Ухвала суду № 44733696, 31.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2011 р.справа № 2а-2208/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Руденко М.А.

суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1 довіреність від 17.01.2011 року

розглянувши апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя та Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року по адміністративній справі № 2а-2208/10/0870 за позовною заявою Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 03.12.2009 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року адміністративний позов Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2009 року за № НОМЕР_1 в сумі 9506, 98 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав на те, що застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його здійснення є неправомірним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»щодо скасування рішення № НОМЕР_1 від 03.12.2009 року про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 9 988, 95 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що підприємство не зберігало у своїй касі готівкові кошти понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, оскільки вся виручка наступного робочого для здається до банку, як це передбачено п.5.10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Висновок спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі про порушення підприємством п.п.2.9п.2, п.п.7.23 п.7, п.2.11, п. 7.46 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України є хибним та необґрунтованим. При цьому, висновок суду щодо безпідставного нарахування штрафних санкцій податковим органом без урахування положень ст.. 250 ГК України вважають законним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі також звернулась з апеляційною скаргою, в якій просили постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 року по справі № 2а-2208/10/0870 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Вказали на те, що судом першої інстанції до спірних правовідносин невірно застосовано ст.250 ГК України.

20.01.2011 року позивач звернувся з заявою, в якій вказав на те, що згідно наказу Міністерства промислової політики від 17.03.2009 року за № 200 «Про перетворення шляхом реорганізації Казенного підприємства «Закорізький титано-магнієвий комбінат»та статуту ДП «ЗТМК»затвердженого наказом Мінпромполітики від 15.11.2010 року за № 577, 04.01.2011 року шляхом перетворення КП «ЗТМК»реорганізовано в Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є правонаступником всіх прав та обовязків Казеного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат». У звязку з чим просили допустити процесуальне правонаступництво замінити позивача по справі КП «ЗТМК»на Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Колегія суддів на підставі ст. ст. 49, 55 КАС України допустила в якості правонаступника Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»- Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Заперечень на апеляційні скарги не надійшло.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, в задоволені вимог апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя просив відмовити в повному обсязі.

Представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (про що свідчить повідомлення наявне в матеріалах справи), поважних причин неявки в судове засідання не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи на підставі направлень на перевірку від 02.10.2009 року за № 0602, від 29.10.2009 року за № 0602/1, від 06.11.2009 року за № 0671 було проведено перевірку з питань дотримання вимог діючого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року господарської одиниці підприємства КП «Запорізький титано - магнієвий комбінат», розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Теплична будинок 18.

За результатами перевірки складено акт № 174/08-08/00194731 від 20.11.2009 року та встановлено наступні порушення: ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року за № 185/94-ВР, зі змінами та доповненнями в частині термінів розрахунків по імпортному договору;

п.п. 2.8 п.2, 7.23 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 із змінами та доповненнями;

п.2.11, п.2, п.п. 7.46 «Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 зі змінами та доповненнями;

п.2.11, п.7.46 «Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 зі змінами та доповненнями, п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 року № 440, зареєстрованого у міністерстві юстиції України 09.10.2003 року за № 515/8236 та п.п.1.11 п.1 р.1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон»затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998 року за № 218/2658 зі змінами та доповненнями;

На підставі зазначено акту було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 грудня 2009 року за № НОМЕР_1 в розмірі 9 988, 95 грн., за порушення пп.2.8, пп.2.11, п.2, п.п.7.23, п.п. 7.46 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зі змінами та доповненнями), п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 року № 440, п.п.1.11 п.1р.1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 ( зі змінами та доповненнями).

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом даного спору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову частково, виходячи з наступного.

Щодо перевищення встановлених лімітів залишку готівки.

В ході перевірки встановлено, що до каси підприємства надходили щоденно готівкові кошти та залишок готівки у касі підприємства при цьому не перевищував установлений ліміт, але з урахуванням залишку розмінної монети на торгівельних точках підприємства, яка не надходила до каси підприємства, а залишалась у касах торгівельних обєктів, у зазначені в акті перевірки дні виникали понадлімітні залишки готівки в касі підприємства, Всього перевищення лімітів залишку готівки у касі підприємства за перевіряє мий період було виявлено на суму 3 299, 54 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги п.5.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки позивачем не надано доказів здачі наступного робочого дня до установи банку суми, яка перевищувала встановлений ліміт каси або у сумі меншій, ніж та, що перевищувала ліміт каси у попередній день, за умови використання підприємством решти коштів на потреби, повязані з діяльністю підприємства.

Щодо відсутності підтверджуючих документів на кошти видані під звіт.

В акті перевірки зроблено висновок, що в порушення вимог п.п.2.11 п.2, п.п.7.46 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 року за № 440, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.10.2003 року за № 515/8236 встановлено за періоди : березень 2008 року, квітень 2008 року, червень 2008 року, жовтень 2008 року, грудень 2008 року, березень 2009 року проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордеру) який би підтверджував сплату готівкових коштів підзвітної особи на загальну суму 3 500 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, що оскільки підприємство оформило видачу матеріальної допомоги , саме як готівкових коштів під звіт, то відповідно до п.2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні вказана операція потребує звітування при використанні грошових коштів та до звіту повинні були надані відповідні розрахункові документи, що підтверджують витрати.

Оскільки документів підтверджуючих витрати надано не було, то висновки податкового органу є правомірними.

Щодо несвоєчасного повернення невикористаних коштів.

Відповідно до абз.5 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 25 відсотків відданих під звіт сум.

Як вбачається з матеріалів справи підприємство не заперечувало факт несвоєчасного повернення невикористаних коштів, однак вказали на те, що до відповідальних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже були застосовані санкції за вказане порушення, тому вважають, що притягнення до відповідальності в цьому випадку виключається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки абз. 5 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»передбачає саме відповідальність підприємства за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.

Проте, колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції що відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, оспорювань рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства з обігу готівки в сумі 9506, 98 грн. винесено за межами річного строку, передбаченого ст. 250 ГК України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі Конституції та в межах законів України.

Оскільки рішення за № НОМЕР_1 від 03.12.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства з обігу готівки в сумі 9506, 98 грн. не відповідає нормам ст. 250 ГК України, його в цій частині слід визнати протиправним та скасувати.

Посилання відповідача на ту обставину, що правовідносини, повязані із застосуванням штрафних санкцій за порушення законодавства, що регулює обіг готівки, не регулюються нормами ст. 250 ГК України, не приймаються колегією суддів, виходячи з наступного. Преамбулою Господарського кодексу України встановлено, що цей кодекс встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання).

У відповідності до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно ст. 241 ГК України у разі порушення субєктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності, ним сплачується до відповідного бюджету грошова сума адміністративно-господарський штраф. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Статтею 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб»єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства з обігу готівки в сумі 9506,98 грн., слід розглядати, як адміністративно-господарський штраф, з використанням в разі застосування такого штрафу строків, визначених ст. 250 ГК України.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищезазначеним, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином зясовані обставини справи, порушень норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя по адміністративній справі за № 2а-2208/10/0870 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»по адміністративній справі за № 2а-2208/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року за позовною заявою Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до Спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних санкцій без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст.. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 22.04.2011 року.

Головуючий:М.А. Руденко

Суддя:М.В. Мірошниченко

Суддя:О.В. Юхименко