Постанова № 44735232, 09.06.2015, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/2638/14-а

Провадження № 2-а/316/36/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 рік м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі: головуючого - судді: Куценка М.О., при секретарі: Нестеровій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахунку пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому зазначає, що вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС (1 категорія).

У відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона, як інвалід 3 групи, має право на отримання державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак відповідач в супереч нормам вищезазначеного Закону, здійснює виплату державної та додаткової пенсії в меншому розмірі, у зв'язку з чим вона звернулась до УПФУ в м. Енергодарі із заявою про здійснення перерахунку, але отримала відмову.

Просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії, як особі, котра стала інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача призначити пенсію та провести перерахунок виплат державної та додаткової пенсії, як інваліду 3 групи, у відповідності до ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014р. з розрахунку державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період; допустити негайне виконання постанови суду.

Ухвалою суду від 30.10.2014р. провадження у справі було відкрито в частині вимог, строк звернення яких до суду з позовом не пропущений, в іншій частині вимоги залишені без розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких відповідач посилаючись на Закон України № 719 від 16.01.2014р. «Про державний бюджет України на 2014р» (із змінами внесеними 31.07.2014р.), Постанову КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просять в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідував надані сторонами докази встановив, що позивач є інвалідом 3 групи, пов'язаної з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 7) і відноситься до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області та отримує пенсію на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, відповідно до норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за особами постраждалими від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому, виплата пенсії позивачу здійснювалась згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, якою встановлено розмір мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення ч.2 ст. 96, пунктів 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальний виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян суд повинен застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, з 01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.

Проте, положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст.50, 54 Закону в частині визначення розмірів державної та додаткової пенсії особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.

Таким чином застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року при виплаті позивачу державної та додаткової пенсії є безпідставним.

Водночас, Верховною Радою України 31 липня 2014 року (набрав чинності 03 серпня 2014 року) було прийнято Закон України №1622-VIІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким доповнено «Прикінцеві положення « Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 6-7 та встановлено, що норми і положення статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Проте, на виконання наданого зазначеним вище Законом права, нормативні акти Кабінетом Міністрів України з приводу встановлення розмірів мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не приймалися.

При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області та вже отримує пенсію на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію відповідно до зазначених вище Законів, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. 152 Конституції України, ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.50,54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 6, 158, 160-162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 як особі, яка постраждала від наслідків катастрофи на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду ІІІ групи, в перерахунку основної державної пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за період з 29 квітня 2014 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 як особі, яка постраждала від наслідків катастрофи на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду ІІІ групи, основної державної пенсії в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 29 квітня 2014 року, з урахуванням проведених виплат.

Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М. О. Куценко