Згідно з договором про внесення змін від 15.08.2008р., пункт 2 іпотечного договору щодо обсягу зобов'язань, забезпечених іпотекою, викладений у новій редакції, у відповідності до додаткової угоди від 07.08.2008р. до договору про відновлювальну кредитну лінію.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У зв'язку з невиконанням боржником ТОВ "Ойл-Експрес" зобов'язань за кредитним договором АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до боржника та поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2009р. позов задоволено, стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2725868,21 грн.

У зв'язку з невиконанням рішення суду у вересні 2011 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За результатами розгляду справи за цим позовом рішенням апеляційного суду Запорізької області від 19.11.2013р., залишеним без змін ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 02.07.2014р., позовні вимоги банку були задоволені частково, в рахунок погашення заборгованості, що утворилася станом на 24.06.2011р. за кредитним договором від 30.11.2006р. №354-01-06, у загальній сумі 4396395,77 грн., було звернуто стягнення на завершений будівництвом житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 0,1772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належний ОСОБА_2, із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", з правом продажу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" предмета іпотеки від свого імені на підставі іпотечного договору від 30.11.2006р. будь-якій особі - покупцеві, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно роз'яснень п.40 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", якщо предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, то по закінченні його будівництва іпотека зберігає силу, і її предметом є будівля (споруда), зведена в результаті завершення будівництва.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що переданий у 2006 році недобудований жилий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, був завершений будівництвом, згідно розпорядження Ленінської райдержадміністрації від 12.11.2008р. був прийнятий в експлуатацію і Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 21.11.2008р. ОСОБА_2 було видано Свідоцтво на нерухоме майно серія НОМЕР_2. Загальна площа житлового будинку літ. М-2 становить 493,6 кв.м, житлова площа становить 133,1 кв.м.

На виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 19.11.2013р. Банк 24.04.2014р. звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нарохи О.В. з проханням видати дублікат правовстановлюючих документів на іпотечне майно, на що приватний нотаріус листом від 06.05.2014р. №242/01-16 повідомив про відсутність можливості видати дублікат договору купівлі-продажу недобудованого житлового будинку від 17.10.2006р., оскільки він переданий на зберігання до державного архіву Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Постановою Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції у Запорізькій області про відмову вчинення нотаріальної дії від 03.11.2014р. №2880/02-03 Банку було відмовлено у задоволенні заяви про видачу дублікату договору купівлі-продажу недобудованого житлового будинку у зв'язку з тим, що Банк не є особою, за дорученням якої або щодо якої вчинялася дана нотаріальна дія.

Також 04.09.2014р. Банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової С.В. з проханням посвідчити договір купівлі-продажу предмету іпотеки на підставі вищезазначеного рішення апеляційного суду Запорізької області від 19.11.2013р. та оригіналу іпотечного договору №00771/1106 від 30.11.2006р., по якому продавцем буде виступати АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Листом №01-16/716 від 04.09.2014р. приватний нотаріус повідомив, що посвідчення такого договору повинно здійснюватися за загальними правилами посвідчення договорів відчуження, тобто за умови надання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, та документів, що підтверджують реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

У зв'язку з цим банк звернувся до суду з даним позовом і просить з метою погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 03.09.2014р. становить 7346707,67 грн., з яких заборгованість за кредитом 2260423,84 грн., заборгованість за процентами 3960986,35 грн., заборгованість по комісії 150927,51 грн., пеня у сумі 974369,97 грн. за період з 03.09.2013р. по 03.09.2014р., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Розмір заборгованості підтверджується розрахунком і відповідачем не спростований.

Порушення ТОВ "Ойл-Експрес" умов кредитного договору, внаслідок яких утворилась заборгованість, підтверджується заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2009 року про солідарне стягнення з ТОВ "Ойл-Експрес" та ОСОБА_3 суми заборгованості, яке набрало чинності 24 листопада 2009 року, а також рішенням апеляційного суду Запорізької області від 19.11.2013р., які на час розгляду даної справи не виконані.

Як передбачено ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, а тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.

Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 39 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що згідно виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що з урахуванням положень ч. З ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 590, ст. 578 ЦК України звернення стягнення на справу предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

Згідно п. 8.4.3, п. 8.4.7 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані. У разі виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до вимог цього закону.

Пунктом 11 іпотечного договору встановлено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у пункті 11.3.1 цього договору (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"), і у пункті 11.3.2 (продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку").

Частиною 3 ст.37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги закону та виходячи з умов укладеного між сторонами договору, суд вважає, що банк як іпотекодержатель має право на звернення стягнення на іпотечне майно шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Враховуючи, що відносини, які виникли на підставі укладених сторонами договорів не припинилися, рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконується, рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", не виконане, предмет іпотеки не реалізовано через відсутність у іпотекодержателя оригіналів правовстановлюючих документів на іпотечне майно, і, відповідно, погашення вимог кредитора за рахунок іпотеки не відбулося, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і законними, а тому позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", підлягає задоволенню.

Щодо вимог банку про передачу предмета іпотеки в управління на період до його реалізації, то будь-яких доказів в обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення збереження предмета іпотеки позивач не надав, а тому підстав для задоволення вказаної вимоги суд не вбачає.

Також позивач не навів суду жодних доводів в обґрунтування своїх вимог про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування предметом іпотеки, у зв'язку з чим підстав для задоволення вказаної вимоги судомне встановлено.

В ході судового розгляду справи судом встановлено факт недоплати позивачем судового збору, оскільки у своєму позові позивач об'єднав декілька позовних вимог - про звернення стягнення на предмет іпотеки та про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, сплативши при цьому судовий збір за позовні вимоги про звернення стягнення у сумі 243,60 грн. відповідно до абз.2 п.6 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012р.

Таким чином, з позивача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 243,60 грн. за подачу немайнового спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відповідно до задоволеної частини позовних вимог судові витрати по оплаті судового збору у сумі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - завершений будівництвом жилий будинок, літ. М-2, загальною площею 493,60 кв.м., житловою площею 133,1 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,1772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Запорізька область АДРЕСА_1, належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_2, виданим Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 21.11.2008р., в рахунок погашення заборгованості, що утворилася станом на 03.09.2014р. за кредитним договором від 30.11.2006 року № 354-01-06, укладеним між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Ойл-Експрес", у сумі 7346707,67 грн. (сім мільйонів триста сорок шість тисяч сімсот сім гривень 67 копійок), з яких 2260423,84 грн. - заборгованість за кредитом, 3960986,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 150927,51 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 974369,97 грн. - пеня за прострочення заборгованості за період з 03.09.2013р. по 03.09.2014р., шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" права власності на завершений будівництвом жилий будинок, літ. М-2, загальною площею 493,60 кв.м., житловою площею 133,1 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,1772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Запорізька область АДРЕСА_1, за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь держави судовий збір у сумі 243,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" судові витрати по оплаті судового збору у сумі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач може оскаржити рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Турбіна Т. Ф.