Постанова № 44733302, 09.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 918/1651/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу кредитора - Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної Фіскальної служби у Рівненській області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.04.15 р.

у справі № 918/1651/14 (суддя Трускавецький В.П. )

за заявою Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної Фіскальної служби у Рівненській області

до Приватне підприємство фірма "БАКС"

про банкрутcтво

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора - Насанович Н.А. (довіреність №8806/17-16-10/10 від 20.04.2015р.);

боржника - не з'явився;

арбітражного керуючого - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.04.2015 року у справі №918/1651/14 затверджено звіти розпорядника майна Сиволобова Максима Марковича про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 9 280 грн. 37 коп., здійснення та відшкодування витрат в сумі 367 грн. 96 коп. (пункт 1); присуджено до стягнення з Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної Фіскальної служби у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39550744, 33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 8) на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (ІН 2952211858, 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, каб. 526) грошову винагороду в розмірі 9 280 грн. 37 коп. та відшкодування витрат в розмірі 367 грн. 96 коп.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду в частині стягнення з Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошової винагороди - скасувати та прийняти нове в цій частині нове рішення, яким відмовити в оплаті послуг розпорядника майна Сиволобова М.М. за рахунок ДПІ у місті Рівному ГУ ДФС у Рівненській області.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права.

Арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Інші у часники провадження у справі в судове засідання не з'яаилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, ухвалою господарського суду Рівненської області від 09.12.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Приватна фірма "БАКС"; визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області до боржника на суму 2 961 384 грн. 46 коп., з яких: 1 006 375 грн. 49 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 1 140 725 грн. 40 коп. - штрафні санкції, 226 098 грн. 06 коп. - пеня, що обліковується по особовому рахунку та 588 185 грн. 51 коп. - пеня, розрахована на суму несплаченого податкового боргу платника податку; введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 03.04.2015 року, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПП Приватна фірма "БАКС" було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України за № 12296 від 10.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.01.2015 року здійснено заміну первісного кредитора - Державну податкову інспекцію у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута - Приватного підприємства Приватна фірма "БАКС" на загальну суму 2 967 474 грн. 46 коп.

30 березня 2015 року розпорядником майна ПП Приватна фірма "БАКС" подано звіт розпорядника майна у справі про банкрутство № 918/1651/14 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі розпорядження майном, відповідно до якого арбітражний керуючий Сиволобов М.М. просить суд затвердити нараховану грошову винагороду розпорядника майна у справі № 918/1651/14 про банкрутство ПП Приватна фірма "БАКС" за період з 09.12.2014 року по 03.04.2015 року в розмірі 9 280,37 грн. та понесені розпорядником майна боржника витрати в розмірі 367,96 грн. та стягнути їх з кредитора-заявника Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області.

Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), арбітражний керуючий (розпорядник майна), зокрема, має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

На виконання вищевказаних приписів Закону ухвалою господарського суду Рівненської області від 09.12.2014 року встановлено оплату послуг (грошову винагороду) розпоряднику майна боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень у відповідності до ч.2 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Зазначена ухвала господарського суду Рівненської області від 09.12.2014 року у встановленому законом порядку не оскаржувалась і на даний час є чинною.

Згідно листа Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області № 5670/17-16-23-10 від 11.03.2015 року ініціюючий кредитор повідомив розпорядника майна про відсутність можливості авансування оплати арбітражного керуючого на депозитний рахунок відкритий у нотаріальній конторі.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано кредитором, заявник - ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області вищевказані положення законодавства не виконав, оскільки розпорядник майна протягом процедури розпорядження майном коштів не отримував.

Згідно поданого звіту, розпорядником майна за період виконання ним обов'язків (з 09.12.2014р. по 03.04.2015р.) нараховано суму грошової винагороди у розмірі 9 280, 37 грн., виходячи із встановленого розміру мінімальної заробітної плати 1218,00грн.

Частиною 7 ст. 115 Закону про банкрутство встановлено, що розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи протоколу №2 від 01.04.2015р. засідання комітету кредиторів у справі №918/1651/14 про банкрутство ПП ПФ "БАКС", комітетом кредиторів, зокрема, було прийнято рішення про погодження звіту розпорядника майна ПП Приватна фірма "БАКС" арбітражного керуючого Сиволобова М.М. та визнано виконання ним повноважень у справі задовільним, сплату грошової винагороди та відшкодування видатків розпорядника майна вирішено здійснити з коштів боржника або з коштів від продажу майна боржника.

Разом з тим, вказане рішення комітету кредиторів не може вважатися перешкодою для розгляду судом звіту розпорядника майна.

Як вбачається з поданого арбітражним керуючим Сиволобовим М.М. звіту про здійснення та відшкодування його витрат у зв'язку з виконанням ним повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство, загальна сума понесених ним витрат становить 367,96 грн., з яких: 47,96 грн. - поштові витрати, 320,00 грн. - витрати на автобусні квитки для відрядження з м. Києва до господарського суду Рівненської області.

Наявність понесених витрат підтверджується копіями квитанцій про відправку поштової кореспонденції та квитками на міжміські маршрутні перевезення, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч.4 ст.115 Закону про банкрутство витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Тобто, законодавцем чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітржному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкруство (кредитор або боржник), шляхом авансування даної грошової винагороди.

Крім того, законодавцем виключена можливість застосування положень ч.5 ст.115 Закону про банкрутство у випадку вирішення питання щодо джерела фінансування грошової винагороди розпоряднику майна.

Слід зазначити, що оплата послуг арбітражного керуючого та виплата додаткової винагороди здійснюється в зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та, відповідно, виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі.

У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку суд повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.

Таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи. Оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається саме в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог.

Також слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає звільнення зобов'язаної сторони від виконання своїх обов'язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих, як і не встановлює залежності для відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за рахунок коштів кредиторів від організаційної форми чи фінансування кредитора (чи є бюджетною установою чи іншим суб'єктом господарювання).

Отже, встановивши факт невиконання у добровільному порядку покладеного на кредитора судовим рішенням зобов'язання щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з такого кредитора відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови від 29.10.2014р. у справі № 904/3027/14, від 30.10.2014р. у справі № 927/1048/14, від 02.12.2014р. у справі № 910/7269/14, від 16.12.2014р. у справі № 916/2563/13, від 11.02.2015р. у справі № 43/137, від 03.03.2015р. у справі № 927/611/14).

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про необхідність затвердження звітів розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди, та відповідно правомірно присудив до стягнення з Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошової винагороди в розмірі 9 280 грн. 37 коп. та відшкодування витрат в розмірі 367 грн. 96 коп.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної Фіскальної служби у Рівненській області - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.04.2015 року у справі №918/1651/14 - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Саврій В.А.