Рішення № 44731857, 06.05.2015, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/334/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Запорізькій області до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту, зобов'язання зробити дію,

ВСТАНОВИВ:

Бердянський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах Головного управління Держземагенства у Запорізькій області до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта, зобов'язання здійснити дії, вказуючи, що проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації № 441 від 17.07.2012 року «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2.

Проект відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_1 погоджено та затверджено з порушенням водного та земельного законодавства.

На підставі постанови прокурора від 08.12.2014 року, винесеної в межах кримінального провадження № 12014080130005963 приватним підприємством «Азовгеопроект» проведено геодезичне дослідження розташування спірної земельної ділянки відносно урізу води Азовського моря. Результати вказаного дослідження оформлено у вигляді ситуаційної схеми, відповідно до якої виділена ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району в межах визначеної ст. 88 ВК України двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, а саме на відстані 541 м від урізу Азовського моря.

Відповідно до листів Управління Держземагенства у Бердянському районі від 31.12.2014 року та Новопетрівської сільської ради від 02.12.2014 року проект встановлення прибережної захисної смуги розроблений та затверджений лише на території с. Куликівське Новопетрівської сільської ради. За межами населених пунктів на території Новопетрівської сільської ради проект становлення прибережної захисної смуги не розроблений та не затверджений.

Спірна земельна ділянка була передана у приватну власність в порушення ст.ст. 85, 90 ВК України та ст. 59 ЗК України.

У затвердженому оскаржуваним розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації № 441 від 17.07.2012 року проекті землеустрою розміри і межі прибережної захисної смуги Азовського моря не враховано, що унеможливлює відведення такої земельної ділянки в силу ст. 88 ВК України та п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада 2004 року № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 року.

Прокурор зазначає, що Бердянською райдержадміністрацією при прийнятті розпорядження № 441 від 17.07.2012 року порушено вимоги земельного та водного законодавства, що вказує на протиправність дій Бердянської райдержадміністрації.

Посилаючись на зазначені обставини прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 441 від 05.03.2010 року «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради»; визнати недійсним державний акт на право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, виданий на ім'я ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району; зобов'язати ОСОБА_1 повернути зазначену вище земельну ділянку Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

У судове засідання прокурор не з'явився. Подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав і просив розглянути справу за його відсутності та відсутності представника головного управління Держземагенства у Запорізькій області.

Представник Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися без поважних причин. Про слухання справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 50, 51, 52 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель держаної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання її у користування.

Положеннями ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом.

Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав громадян; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації № 441 від 17.07.2012 року було затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу), які розташовані в районі вул. Приморська на території Новопетрівсьої сільської ради Бердянського району, за межами населеного пункту» та передано у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва земельну ділянку площею 0,1000 га, у тому числі: забудовані землі - 0,1000 га, за рахунок земель рекреаційного призначення державної власності, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради в районі вул. Приморська, за межами населеного пункту Бердянського району Запорізької області, для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (а.с. 9).

Також зазначеним вище розпорядженням земельну ділянку (землі запасу) площею 0,1000 га, в тому числі: інші землі - 0,1000 га, із земель сільськогосподарського призначення переведено в землі рекреаційного призначення державної власності без сплати відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва (а.с. 9).

На підставі зазначеного вище розпорядження ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га, для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за межами населеного пункту (а.с. 10).

З ситуаційної схеми земельної ділянки станом на 25.12.2014 року відстань земельної ділянки до урізу води Азовського моря складає 541 м (а.с.11).

Згідно ст. 88 ВК України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частиною 1 ст. 90 ВК України визначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Однак, у порушення п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада 2004 року № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 року, при відведенні спірної земельної ділянки не враховано наявність прибережної захисної смуги, хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Відсутність у проекті землеустрою урахування відповідно до ст. 60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Азовського моря унеможливлює відведення такої земельної ділянки

Згідно ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, всупереч ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», та ч. 9 ст. 118 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації при виділенні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Відповідно до листа Новопетрівської сільської ради від 02.12.2014 року проект встановлення прибережної захисної смуги розроблений та затверджений лише на території с. Куликівське Новопетрівської сільської ради (а.с. 15).

Згідно листа Новопетрівської сільської ради від 04.03.2015 року проект встановлення прибережної захисної смуги на території Новопетрівської сільської ради за межами населених пунктів не розроблявся (а.с. 121).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постановах від 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 24.12.2014р. у справі №6-206цс14.

За таких обставин у проекті землеустрою розміри і межі прибережної захисної смуги Азовського моря відповідно до ст. 60 ЗК України не могли бути враховані, що унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 441 від 17.07.2012 року ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу), а передано у власність земельну ділянку за рахунок земель рекреаційного призначення державної власності(а.с. 9), що суперечить діючому законодавству.

З урахуванням вищезазначеного, передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 441 від 17.07.2012 року відбулася з порушенням норм закону, а отже воно є незаконним та підлягає скасуванню.

За таких обставин державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1 без належної правової підстави, а тому його слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути.

Спірна земельна ділянка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району.

Згідно п. 1 Наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 72 від 28.02.2013 року право розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності мають право головні управління Держземагенства в областях.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому згідно ч. 3, 4 прикінцевих і перехідних положень зазначеного вище закону у державній власності залишаються усі землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 212 - 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 85, 88, 90 Водного Кодексу України, ст.ст. 12, 22, 58-60, 116, 118, 123, 125, 126 ЗК України, ст. 14, 19, 144 Конституції України, ст.ст. 328, 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 441 від 17.07.2012 року «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».

Визнати недійсним державний акт на право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, виданий на ім'я ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за межами населеного пункту.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за межами населеного пункту, межі якої визначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданому ОСОБА_1, Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя