Рішення № 44731222, 02.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 р. Справа№ 914/3725/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпці О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача Комунального підприємства (надалі - КП) «Бориславтеплоенерго», м. Борислав,

про стягнення 3639932,31 грн.

За участю представників:

від позивача - Мельник В.В. - представник,

від відповідача - Панас Ю.А. - представник,

Суть спору: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з «Бориславтеплоенерго», м. Борислав, 2825346,52 грн. заборгованості, 283334,54 грн. пені, 111190,61 грн. трьох процентів річних та 420060,63 грн. інфляційних. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов Договору № 13/2040-ТЕ-21 від 28 грудня 2012 р. купівлі-продажу природного газу з Додатковою угодою № 1 від 31 грудня 2013 р., а також нормами ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 193, 231 ГК України. Рішенням господарського суду Львівської області від 24.12.2014 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду, позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Бориславтеплоенерго" на користь НАК "Нафтогаз України" 198.046,51 грн. пені, 111.077,81 грн. - 3% річних, 420.060,63 грн. інфляційних втрат, 16.277,78 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені судом відмовлено в зв'язку з задоволенням судом клопотання боржника про її зменшення та зменшенням пені до суми, яка становить 70 % від заявленої до стягнення пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2015 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015р. та рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2014 р. у справі № 914/3725/14 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. При цьому суд касаційної інстанції вказав, що при прийнятті рішення у справі суд прийняв до уваги лише доводи відповідача - боржника і не врахував інтереси позивача, висновків та мотивів позивача щодо підстав для зменшення неустойки, співмірності зменшення не оцінював, мотивів їх відхилення не навів. У своїй постанові Вищий господарський суд України також зазначив, що судам належить надати оцінку доводам позивача, який вправі доводити, що нарахована ним неустойка не є надмірною і співвідноситься із наслідками порушення зобов'язання. Суд не обґрунтував, як співвідноситься зменшення пені на 70% в інтересах обох сторін, тому касаційна інстанція вважає, що таке зменшення не є співрозмірним в контексті інтересів позивача. Судам належить надати оцінку обставинам, які зумовили неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати та їх вплив на негативні наслідки, які виникли у позивача, в залежності від чого оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора та співмірність зменшення в інтересах обох сторін.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, проти зменшення розміру неустойки заперечили, посилаючись на те, що нарахована неустойка не є надмірною, підприємство позивача є збитковим, несе значні втрати, в зв'язку з тим, що вимушене розраховуватись за закуплений газ валютою, тоді як його споживачі розраховуються з ним з порушенням строків оплати, встановлених договорами купівлі-продажу, в національній валюті.

Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні повністю. При цьому у відзиві відповідач зазначив, що 2825346,52 грн. основного боргу ним сплачено позивачу 17 жовтня 2014 р. Крім цього, 30.09.2014 р. між територіальним органом Казначейства у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації, фінансовим управлінням Бориславської міської ради та сторонами у справі підписано п'ятисторонній договір № 481/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 р.». У пунктах 4-7 цього Договору сторони погодили порядок та строки перерахування на рахунок позивача 2825346,52 грн. заборгованості за спожитий природний газ за 2013 р. згідно з договором № 13/2040-ТЕ-21 від 28 грудня 2012 р., яка являє собою різницю в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Умови вищезгаданого договору виконано відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 2578 від 16 жовтня 2014 р. Відповідач вважає, що уклавши договір № 481/30, сторони змінили порядок та строк проведення розрахунків за поставлений відповідно до договору № 13/2040-ТЕ-21 від 28 грудня 2012 р. природний газ. Враховуючи, що відповідно до п. 15 Договору № 13/2040-ТЕ-21 сторони погодили, що після виконання цього договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору, відповідач вважає, що відсутні й підстави для застосування до нього негативних наслідків порушення строків виконання зобов'язань з оплати купленого природного газу.

За клопотаннями представників сторін у судових засіданнях оголошувались перерви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629, 655, 714 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України). За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Між сторонами у справі укладено договір №13/2040-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. (надалі - Договір). За цим договором постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах договору.

Сторонами у додатковій угоді №1 від 31.12.2013 р. до Договору погоджено зміни в частині предмета Договору, кількості та якості газу, строку дії договору.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 4.944.235,69 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі природного газу від 22.01.2014 р. в обсязі 779.884 тис. м3 на суму 1.021.024,13 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 22.01.2014 р. в обсязі 725.150 тис. м3 на суму 949.366,38 грн., актом приймання-передачі природного газу від 22.01.2014 р. в обсязі 749.034 тис. м3 на суму 980.635,31 грн., актом приймання-передачі природного газу від 22.01.2014 р. в обсязі 368.281 тис. м3 на суму 482.153,48 грн., актом приймання-передачі природного газу від 24.01.2014 р. в обсязі 452.637 тис. м3 на суму 592.592,36 грн., актом приймання-передачі природного газу від 24.01.2014 р. в обсязі 701.546 тис. м3 на суму 918.464,03 грн. Згідно з наявною у матеріалах справи випискою по рахунку позивача відповідач оплатив отриманий від позивача на підставі вищезгаданого договору газ з порушенням строків, встановлених п. 6.1. Договору, у сумі 2118889,17 грн. Таким чином, як стверджує позивач, 2825346,52 грн. вартості придбаного відповідачем природного газу на день його звернення з позовом до суду залишились не оплаченими відповідачем і являють собою заборгованість за спожитий природний газ за Договором № 13/2040-ТЕ-21.

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних відповідно до штемпеля на наявному у матеріалах справи поштовому конверті (а.с. 44) 13.10.2014 р. Провадження у справі № 914/3725/14 порушено ухвалою суду від 21.10.2014 р.

Однак, 30 вересня 2014 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 30 «Деякі питання надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого постачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» між сторонами у справі та Територіальним органом Казначейства у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Бориславської міської ради укладено договір № 481/30 про організацію взаєморозрахунків

Сторонами визначено, що предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» та постанови Кабінету Міністрів № 30 від 29.01.2015 року.

За умовами вищезазначеного договору сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача за спожитий природний газ перед позивачем за договором купівлі-продажу природного газу у розмірі 2825346,52 грн., у тому числі податок на додану вартість, яка являє собою заборгованість з погашення різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за рахунок коштів, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік». Сторони також погодили послідовність виконання ними договору. Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду Державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Територіальному органу Казначейства у Львівській області (сторона перша) у сумі 2825346,52 грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона перша перераховує на рахунок Департаменту фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона друга) кошти в сумі 2825346,52 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона друга перераховує на рахунок Фінансового управління Бориславської міської ради (сторона третя) кошти в сумі 2825346,52 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона третя перераховує на рахунок Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" кошти в сумі 2825346,52 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яке у свою чергу перераховує їх на рахунок позивача для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2013 рік згідно з договором від 28.12.2012 р. № 13/2040-ТЕ-21. Позивач перераховує ці кошти для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальниками імпортованого природного газу.

Крім того, сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (ч.2 п.10 договору про організацію взаєморозрахунків).

Відповідачем представлено платіжне доручення № 2578 від 16.10.2014 р. про сплату ним 17.10.2014 р. на рахунок позивача 2.825.346,52 грн. заборгованості за природний газ за 2013 р. згідно договору № 13/2040-ТЕ-21 від 28.12.2012 р., Договору про організацію взаєморозрахунків № 481/30 від 30.09.2014 р. та п. 24 ст. 14, п. 2 ст. 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Відповідно до положень пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Враховуючи наведене, а також положення підпункту 2 пункту 10 Договору № 481/30 від 30.09.2014 р., в якому сторони зобов'язувались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, та до звернення позивача з позовом до суду змінили договором №481/30 порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений на підставі Договору № 13/2040-ТЕ-21 від 28.12.2012 р., суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу.

Що стосується стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних з суми заборгованості за договором № 13/2040-ТЕ-21 від 28.12.2012 р., яка є предметом договору про організацію взаєморозрахунків № 481/30 від 30.09.2014 р. (2825346,52 грн. то підстави для стягнення пені, передбаченої п. 7.2. договору купівлі-продажу природного газу, та застосування наслідків за порушення виконання грошового зобов'передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, відсутні. Уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, куплений відповідно до договору поставки природного газу. Отже, для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2. договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України, необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 15 якого сторони засвідчили, що після його виконання вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у його постанові від 30 вересня 2014 р. у справі за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Київенерго» про стягнення 58866933,33 грн.

Судом встановлено, що відповідач оплачував придбаний у січні, лютому та частково у березні 2013 р. газ з порушенням строків його оплати, встановлених п. 6.1. Договору купівлі-продажу. Заборгованість за цей період не входить до складу 2825346,52 грн. заборгованості, яку сторони визначили як заборгованість з різниці у тарифах, що є предметом Договору про організацію взаєморозрахунків. Таким чином, позивачем обґрунтовано, відповідно до норм п. 7.2. Договору купівлі-продажу природного газу та ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 74039,08 грн. пені, 34278,95 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 14.02.2013 р. по 06.08.2014 р. із сплати заборгованостей, що не увійшли до складу боргу в розмірі 2825346,52 грн., який є предметом Договору про організацію взаєморозрахунків, та 83756,28 грн. інфляційних за період з березня 2013 р. по червень 2014 р., обчислених за несвоєчасне погашення цієї ж заборгованості, яка не є предметом вищезгаданого Договору. Решта позовних вимог в частині стягнення пені та трьох процентів річних за згаданий період часу задоволенню не підлягають, оскільки при їх обчисленні позивачем помилково враховувались дні фактичної сплати відповідачем заборгованості у періоди часу, за які він просить здійснити стягнення пені та трьох процентів річних. Наприклад, 200000 грн. заборгованості сплачено відповідачем 19.02.2013 р., проте на цю суму за 19.02.2013 р. позивачем нараховано пеню та три проценти річних тощо. Вказане є помилковим, оскільки у день сплати вищезгадана грошова сума уже була зарахована на рахунок позивача та грошове зобов'язання відповідача на суму 200000 грн. було виконаним. Такий висновок суду відповідає висновкам пленуму Вищого господарського суду України, викладеним у його постанові від 17.12.2013 р. № 14. Аналогічні помилки допущено позивачем щодо визначення періодів заборгованості по решті оплат відповідача.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає з огляду на те, що виходячи з інтересів обох сторін, даний випадок не є винятковим, з боку відповідача порушення строків оплати купленого природного газу мало місце за період з 14.02.2013 р. по 06.08.2014 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази наявності значного перевищення 74039,08 грн. неустойки перед розміром збитків, доказів відсутності збитків у позивача, спричинених неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу, або ж докази надмірності неустойки.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго» (82300, м. Борислав, вул. Коваліва, 52А, код ЄДРПОУ 13809128) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 74039,08 грн. пені, 34278,95 грн. трьох процентів річних, 83756,28 грн. інфляційних та 3841,49 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 08.06.2015 р.

Суддя Бортник О.Ю.