Постанова № 44733017, 04.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р.Справа № 915/861/14Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Лисенко В.А., Мацюри П.Ф.

При секретарі судового засідання Молодові В.С.

За участю представників сторін:

Від позивача - Тюнін М.В., за довіреністю № 01/53-442 від 20.02.2015 р.;

- Троян О.О., за довіреністю № 01/53-373 від 18.02.2015 р.;

Від відповідача - Царюк В.В., за довіреністю № 1026 від 07.10.2014 р.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2015 р.

по справі № 915/861/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"

про стягнення 3 096 574,40 грн.,

Встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2014 року у справі № 915/861/14 (Суддя - Васильєва Л.І.) позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (Далі - ПАТ "Миколаївобленерго") до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (Далі - ДП "Миколаївський бронетанковий завод") був задоволений. Суд стягнув з ДП "Миколаївський бронетанковий завод" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 3 096 574,40 грн. боргу по акту за порушення ПКЕЕ.

02 вересня 2014 року господарськими судом Миколаївської області було видано відповідний наказ.

22 квітня 2015 року ДП "Миколаївський бронетанковий завод" (боржник) звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 18.08.2014 р. у даній справі на 120 місяців з щомісячною оплатою у розмірі 25 804,80 грн. до 30-го числа кожного місяця, починаючи з травня 2015р. і закінчуючи 30-го травня 2025 року.

Обґрунтовуючи дану заяву, відповідач вказав на те, що ДП "Миколаївський бронетанковий завод" є підприємством військово-оборонного комплексу і забезпечує броньованою колісною технікою військові частини і з'єднання Збройних Сил України. Підприємством виконуються договори з Міністерством Оборони України, Державною прикордонною службою по ремонту військової техніки. Виконання обов'язків за договорами потребують значних фінансових та матеріальних затрат державного підприємства.

19.03.2015 р. правлінням Національного Банку України було винесено Постанову № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних". У зв'язку з цим в банку введено тимчасову адміністрацію, а всі кошти, що перебували на рахунках ДП "Миколаївський бронетанковий завод" - заблоковано.

Тривалий час підприємство не мало замовлень, фінансових надходжень, знаходилося на грані банкрутства, що ускладнювало виконання рішення суду.

Протягом 2014 року підприємством було погашено більш ніж 20-ти мільйонів гривень по боргам перед юридичними та фізичними особами, у тому числі борги по заробітній платі, обов'язковим платежам, які виникли протягом 2006-2013 років.

Неможливість виконання рішення суду у повному обсязі зумовить застосування санкцій за порушення грошового зобов'язання та призведе до збільшення боргу державного підприємства.

Крім того, 10.04.2015 р. державним виконавцем ДВС УДВС ГУЮ у Миколаївській області було винесено постанову про арешт коштів боржника шляхом накладення арешту на кошти у всіх видах валют, що містяться на рахунках державного підприємства. За таких обставин діяльність підприємства повністю заблокована, здійснення будь-якої господарської діяльності підприємства унеможливлюється, що призводить до зупинки виробництва, порушення договірних зобов'язань перед державою та іншими постачальниками і невиплати заробітної плати працівникам.

Боржник зазначає, що розстрочення виконання рішення суду терміном на 120 місяців дасть реальну можливість Державному підприємству виконати це рішення у повному обсязі та порушити питання про скасування постанови про арешт коштів боржника від 10.04.2015 року.

29 квітня 2015 року до господарського суду Миколаївської області від ПАТ "Миколаївобленерго" заперечення на заяву боржника, в яких просить відмовити у задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне:

Крім ПАТ "Банк "Київська Русь", боржником були відкриті розрахункові рахунки в інших банківських установах, а саме ПАТ ПІБ м. Миколаїв, філії АТ "Укрексімбанк", філії Миколаївської дирекції АТ "Індекс-Б", ПАТ "АПЕКС-БАНК", АТ "Райффайзен банк "Аваль" та ін. Таким чином, посилання боржника на те, що всі кошти, що перебували на рахунках боржника заблоковано - не відповідає дійсності.

На виконання рішення суду від 02.09.2014 р. боржником на користь ПАТ "Миколаївобленерго" не було сплачено жодної суми.

На теперішній час в енергетичній галузі України склалась складна ситуація. Також, у ПАТ "Миколаївобленего" на даний час існує заборгованість перед ДП "Енергоринок" в розмірі 474 млн. грн.

Позивач вказує, що у разі надання розстрочення виконання рішення суду у справі № 915/861/14, ПАТ "Миколаївобленего" не зможе виконувати вимоги Закону України "Про електроенергетику" в частині надійного постачання електроенергії.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29 квітня 2015 року (Суддя - Васильєва Л.І.) заяву ДП "Миколаївський бронетанковий завод" було задоволено частково. Суд розстрочив виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.2014 р. у справі № 915/861/14 терміном на 60 місяців з щомісячною оплатою у розмірі 51 609,58 грн. до 30-го числа кожного місяця починаючи з травня 2015р. і закінчуючи 30-ого травня 2020р. В іншій частині заяви було відмовлено.

Мотивуючи дану ухвалу місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст. 86, 122 Господарського процесуального Кодексу України, п. п. 7.1, 7.1.2, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", дійшов до висновку про те, що стягнення одночасно всієї суми боргу може привести до порушення строків виконання державних замовлень стосовно військової техніки, або взагалі паралізувати діяльність підприємства. Разом з тим, суд першої інстанції зважає й на фінансовий стан стягувача, який має борг перед ДП "Енергоринок", тому вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення суду строком на п'ять років (60 місяців), а не на 10 років, як просить заявник.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Миколаївобленего" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, та відмовити у задоволенні заяви про надання розстрочення виконання рішення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував його матеріальні інтереси, а саме те, що на теперішній час в енергетичній галузі України склалась складна ситуація.

Крім того, місцевим господарським судом не було враховано ступінь вини боржниками у виникненні спору.

Також скаржник вказує на наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Згідно пункту 7.1.2. вказаної Постанови Пленуму ВГСУ визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

В пункті 7.2 Постанови зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

ДП "Миколаївський бронетанковий завод" є підприємством військово-оборонного комплексу, завданням якого є виконання державних замовлень на забезпечення броньованою колісною технікою військові частини і з'єднання Збройних Сил України.

Підприємством укладені договори з Міністерством Оборони України, Державною прикордонною службою по виготовленню та ремонту військової техніки за рахунок державних коштів, невиконання яких може мати негативні наслідки в масштабах країни у зв'язку з проведенням Антитерористичної операції (що є надзвичайною подією).

Місцевий господарський суд вірно вказав про те, що стягнення одночасно всієї суми боргу може привести до порушення строків виконання державних замовлень стосовно військової техніки, або взагалі паралізувати діяльність підприємства.

Крім того, судом першої інстанції враховано фінансовий стан ПАТ "Миколаївобленего", який має борг перед ДП "Енергоринок".

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99; 101 - 103; 106; 121 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2015 р. у справі № 915/861/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписано 08.06.2015 р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра