Постанова № 44732878, 02.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа№ 910/29393/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: Лаюк А.М., дов. б/н від 05.01.2015р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий

дім"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 26.02.2015 р.

у справі № 910/29393/14(суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська

акціонерна страхова компанія АСКА"

до Приватного акціонерного товариства "Київський

страховий дім"

про стягнення 4 975,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення 4 975 грн. 71 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Ніссан, державний номер АА5659НВ, водієм транспортного засобу ВАЗ, державний номер AА7876ІТ, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0864313, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.02.2015р. у справі № 910/29393/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія"АСКА" грошові кошти у розмірі 4 975 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2015р. у справі № 910/29393/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"у справі № 910/29393/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 910/29393/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 01.06.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015р. у справі № 910/29393/14 виправлено описку в даті призначення справи до розгляду.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2015р. у справі № 910/29393/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники позивача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9200098 та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2013 у справі №761/13413/13-п встановлено, що 16.05.2013 Сіньков О.В, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер AА7876ІТ, порушив пункт 13.1. Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ніссан, державний номер АА5659НВ, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищевказаною постановою Сінькова Олександра Вікторовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

22.03.2013 між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (страховик) та Стежар Нелі Мар'янівною (страхувальник) було укладено договір страхування транспортного засобу №3142929, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Ніссан, державний номер АА5659НВ.

Пунктом 16 договору встановлено строк дії договору до 23.03.2014.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі звітом №29/05/13 від 22.05.2013, складеного фізичною особою-підприємцем Бойком Євгенієм Олександровичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер АА5659НВ, з урахуванням фізичного зносу, складає 9 503 грн. 71 коп.

Відповідно до рахунку-фактури №АОТ0000185 від 23.05.2013, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Оплот", фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ніссан, державний номер АА5659НВ, складає 5 687 грн. 60 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, в рахунку-фактурі №АОТ0000185 від 23.05.2013 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці про дорожньо-транспортну пригоду №9200098.

Згідно зі страховими актами №4409 від 15.08.2013 та № б/н від 30.08.2013, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 5 485 грн. 71 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування позивачем виплачено страхове відшкодування в загальному розмірі 5 485 грн. 71 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №7043 від 03.09.2013, №7096 від 04.09.2013 та №7095 від 04.09.2013.

Відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер AА7876ІТ, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0864313 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп., франшизи - 510 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер AА7876ІТ, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0864313, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ, державний номер AА7876ІТ, власнику автотранспортного засобу марки Ніссан, державний номер АА5659НВ, покладається на відповідача.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як передбачено ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0864313 розмір франшизи складає 510 грн. 00 коп.

10.09.2014 позивач направив на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування №1655-17/1, проте зазначена заява залишена відповідачем без задоволення, про що позивача повідомлено листом №943 від 25.09.2014, з мотивів пропуску строку звернення з такою заявою.

Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем не було дотримано п. 1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки останнім не було повідомлено ПАТ "Київський страховий дім" протягом року про настання страхового випадку, колегія зазначає наступне.

Згідно з пунктом 35.1. статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), зокрема, такою підставою є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

В даному випадку спірні регресні правовідносини між страховими компаніями не регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказаною статтею встановлено підстави для відмови страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у виплаті страхового відшкодування в разі невиконання потерпілою особою своїх обов'язків, що не можна ототожнювати з обов'язками страховика у правовідносинах регресного відшкодування.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 24.03.2014 р. у справі № 910/19632/13, від 29.04.2014 р. у справі № 910/21529/13.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з суду першої інстанції та вважає, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем позовних вимог станом на день звернення до суду з позовом (09.02.2915 - штамп на конверті) не пропущено.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2015р. у справі № 910/29393/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2015р. у справі № 910/29393/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/29393/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков