Рішення № 44731666, 02.06.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2015 р. Справа № 918/191/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Військової частини А2798

про стягнення в сумі 48 227 грн. 65 коп., з яких 26 450 грн. 61 коп. - пеня, 7 762 грн. 24 коп. - 3% річних, 14 014 грн. 80 коп. - інфляційних втрат

В засіданні приймали участь представники:

позивача : Ященко Р.Ю. дов. № 14-135 від 13.05.14 р.,

відповідача : Лободзінський Р.С. дов. №13 від 06.01.2015р.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 06.03.2015р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 23.03.2015р.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 27.04.2015р., за заявою сторін та відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог та просять суд стягнути з Військової частини А2798 заборгованість в сумі 48 227 грн. 65 коп., з яких 26 450 грн. 61 коп. - пені, 7 762 грн. 24 коп. - 3% річних, 14 014 грн. 80 коп. - інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. Наголошують, що позовні вимоги підтверджуються наявними в матеріалах доказами, а саме: договором про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р., додатковою угодою №1 від 14.02.2013р. до договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р., актами приймання - передачі природного газу за період з січня 2013 р. по січень 2014р.

15.04.2015р. на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення проти позовних вимог у яких зазначає, що порушення зобов'язання відбулося не з вини відповідача. Вважає, що позивачем порушено вимоги ч.2 ст. 18 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", оскільки не відкрито рахунок зі спеціальним режимом використання. Наголошує, що позивачем виконано вимогу стосовно відкриття рахунку лише в 2013 році, що підтверджується листом від 27.12.2013р. та додатковою угодою №1 від 27.12.2113р. до договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. Звертає увагу суду на те, що станом 30.12.2013р. акти приймання - передачі природного газу за листопад та грудень 2013р. у відповідача були відсутні. Зазначає, що позивачем остаточною датою розрахунків за спожитий газ у листопаді та грудні 2013р. вказано 29.08.2014р., проте вірною датою є 27.04.2014р. та 19.05.2014р., зазначене підтверджується платіжними дорученнями зареєстрованими у державній казначейській службі м. Рівне.

15.05.2015р. на адресу суду від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву у яких зазначає, що угоду про зміну розрахункового рахунку в/ч А2798 отримано 27.12.2013р. Наголошує на тому, що оплату проведено 30.12.2013р., оскільки 28.12.2013р. та 29.12.2013р. були вихідними днями. Звертає увагу суду на те, що прострочення по оплаті спожитого газу у листопаді - грудні 2013р. відбулося у зв'язку з відсутністю у в/ч А2798 актів приймання - передачі природного газу. Зазначає, що неодноразово звертався до Позивача щодо надання актів приймання - передачі природного газу.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" надалі Продавець та Військовою частиною А2798 надалі Покупець укладено договір про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28.

За умовами п.1.1 договору Продавець зобов'язався поставити Покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"), далі - газ, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що Продавець передає Покупцю в період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. природний газ у обсязі до 400 тис. куб. м., в тому числі по місяцях ( тис. куб. м.): січень - 65; лютий - 55; березень - 55; квітень - 35; травень - 10; червень - 10; липень - 10; серпень -10; вересень - 10; жовтень - 30; листопад - 50; грудень - 60.

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов.

Умовами п. 3.1 Договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1 000м3 природного газу 1091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ 1309, 20 грн.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 436 400 грн. крім того ПДВ - 87 280грн., разом з ПДВ - 523 680грн. 20 коп.

Згідно п. 4.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 4.3 Договору у платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

За умовами п. 5.2 Договору місце поставки газу: Продавець передає газ Покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу Покупця або за відсутності їх у Покупця - на вузлі/вузлах обліку газорозподільного підприємства (надалі - пункти приймання-передачі).

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем умов пункту 4.1 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Умовами пункту 10.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 15 днів (у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч.2 ст. 39 ЗУ "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31 грудня 2013р., а в частинні проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до їх повного здійснення.

Пунктом 11.2 Договору передбачено, що сторони зобов'язані повідомити одна одну про зміну своїх платіжних реквізитів, адресу, номерів телефонів, факсів у 5 денний термін з дня виникнення відповідних змін рекомендованим листом з повідомленням.

Також сторонами до договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. укладено додаток №1 від 14.02.2013р.

Пунктом 2.1 додатку до договору встановлено, що кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10 № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різнім категоріям споживачів" зареєстрованих в Мін'юсті 11.08.2010 за № 671/17966.

За умовами п. 2.2 додатку до договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги , його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Продавцем.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Продавцю для підпису два примірники акта приймання-передачі газу підписані та скріплені печаткою Покупця і погоджені газорозподільним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

27.12.2013р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. про внесення зміни в п. ХІІІ. "місцезнаходження та банківські реквізити сторін".

Договір з додатком та додаткова угода до договору підписані представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору позивач у період з січня 2013р. по грудень 2013р., передав, а Військова частина А2798 прийняла природний газ на загальну суму 404 105 грн. 55 коп., що підтверджується: актом приймання - передачі природного газу від 31.01.2013р. на суму 71 120 грн. 97 коп., актом приймання - передачі природного газу від 28.02.2013р. на суму 51 558 грн. 91 коп., актом приймання - передачі природного газу від 31.03.2013р. на суму 60 505 грн. 99 коп., актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2013р. на суму 34 327 грн. 23 коп., актом приймання - передачі природного газу від 31.05.2013р. на суму 13 067 грн. 13 коп., актом приймання - передачі природного газу від 30.06.2013р. на суму 11 088 грн. 93 коп., актом приймання - передачі природного газу від 31.07.2013р. на суму 12 645 грн. 56 коп., актом приймання - передачі природного газу від 31.08.2013р. на суму 13 356 грн. 45 коп., актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2013р. на суму 14 718 грн. 04 коп., актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2013р. на суму 25 664 грн. 26 коп., актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2013р. на суму 37 885 грн. 63 коп., актом приймання - передачі природного газу від 24.01.2014р. на суму 58 166 грн. 45 коп. наявними в матеріалах справи.

Акти прийому-передачі природного газу підписані повноважними представниками та скріплені відбитками печаток сторін.

Військова частина А2798 своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу у повному обсязі не виконала.

Відповідно до платіжного доручення №246 від 30.12.2013р. на суму 71 120 грн. 97 коп., платіжного доручення №248 від 30.12.2013р. на суму 51 558 грн. 91 коп., платіжного доручення №249 від 30.12.2013р на суму 60 505 грн. 99 коп., платіжного доручення №250 від 30.12.2013р на суму 34 327 грн. 23 коп., платіжного доручення №251 від 30.12.2013р на суму 13 067 грн. 13 коп., платіжного доручення №252 від 30.12.2013р на суму 11 088 грн. 93 коп., платіжного доручення №253 від 30.12.2013р на суму 12 645 грн. 56 коп., платіжного доручення №254 від 30.12.2013р на суму 13 356 грн. 45 коп., платіжного доручення №255 від 30.12.2013р на суму 14 718 грн. 04 коп., платіжного доручення №247 від 30.12.2013р на суму 25 664 грн. 26 коп. Відповідачем здійснено оплату отриманого газу у період з січня 2013р. по жовтень 2013р., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Враховуючи порушення Військовою частиною А2798 термінів виконання грошових зобов'язань за договором про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р., позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Військової частини А2798 26 450 грн. 61 коп. - пені, 7 762 грн. 24 коп. - 3% річних, 14 014 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, за періоди згідно долученого розрахунку.

Предмет спору становить вимога про стягнення з Військової частини А2798 26 450 грн. 61 коп. - пені, 7 762 грн. 24 коп. - 3% річних, 14 014 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, за періоди згідно долученого розрахунку за порушення термінів виконання грошових зобов'язань за договором про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у період з січня 2013р. по грудень 2013р. здійснювало на користь Військової частини А2798 поставки природного газу, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу.

Станом на день подання позовної заяви, до господарського суду, заборгованість за основним зобов'язанням у відповідача перед позивачем за договором про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. відсутня.

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Звертаючись до суду з позовом, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначило, що відповідачем порушено обумовлений договором строк оплати поставленого газу, з огляду на що позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану на підставі пункту 7.3 договору, а також 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України.

Водночас статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, окремою та обов'язковою підставою (умовою) застосування до учасника господарських відносин відповідальності за порушення зобов'язання є наявність вини, яка, у розумінні вищевказаної норми, полягає у невжитті особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, ст. 12 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010р. встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Крім того, ст. 18 цього Закону встановлює порядок проведення розрахунків за природний газ всіма категоріями споживачів з гарантованим постачальником природного газу.

Так, розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Забороняється зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.

Споживачі, крім теплогенеруючих організацій, оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами.

Водночас Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 23.01.12р. № 37 затверджено перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих в установах ПАТ "Державний ощадний банк України гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами, а також підприємствами, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам, для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Договору, зазначений позивачем розрахунковий рахунок №26009304921 не відповідав рахункам затвердженим Постановою №37.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, неодноразово звертався до позивача з листами (а.с. 61-62, 65-66, 68) в яких просив вжити заходи, щодо відкриття рахунків, з подальшим укладенням додаткової угоди "Про внесення змін до п. 12 Договору". Однак, дані листи залишились без відповіді та задоволення.

Крім того, відповідач листом № 378 від 17.06.2013р. звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики, з проханням вплинути на позивача щодо зміни платіжних реквізитів (а.с. 65).

У відповіді від 18.07.2013р. на дане звернення (а.с. 64) НКРЕ повідомило, що за результатами звернення відповідача здійснено планову перевірку позивача, якою встановлено порушення п. 3.7 розділу ІІІ Ліцензійних умов у частині дотримання вимог законодавства України, зокрема ч. 2 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та п. 2.1 розділу ІІ Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу, у частині відкриття ліцензіатом в установах уповноваженого банку поточних рахунків із спеціальним режимом використання.

Як вбачається з пояснень відповідача, позивач лише листом від 27.12.13 р. повідомив відповідача про відкриття рахунка із спеціальним режимом використання (а.с. 63).

Разом з тим додатковою угодою від 27.12.2013р. до договору №13/3900ТЕ-28 від 14.02.13р. внесено зміни в частині банківських реквізитів НАК "Нафтогаз України", що дало змогу відповідачу розрахуватися за отриманий на виконання даної угоди газ.

Суд приймає до уваги, що відповідач вчиняв дії для належного виконання умов Договору в частині оплати за поставлений природного газу, однак від незалежних від нього обставин, був позбавлений можливості своєчасно розрахуватись за поставлений газ за період з січня 2013р. по жовтень 2013р.

Враховуючи те, що відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ з огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у діях відповідача вини у простроченні платежів за газ, що згідно ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України позбавляє позивача права застосовувати до відповідача штрафні санкції та здійснювати нараховування матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу та 3% річних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Рівненського апеляційного господарського суду №918/1340/14 від 02.12.14 р., №918/1338/14 від 08.12.2014р.

Стосовно доводів відповідача про те, що він не прострочив виконання зобов'язань, оскільки позивачем не було повернуто акти приймання-передачі природного газу, які в свою чергу є безумовною підставою для здійснення відповідачем розрахунків, судом враховується наступне.

Згідно п.2.2 додатку до договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги , його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Продавцем.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Продавцю для підпису два примірники акта приймання-передачі газу підписані та скріплені печаткою Покупця і погоджені газорозподільним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, з наведених положень договору вбачається, що передбачений пунктом 2.2 додатку до договору акт є документом, що фіксує остаточний обсяг переданого газу. Проте, сам порядок розрахунків у імперативному порядку встановлено у п.4.1 договору. Зазначений пункт договору не містить умови, що оплата поставленого газу здійснюється лише після підписання акту.

Таким чином, затримка в оформленні актів приймання-передачі газу не може бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки п.4.1 договору не пов'язує обов'язок оплатити отриманий газ з їх підписанням. Наявність актів є обов'язковою лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та коригування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 910/352/13 від 28.05.14 р., постанові Вищого господарського суду України № 910/2702/13 від 19.03.14 р.

Посилань відповідача на те, що зобов'язання з оплати поставленого газу у листопаді - грудні 2013р. виконано на підставі платіжного доручення №326 від 22.04.2014р. на суму 37 885 грн. 63 коп. та платіжного доручення №449 від 14.05.2014р. на суму 58 166 грн. 45 коп., судом до уваги не беруться, оскільки з зазначених платіжних доручень вбачаться, що оплату здійснено за природний газ згідно договору №2765/14-ТЕ(Т)-28 від 06.02.2014р., в той час як позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідач пені, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р.

Відповідач не звертався до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з повідомленням про зміну призначення платежу згідно платіжних доручень №326 від 22.05.2014р. та №449 від 14.05.2014р.

У матеріалах справи відсутні докази оплати поставленого газу у листопаді - грудні 2013р. за договором про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. на суму 96 052 грн. 08 коп. Також матеріали справи не містять, доказів в підтвердження спростування факту поставки природного газу на зазначену суму відповідачем не подано та не зазначено про їх існування.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З долучених до матеріалів справи доказів вбачається порушення термінів виконання грошових зобов'язань по договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. з боку Військової частини А2798.

Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем умов пункту 4.1 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

При цьому суд зважає на те, що з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р.).

Нарахування пені проведено Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" м. Київ в межах шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, визначеного ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Враховуючи умови договору про закупівлю природного газу №13/3900ТЕ-28 від 14.02.2013р. щодо строків виконання грошових зобов'язань, заявлену позивачем вимогу та періоди нарахування, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 12 613 грн. 56 коп. - інфляційних втрат, 1 893 грн. 51 коп. - 3% річних та 7 439 грн. 78 коп. пені. У решті заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені у позові необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А2798 (33000, м. Рівне, військове містечко №45, код ЄДРПОУ 08509140) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

12 613 грн. 56 коп. (дванадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 56 коп.) - інфляційних втрат,

1 893 грн. 51 коп. (одна тисяча вісімсот дев'яносто три гривні 51 коп.) - 3% річних

7 439 грн. 78 коп. (сім тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень 78 коп.) - пені,

831 грн. 28 коп. (вісімсот тридцять одну гривню) - судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 08.06.2015р.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи;

2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6);

3 - відповідачу (33000, м. Рівне, військове містечко №45).