Рішення № 44732494, 09.06.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

« 09» червня 2015 р. справа № 927/695/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика

«Стимул»,

вул. Сєрова, 21, м. Дніпропетровська, Дніпропетровська область, 49070

Відповідач: Приватне підприємство «НІКА»,

вул. Малиновського, буд. 32-А, м. Чернігів, 14020

про стягнення заборгованості в сумі 100000,00 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: участі не взяв

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Стимул» подано позов до Приватного підприємства «НІКА» про стягнення заборгованості в сумі 100000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 50/01-15 від 05.02.2015, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений товар, у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 100000,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач вдруге відзиву на позов не надав, в судове засідання вдруге повноважного представника не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Про дату, час і місце судового розгляду відповідача було повідомлено належним чином.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання через канцелярію суду від позивача на електронну адресу та засобом факсимільного зв’язку надійшло письмове клопотання, в якому він просить відкласти розгляду справи на іншу дату у зв’язку з щорічною відпусткою юрисконсульта. До іншого правника не мають можливості звернутися через фінансові труднощі.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Додаткових матеріалів (доказів) суд у позивача не витребував, обов’язковою явку представника позивача в судове засідання не визнавав. Тому, суд клопотання позивача відхиляє, вважаючи за можливе, з метою процесуальної економії, розглянути спір без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами

Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Стимул» (Постачальник) та Приватним підприємством «НІКА» (Покупець) було укладено договір поставки № 50/01-15 від 02.01.2015. (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця товар разом із усіма товаросупровідними документами, що стосується товару, в асортименті, кількості ита за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невідємною частиною цього Договору; Покупець - прийняти і оплатити іх згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що Покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту прийому товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором, а саме, 18.01.2015 на підставі видаткової накладної № 1801012 від 18.01.2015, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 20), поставив відповідачу товар на загальну суму 104626,66 грн .

Відповідач товар отримав на підставі довіреності № 1 від 16.01.2015, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак всупереч обумовленим умовам і строкам оплати товару відповідач, оплату за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не здійснив. сплативши лише 4626,66 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 03.04.2015 позивач звертався до відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості за договором поставки за вих. № 98/с (а.с. 22), яка була залишена відповідачем без відповіді.

Станом на 22.04.2015 заборгованість відповідачем не сплачена та становить 100000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав. Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «НІКА» (вул. Малиновського, 32-А, м. Чернігів, 14020, р/р 26000001015980 в ПАТ КБ «Стандарт», м. Чернігів, МФО 380690, ЄДРПОУ 30647761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Стимул» (вул. Сєрова, 21, м. Дніпропетровськ, 49070; р/р 26004033780002 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20258769) 100000 (сто тисяч) грн 00 коп заборгованості та 2000 (дві тисячі) грн 00 коп на відшкодування витрат по сплаті позивачем судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Бобров

.