Рішення № 44729618, 26.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/73/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015 Справа № 908/2221/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» (84601, Донецька область, м. Горлівка, проспект Леніна, 11)

до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 177-А)

про стягнення 7625,28 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 02.04.15. звернулося Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» з позовною заявою до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення 7625,28 грн. заборгованості за Договором про постачання електричної енергії № 2 від 25.06.05., з яких: 5500,17 грн. – суми основного боргу, 112,69 грн. – 3% річних, 1308,90 грн. – втрат від інфляції, 703,52 грн. – пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті вартості поставленої активної електричної енергії за період з травня по серпень 2014 року, внаслідок чого у Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.04.15. порушено провадження у справі № 908/2221/15-г, справі присвоєно номер провадження 19/73/15, судове засідання призначено на 24.04.15. о 14-30.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.04.15. у справі № 908/2221/15-г виправлено допущену в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 03.04.15. описку щодо дати судового засідання.

Представник позивача в судове засідання 28.04.15. не з’явився, але від нього 21.04.15. через Відділ діловодства господарського суду на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить суд витребувати у відповідача докази часткової оплати активної електричної енергії, спожитої у квітні 2014 року.

Судом відкладено розгляд зазначеного вище клопотання до наступного судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.15. не з’явився, але від нього електронною поштою 27.04.15. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні та письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» в частині стягнення суми боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 5500,17 грн. в зв’язку з тим, що борг населення перед відповідачем станом на 01.04.15. складає 7558,9 тис. грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.15. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14.05.15. о 11-20.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.05.15. визнав суму основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.15. відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи № 908/2221/15-г до 26.05.15. о 12-30.

Від позивача через Відділ документального документообігу господарського суду 26.05.15. надійшли письмові заперечення на відзив, відповідно до яких позивач зазначає, що посилання відповідача на неправомірне нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції є необґрунтованими, оскільки наданий відповідачем до відзиву Сертифікат Торгово-промислової палати України № 5270/05-04 від 25.11.14. не містить відомостей щодо зобов’язань сторін за Договором про постачання електричної енергії № 64 від 28.12.04., та наданий відповідачем на підтвердження настання обставин непереборної сили щодо справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Від позивача через Відділ документального документообігу господарського суду 26.05.15. надійшли письмові заперечення щодо надання розстрочки виконання рішення суду, відповідно до яких позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення суду та зазначає, що в зв’язку з несплатою споживачами планових платежів, позивач не має можливості вчасно внести подекадну оплату купованої електричної енергії. Крім того, Публічному акціонерному товариству «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» Державним підприємством «Енергоринок» пред’явлені претензії щодо сплати пені та штрафів за Договором № 4863/01 від 19.08.08. за 2014 рік, частина з яких складає суму 6263167,45 грн.

Таким чином, на думку позивача, задоволення клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення суду призведе до ще більшого погіршення фінансового становища позивача, оскільки Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» буде позбавлено можливості своєчасно виконувати зобов’язання щодо оплати купованої електричної енергії перед Державним підприємством «Енергоринок».

Представники сторін в судове засідання 26.05.15. не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/2221/15-г.

Розглянувши подані матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з Енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

25.06.05. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі – Постачальник електричної енергії) та Державним обласним комунальним підприємством «Донецькоблводоканал» (в подальшому перейменовано на Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (далі – Споживач) був укладений Договір № 2 про постачання електричної енергії (далі –Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору вбачається, що Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, за період з квітня по серпень 2014 року позивачем було поставлено відповідачу активну електричну енергію вартістю 8964,08 грн., що підтверджується виставленими відповідачу відповідними рахунками за період з квітня по серпень 2014 року.

Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» було здійснено часткову оплату вартості поставленої активної електричної енергії за квітень 2014 року в розмірі 3463,91 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.05.14.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за активну електричну енергію за період з травня по серпень 2014 року не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період станом на день звернення позивача до суду з даним позовом за активну електричну енергію склала 5500,17 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про електричну енергію» та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96. № 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.96. за № 417/1442 (далі за текстом – Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 10.2 Правил, Споживач електричної енергії зобов’язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.06.

В зв’язку з тим, що у матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про припинення дії Договору, судом встановлено, що цей Договір був автоматично продовженим на той саме строк і на тих самих умовах.

Згідно з п. 2.2.3 Договору, Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 9 «Порядку розрахунків» встановлено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим Договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Судом встановлено, що свої зобов’язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з квітня по серпень 2014 року постачалась активна електрична енергія, що підтверджується виставленими відповідачу відповідними рахунками за період з квітня по серпень 2014 року, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що виставлені за період з квітня по серпень 2014 року рахунки за активну електричну енергію підписані з боку представників відповідача.

Таким чином, рахунки за період з квітня по серпень 2014 року за спожиту активну електричну енергію є належним доказом виконання своїх зобов’язань Постачальником за Договором.

Таким чином, заборгованість Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за період з квітня по серпень 2014 року за спожиту активну електричну енергію складає 5500,17 грн. за Договором № 2 про постачання електричної енергії від 25.06.05., що визнається відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з вищевикладеного, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення умов Договору, оплату за спожиту активну та реактивну електричну енергію у встановлений строк та в повному обсязі здійснено не було.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» перед Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» за спожиту активну електричну енергію за період з травня по серпень 2014 року становить 5500,17 грн.

Посилання відповідача на скрутне фінансове становище та в зв’язку з цим задоволення позовних вимог лише в частині основного боргу, не приймаються судом до уваги, оскільки:

Суд зазначає, що збитковість господарської діяльності відповідача не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» в частині стягнення пені, 3 % річних та збитків від інфляції, адже відповідач здійснює господарську діяльність та має відповідні грошові надходження.

Крім того, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В зв’язку з тим, що відповідачем не погашено заборгованість в повному обсязі, позивач на підставі п. 4.2.1 Договору просить суд стягнути з відповідача 703,52 грн. – пені.

Пунктом. 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за Споживач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3-2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 «Про порядок розрахунків за електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 703,52 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 112,69 грн. – 3% річних, 1308,90 грн. – втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 112,69 грн. – 3% річних, 1308,90 грн. – втрат від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 177-А, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» (84601, Донецька область, м. Горлівка, проспект Леніна, 11; адреса для листування: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войніч, 2, код ЄДРПОУ 00131268) 5500 (п’ять тисяч п’ятсот) грн. 17 коп. – боргу за активну електричну енергію, 112 (сто дванадцять) грн. 69 коп. – 3% річних, 1308 (одну тисячу триста вісім) грн. 90 коп. – втрат від інфляції, 703 (сімсот три) грн. 52 коп. - пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.06.15.

Суддя І.В. Давиденко