Постанова № 44733304, 02.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

02 червня 2015 року Справа № 906/1714/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ка Воєводи В.О. (пост.дов.б/№ від 14.10.2014 р.)

відповідача товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" - директора Кашперука М.І. (протокол № 1 від 22.11.2011 р.)

відповідача приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" на рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.15 р.

у справі № 906/1714/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень"

до відповідача товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд",

до відповідача приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс"

про стягнення 2579107,91 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2015 р. у справі № 906/1714/14 задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" до приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс", до товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" про стягнення 2579107,91 грн. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про солідарне стягнення з приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс" та товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" 1836627,06 грн. боргу, 96738,35 грн. суми коригувань, 145216,11 грн. пені, 105687,42 грн. штрафу, 219707,90 грн. 39% річних та 175131,07 грн. інфляційних нарахувань. Вирішено стягнути з приватного підприємтсва "Крісталл Буд Сервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" 1836627,06 грн. боргу, 3460,17 грн. коригувань заборгованості, 145142,76 грн. пені, 105687,42 грн. штрафу, 219593,46 грн. 39% річних, 46210,22 грн. витрат на судовий збір. Відмовлено у стягненні з приватного підприємства "Крістал Буд Сервіс" 93278,18 грн. коригувань заборгованості, 73,35 грн. пені, 114,44 грн. 39% річних та 175131,07 грн. інфляційних нарахувань.

Одночасно, господарський суд Житомирської області, керуючись п.1 ч.1 ст.83 ГПК України визнав недійсним договір поруки № XP-18-040814-СИ від 04.08.2014 р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2015 р. у справі № 906/1714/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, прийнятим із порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Пояснює, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що не вбачає підстав для здійснення позивачем коригування вартості товару з урахуванням зміни курсу валюти на дату відвантаження з огляду на те, що у видаткових накладних позивачем не проведено вказаного коригування, оскільки відповідно до умов п.4.3.2. договору зміна вартості товару на дату відвантаження фіксується постачальником у видатковій накладній.

Скаржник вважає такі висновки помилковими, оскільки судом не враховано положення останнього абзацу п.4.3.3. договору, який надає скаржнику право провести коригування на всю непогашену суму вартості товару на власний розсуд, за наявності відповідних підстав. Пояснює, що за умовами п.4.3.3. договору коригування вартості товару здійснювалося за узгодженою сторонами формулою.

Також скаржника вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування інфляційних нарахувань при застосуванні у договорі ціни в гривні, визначеної з урахуванням курсу іноземної валюти, є безпідставними, оскільки розрахунок за договором здійснювався у безготівковій формі в національній валюті, а єдиною підставною для індексації є перевищення порогу індексації у розмірі 101 відсотка.

Посилаючись на ч1 ст.92, ст.97, ч.2 ст.207, ч.3 ст.237 ЦК України, п.5.26 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55 пояснює, що відповідно до витягів з ЄДР керівником товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» був і є Кашперук Микола Іванович, підпис якого міститься в договорі поруки № 340814-СИ від 04.08.2014 р. та засвідчений печаткою товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд»; висновки суду першої інстанції про відсутність у директора товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» повноважень на підписання договору поруки вважає безпідставними, оскільки з аналізу п. 19.5.1. статуту товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» вбачається, що в ньому йде мова про заборону, без згоди Кашперук М.О., Цісар О.В., Масан В.В., укладати правочини стосовно: продажу майна корпоративних прав; продажу застави; продажу поруки.

Вважає, що встановлене додатком до статуту обмеження не може бути підставою для заборони укладення договору поруки, оскільки в ньому йдеться про заборону продажу поруки, а не заборону на укладення договору поруки. Вказане положення установчого документу позивач розуміє як можливість уступки первісним поручителем новому поручителю прав і обов'язків за договором поруки на підставі ст.512 ЦК України.

Зауважує, що товариство з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" не надало доказів на підтвердження факту підроблення договору, печатки і підпису Кашперука Миколи Івановича.

Підсумовуючи наведене зазначає, що у зв'язку з неповним дослідженням положень п.п.4.2.1., 4.З., 4.3.2., 4.3.3. договору поставки та п.19.5.1. статуту товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» судом першої інстанції було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення, що підлягає скасуванню.

Товариство з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» подало відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає апеляційну скаргу позивача безпідставною, оскільки її вимоги не ґрунтуються за законі і фактичних обставинах справи.

Вважає, що господарський суд Житомирської області обґрунтовано визнав недійсним договір поруки від 04.08.2014 р., укладений товариством з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агропівдень» за участю приватного підприємства «Крісталл Буд Сервіс».

Представники товариства «Бердичівмонолітбуд» в судовому засіданні звертають увагу, що згідно з п.19.5.1. додатку до статуту товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» від 13.02.2013 р. були внесені зміни до статуту товариства відповідно до яких без проведення остаточного розрахунку за договорами купівлі-продажу корпоративних прав товариства без згоди Кашперук М.О., Цісар О.В. і Масан В.В. заборонено укладати будь-які договори, у тому числі застави, поруки.

Стверджують, що приватне підприємство «Крісталл Буд Сервіс» оформило договір поруки № ХР-18-040814-СИ від 04.08.2014 р. відповідно до якого від імені товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» як поручителя договір підписав керівник - Кашперук М.І., ввівши в оману позивача щодо своїх дійсних намірів, з метою надання вигляду реального виконання зобов'язань за договором поставки на умовах розстрочення платежу від 04.08.2014 р.

Директор товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» у судовому засіданні пояснив, що він цей договір не підписував, про його існування обізнаний не був, тому вважає договір фіктивним.

З огляду на викладене, відповідач товариство з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» доводить, що не може нести відповідальність за неналежне виконання умов договору як поручитель. Вважає, що цим обставинам господарський суд Житомирської області в своєму рішенні дав належну оцінку, разом з тим, оцінка позивачем п.19.5.1. статуту, яка викладена в апеляційній скарзі, не ґрунтується на законі і встановлених господарським судом обставинах справи.

Пояснює також, що оскільки в діях службових осіб приватного підприємства «Крісталл Буд Сервіс» вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, товариство з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» звернулося із заявою до правоохоронних органів та відповідно до довідки Управління МВС У Житомирській області від 01.06.2015 р. директора товариства з додатковою відповідальністю «Бердичівмонолітбуд» Кашперука М.І. визнано потерпілим в кримінальному провадженні 12015060020001920.

Просить в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" відмовити, а рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2015 р. в частині визнання договору поруки недійсним та відмови у солідарному стягненні з приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс" та товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" 1836627,06 грн. - залишити без зміни.

Приватне підприємство «Крісталл Буд Сервіс» не забезпечило явку свого представника у судове засідання, відзив на апеляційну скаргу не надало.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду (за юридичними адресами), що підтверджено рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень /а.с.145-151, 181/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника приватного підприємства «Крісталл Буд Сервіс» за наявними у справі матеріалами відповідно до норм ст.ст.99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

04.08.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень"/постачальник та приватне підприємство "Крісталл Буд Сервіс"/покупець уклали договір поставки № ХР-17-040814/ззр-СИ на умовах розстрочення платежу, за умовами якого постачальник зобов'язаний передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму /а.с.17-22 у т.1/.

Поставка товару на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору (п.1.2. договору).

У пункті 1.3. договору сторони обумовили, що загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

Згідно з п.1.4. договору зобов'язання сторін з поставки відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.

Відповідно до п.2.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 25.12.2015 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

За умовами п.4.1 договору вартість товару має бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Розрахунки за цим договором мають здійснюватись у безготівковій формі.

Умовами п. 4.3. Договору сторони обумовили, що вартість товару розраховується у гривні та фіксується у відповідній іноземній валюті, що зазначена у відповідній додатковій угоді (специфікації), в цьому випадку постачальник має право в односторонньому порядку змінити вартість товару, в залежності від зміни курсу даної валюти, наступним чином:

- 4.3.1. на дату підписання додаткової угоди (специфікації) вартість товару у гривні розраховується по курсу продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті підписання, за даними Інтернет сторінки http://index.minfin.com.ua/, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній, визначається як курс продажу відповідної валюти на початок відповідного дня у банку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який вказано на сайті http://aval.ua/, у розділі "Курси валют".

- 4.3.2. на дату відвантаження партії товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), вартість даної партії товару змінюється пропорційно такому зростанню за формулою:

Ав = (В1в:В2в)*Св

Де: Ав - вартість партії товару у гривні на день фактичного відвантаження;

В1в - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1. цього договору, на день, що передує даті відвантаження товару;

В2в - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1. цього договору на дату підписання відповідної додаткової угоди (специфікації);

Св - вартість цієї ж партії товару у гривні, розрахована по курсу, визначеному згідно з п.4.3.1. цього договору на дату підписання відповідної додаткової угоди (специфікації).

Зміна вартості товару на дату відвантаження фіксується постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору.

Оплачена до відвантаження частина товару не підлягає коригування вартості на дату відвантаження, оскільки вартість цієї частини товару зафіксована по курсу на дату фактичної оплати.

- п.4.3.3. на дату фактичної оплати частини товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), або курсу перерахунку вартості товару на дату фактичного відвантаження, вартість оплачуваної частини товару змінюється пропорційно такому зростанню за формулою:

Ао = (В1о:В2о)*Со

Де: Ао - сума належна до оплати у гривні на день фактичного перерахування коштів, згідно умов договору;

B1o - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1, цього договору на день, що передує даті фактичного перерахування коштів;

В2о - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1. цього договору на дату підписання відповідної додаткової угоди (специфікації);

Co - сума належна до оплати у гривні на дату підписання договору, згідно умов договору та відповідних додаткових угод (специфікацій).

Зміна вартості товару на дату фактичної сплати фіксується постачальником у вигляді коригування видаткових накладних після повної оплати вартості товару, з урахуванням курсу валюти на дату кожної часткової оплати, та не потребує додаткових угод чи погоджень сторонами договору.

Постачальник може здійснити перерахунок вартості товару та надати коригування видаткових накладних на будь - яку дату на власний розсуд або прохання покупця, за наявності відповідних підстав , згідно з пунктами 4.3.3 та 4.3.2 даного договору.

Згідно з п.4.4. договору поставки покупець при оплаті товару в платіжному документі (дорученні тощо) повинен правильно вказати призначення платежу, а саме:

- 4.4.1. вказати назву, номер і дату договору та номер і дату додаткової угоди (специфікації), по якому здійснюються платіж;

- 4.4.2. або вказати назву, номер і дату видаткової накладної чи рахунка-фактури, за яким здійснюється платіж;

- 4.4.3. у випадку, якщо покупець не вказав чіткого призначення платежу, постачальник має право на свій розсуд зарахувати відповідні кошти за певну партію товару.

Згідно з п.2.9. договору сторони домовились, що поставка товару здійснюється тільки після укладення сторонами договору поруки.

04.08.2014 р. товариство з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд"/поручитель, товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень"/кредитор та приватне підприємство "Крісталл Буд Сервіс"/боржник уклали договір поруки № ХР-18-040814-СИ, відповідно до п.1.1. якого за цим договором поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне виконання боржником приватним підприємством "Крісталл Буд Сервіс" усіх зобов'язань, визначених договором поставки №ХР-17-040814/ззр-СИ від 04.08.2014 р., а саме: прийняти та сплатити за нього певну грошову суму у строки та на умовах (в тому числі з врахуванням п.4.3.2. договору), визначених основним договором /а.с.27-28 у т.1/.

Згідно з п.2.1. договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

Пунктом 2.2. договору поруки обумовлено, що відповідальність поручителя перед кредитором включає:

- зобов'язання повернути грошові кошти /відповідні суми заборгованостей/ у розмірі 251208,00 грн. (в тому числі ПДВ) по договору поставки № ХР-17-040814/ззр-СИ від 04.08.2014 р.;

- зобов'язання відшкодувати кредитору штраф, пеню, курсову різницю та інші штрафні санкції, викликані невиконанням чи неналежним виконанням боржниками своїх зобов'язань, які передбачені умовами договору поставки №ХР-17-040814/ззр-СИ від 04.08.2014 р.

За п.2.3. договору поруки поручитель забезпечує виконання зобов'язань за основним договором у повному обсязі.

У п.3.1. договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником відповідно до основного договору у сумі, що розраховується за наступною формулою:

R=R1+R2+……..

Де R - загальна сума грошових зобов'язань боржника перед кредитором;

R1 - загальна ціна товару визначена в додаткових угодах (специфікаціях) та видаткових накладних до основного договору;

R2 - загальна ціна товару визначена в додаткових угодах (специфікаціях) та видаткових накладних до основного договору;

Відповідно до п.3.2. договору поруки поручитель надав беззаперечну згоду на збільшення розміру поруки за основним договором, яка полягає в укладенні боржником та кредитором додаткових угод (специфікацій) до основного договору, а також погодились, що таке збільшення не є підставою для припинення поруки згідно ст.559 ЦК України.

Згідно з п.8.1. договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

Договір поставки № ХР-17-040814/ззр-СИ від 04.08.2014 р. та договір поруки № ХР-18-040814-СИ від 04.08.2014 р. підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

На виконання умов договору сторонами підписано додаткові угоди (специфікації), якими узгоджено асортимент товару та строки проведення розрахунків /а.с.23-26 у т.1/:

1) додаткова угода (специфікація) № 1 від 07.08.2014 р., найменування товару "Торнадо 500, ВР (10л)" в кількості 2000 літрів. Строк оплати: 30 % - передоплата до 08.08.2014, а решту заборгованості частинами: 23% до 15.09.2014 р., 23% до 06.10.2014 р., 24% до 31.10.2014 р.;

2) додаткова угода (специфікація) № 2 від 11.08.2014 р., найменування товару "Кінто Дуо, к.с. (10л)" в кількості 520 літрів. Строк оплати: 30 % - до 11.08.2014 р., 23% до 15.09.2014 р., 23% до 06.10.2014 р., 24% до 31.10.2014 р.;

3) додаткова угода (специфікація) № 3 від 12.08.2014 р., найменування товару: "Рундап Макс, в.р." в кількості 5240 літрів; "Торнадо 500, ВР (10л)" у кількості 410 літрів. Строк оплати: 30 % - до 12.08.2014 р., 23% до 15.09.2014 р., 23% до 06.10.2014 р., 24% до 31.10.2014 р.;

4) додаткова угода (специфікація) № 4 від 18.08.2014 р., найменування товару "Реглон Супер 150 SL, в.р.к. (10л)" в кількості 6500 літрів. Строк оплати: 30 % - до 21.08.2014 р., 23% до 15.09.2014 р., 23% до 06.10.2014 р., 24% до 31.10.2014 р.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату /т.1 а.с. 139-142/:

- № 960 від 07.08.2014 р. на суму 251208,00 грн. (товар Торнадо 500, ВР (10л) в кількості 2000 літрів);

- № 974 від 11.08.2014 р. на124488,00 грн. (товар Кінто Дуо, к.с. (10л) в кількості 520 літрів);

- № 976 від 12.08.2014 р. на 773737,80 грн. (товар Торнадо 500, ВР (10л) у кількості 410 літрів; Рундап Макс, в.р. в кількості 5240 літрів);

- № 975 від 18.08.2014 р. - 1077024,00 грн. (товар Реглон Супер 150 SL, в.р.к. (10л) в кількості 6500 літрів).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору поставки позивачем було поставлено, а підприємством "Крісталл Буд Сервіс" прийнято на підставі довіреностей товари на загальну суму 2226457,80 грн. /а.с.33-41 у т.1/:

- № 1133 від 08.08.2014 р. на суму 251208,00 грн. ("Торнадо" в кількості 2000 л);

- № 1139 від 12.08.2014 р. - 124488,00 грн. ("Кінто Дуо" - 520 л);

- № 1149 від 14.08.2014 р. - 719347,20 грн. ("Раундап" - 5240 л);

- № 1150 від 20.08.2014 р. - 54390,60 грн. ("Торнадо" - 410 л)

- № 1151 від 20.08.2014 р. - 1077024,00 грн. ("Реглон супер" - 6500 л).

Відповідач приватне підприємство "Крісталл Буд Сервіс" договірні зобов'язання виконав частково, оплативши поставлений товар на суму 389830,74 грн., що підтверджується банківськими виписками /а.с.130-137 у т.1/, а саме:

- 08.08.2014 р. на суму 75363,00 грн. (призначення платежу: Торнадо 500, ВР (10л));

- 11.08.2014 р. - 37346,40 грн. (призначення платежу: оплата згідно рахунку на оплату № 974 від 11.08.2014 р. в т.ч. ПДВ);

- 13.08.2014 р. - 30000,00 грн. (призначення платежу: оплата згідно рахунку на оплату № 976 від 12.08.2014 р. в т.ч. ПДВ);

- 15.08.2014 р. - 90000,00 грн. (призначення платежу: оплата згідно рахунку на оплату № 976 від 12.08.2014 р. в т.ч. ПДВ);

- 18.08.2014 р. - 75000,00 грн. (призначення платежу: оплата згідно рахунку на оплату № 976 від 12.08.2014 р. в т.ч. ПДВ);

- 21.08.2014 р. - 37121,34 грн. (призначення платежу: оплата товару згідно рахунку на оплату замовлення № 976 від 12.08.2014 р.);

- 28.08.2014 р.- 35000,00 грн. (призначення платежу: оплата згідно рахунку на оплату № 975 від 18.08.2014 р. в т.ч. ПДВ);

- 14.10.2014 р. - 10000,00 грн. (призначення платежу: оплата згідно рахунку на оплату № 974 від 11.08.2014 р. в т.ч. ПДВ).

Таким чином, на виконання умов договору поставки № ХР-17-040814/ззр-СИ від 04.08.2014 р. позивач передав, а відповідач приватне підприємство "Крісталл Буд Сервіс", отримав товар на загальну суму 2226457,80 грн. За отриманий товар відповідач приватне підприємство "Крісталл Буд Сервіс" розрахувався частково, і заборгованість перед позивачем становить 1836627,06 грн.

Отже, на умовах договору поставки № ХР-17-040814/ззр-СИ від 04.08.2014 р. між сторонами товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" та приватним підприємством "Крісталл Буд Сервіс" склались правовідносини з поставки.

Згідно зі ст.ст.1-4, 181 ГК України до господарських відносин застосовуються правила Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до норм ст.265 ГК України та ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в установлений строк (строки) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Частиною 2 ст.712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач приватне підприємство "Крісталл Буд Сервіс" не надав суду доказів сплати боргу, який підтверджений матеріалами справи та не заперечується сторонами, суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини справи та вищенаведені норми, дійшов правильного висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 1836627,06 грн. боргу.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами п.8.4. договору сторони погодили, що постачальник вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції, визначені ст.235 та ст.236 ГК України, зокрема у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

Згідно з п.8.5.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5 % та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п.8.5.2. договору за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі ст.625 ЦК України покупець сплачує на користь постачальника 39 % річних від суми боргу.

Оскільки суду не подано доказів виконання грошових зобов'язань відповідачем приватним підприємством «Крістал Буд Сервіс» в інші, ніж вказано позивачем строки, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог про стягнення пені, штрафу та відсотків річних.

Так, вимога про стягнення пені та штрафу ґрунтується на умовах п.8.5.1 договору та відповідає нормам ст.ст.546,549,611-612 ЦК України, ст.ст.230-231 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і п.1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Позовна вимога про стягнення пені за період з 13.08.2014 р. по 11.12.2014 р. судом першої інстанції задоволена частково, в сумі 145216,11 грн., оскільки позивач у розрахунку помилково включив у період часу, за який здійснюється стягнення пені, день фактичної сплати суми заборгованості; з урахуванням наведеного у стягненні 73,35 грн. пені суд першої інстанції правомірно відмовив за безпідставністю.

Перевіривши розрахунок штрафу в розмірі 105687,42грн. /а.с.7 у т.1/, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення цієї вимоги повністю, оскільки нарахування штрафу є арифметично правильним, відповідає умовам договору та вищенаведеним нормам.

Оскільки несвоєчасне виконання грошових зобов'язань має місце, також є правомірною, такою, що ґрунтується на умовах п. 8.5.2. договору поставки та нормах ст.625 ЦК України позовна вимога про стягнення 39% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Умовами п.8.5.2. договору сторони погодили, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті товару на підставі ст.625 Цивільного кодексу України покупець сплачує на користь постачальника 39 % річних від суми боргу.

Перевіривши розрахунок 39 % річних, нарахованих за період з 13.08.2014 р. по 11.12.2014 р. в розмірі 219707,90 грн., враховуючи строки виконання зобов'язань по кожній окремій накладній, призначення проведених платежів та умови договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог у сумі 219593,46 грн. Нарахування 114,44 грн. процентів річних є безпідставним, оскільки позивач у розрахунку помилково включив у період часу, за який обраховано відсотки річних, день фактичної оплати суми боргу.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних втрат, оскільки сторони в договорі визначили інший спосіб компенсації знецінення грошових коштів, а саме перерахунок відносно курсу національної валюти - гривні до долара США. В такому випадку нарахування інфляційних втрат є неможливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише відносно національної валюти (п 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р.), а здійснений позивачем перерахунок вартості товару по курсу долара США повністю врахував таке знецінення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2014 р. у справі № 904/3739/14.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні коригування вартості поставленого товару на суму 96738,35 грн., враховуючи слідуюче.

Враховуючи умови п.8.4. договору та норми ст.236 ЦК України позивач правомірно скористався своїм правом перевести відповідача на 100% оплату з моменту порушення останнім взятих на себе зобов'язань по оплаті.

Відповідно до ч.1, 2 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується із ч.2 ст.198 ГК України.

За статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках та на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, сторонам надано право визначати, зокрема, у договорі, грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, що дає можливість учасникам цивільного обороту уникнути впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобов'язань.

Умовами п.4.3. договору сторони обумовили, що вартість товару розраховується у гривні та фіксується у відповідній іноземній валюті, що зазначена у відповідній додатковій угоді (специфікації). Зміна вартості товару на дату фактичної сплати фіксується постачальником у вигляді коригування видаткових накладних після повної оплати вартості товару, з урахуванням курсу валюти на дату кожної часткової оплати, та не потребує додаткових угод чи погоджень сторонами договору.

Сторони за умовами п.4.3.3. погодили, що постачальник може здійснити перерахунок вартості товару та надати коригування видаткових накладних на будь-яку дату на власний розсуд або прохання покупця, за наявності відповідних підстав , згідно з пунктами 4.3.3 та 4.3.2 даного договору.

Такі умови договору узгоджуються із принципом свободи договору за ст.ст.6,627 ЦК України та відповідають вищенаведеним нормам, зокрема - ст.ст.533, 632 ЦК України. Враховуючи погоджені умови договору (п.4.3), коригування вартості товару не потребує додаткового погодження, і покупець/боржник зобов'язаний сплатити скориговану вартість товару, вказану у відповідному розрахунку коригування вартості товару, яка складається з вартості згідно накладної та додаткової вартості товару у зв'язку зі збільшенням встановленого НБУ курсу гривні.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягненні коригування на всю непогашену суму взяв до уваги, що у видаткових накладних позивачем не проведено вказаного, однак не врахував умови останнього абзацу п.4.3.3. договору поставки, тому відмовив у стягненні 93278,18 грн.

Колегія суддів, враховуючи умови договору та конкретні обставини справи вважає правомірною позовну вимогу про стягнення коригувань у сумі 96738,35 грн. за обґрунтованим розрахунком позивача. Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні згідно з п.3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність вимоги про солідарну відповідальність у даній справі товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" та приватного підприємтсва "Крісталл Буд Сервіс", враховуючи наступне.

Як вбачається зі змісту договору поруки від 04.08.2014 р., поручителем є товариство з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" в особі керівника Кашперука Миколи Івановича, який діє на підставі статуту.

Разом з тим, додатком до статуту товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" (державну реєстрацію змін проведено 13.02.2013 р.) у п.19.5.1. визначено, що відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав товариства з додатковою відповідальність від 13.02.2013 до моменту повного розрахунку з продавцями: Кашперук М.О., Цісар О.В., Масан В.В. без їх згоди продаж майна корпоративних прав, застави, поруки заборонені /а.с.84-85 у т.1/

Тобто, повноваження директора товариства з додатковою відповідальністю щодо укладення договорів поруки було обмежено вказаним пунктом статуту товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд", і сторони договору поруки, зазначивши про повноваження директора ТДВ "Бердичівмонолітбуд" за статутом, підтвердили обізнаність про визначені статутом обмеження.

Матеріалами справи, зокрема, наданими державним реєстратором Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області матеріалами реєстраційної справи щодо товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" /а.с.86-117 у т.2/ підтверджено, що на дату підписання договору поруки зазначені вище обмеження були чинними. Натомість, доказів дотримання вимог п.19.5.1. додатку до статуту товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" сторонами до матеріалів справи не подано - у матеріалах справи відсутні докази надання згоди, передбаченої додатком до статуту трьох засновників товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" на укладення договору поруки; також відсутні докази вчинення дій, що на підставі ст.241 ЦК України свідчили б про схвалення договору поруки цими особами.

Тобто, вказаний правочин вчинений без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Згідно зі ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Нормами ч. 2 ст. 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зважаючи на визначені статутом застереження, доводи директора товариства з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" про те, що Кашперук М.І. не підписував договір поруки, не впливають на оцінку доказів у даній справі. При цьому колегія суддів звертає увагу, що товариство з додатковою відповідальністю "Бердичівмонолітбуд" не надало доказів на підтвердження факту підроблення чи втрати печатки, яка є обов'язковим реквізитом договорів та підтверджує повноваження особи на їх укладання.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що в додатку до статуту йдеться про продаж поруки, а не про заборону поруки без згоди продавців Каш перук М.О., Цісар О.В., Масан В.В., оскільки 'продаж поруки' не узгоджується із нормами чинного законодавства.

Підсумовуючи наведене, судом першої інстанції з урахуванням норм п.1 ч.1 ст.83 ГПК України правомірно визнано договір поруки № ХР-18-040814-СИ від 04.08.2014 р. недійсним, тому вимога позивача про солідарне стягнення коштів з відповідачів не підлягає задоволенню. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, тому рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2015 р. у справі № 906/1714/14 в цій частині не підлягає зміні чи скасуванню.

Судові витрати покладаються на сторони згідно зі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2015 р. у справі № 906/1714/14 змінити в частині відмови у стягненні з відповідача приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс" 93278,18 грн. коригувань. В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовної вимоги про стягнення 96738,35 грн. коригування боргу повністю.

Викласти п.4-5 резолютивної частини рішення в такій редакції:

"4. Стягнути з приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс" (10001, Житомирська обл., м.Житомир, Корольовський р-н, вул.Вокзальна, буд.14; ід.код.35905137) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" (25491, Кіровоградська обл., м.Кіровоград, вул.Мурманська, буд.13-д; ід.код.38340218) 1836627,06 грн. основного бору; 96738,35 грн. коригувань; 145142,76 грн. пені; 105687,42 грн. штрафу; 219593,46 грн. 39 % річних; 48075,78 грн. витрат на оплату судового збору.

5. Відмовити у позові в частині стягнення з приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс" 73,35 грн. пені, 114,44 грн. 39 % річних, 175131,07 грн. інфляційних нарахувань."

В решті рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Стягнути з приватного підприємства "Крісталл Буд Сервіс" (10001, Житомирська обл., м.Житомир, Корольовський р-н, вул. Вокзальна, буд.14; ід.код.35905137) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агропівдень" (25491, Кіровоградська обл., м.Кіровоград, вул. Мурманська, буд.13-д; ід.код.38340218) 932,78 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видати накази на виконання цієї постанови.

Справу № 906/1714/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.