Рішення № 44728466, 08.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.15р. Справа № 904/3337/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПО УКРАЇНА", м. Київ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідач 2: відокремлений структурний підрозділ "Головний матеріально-технічний склад" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", смт. Іларіонове

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Роїк В.І., дов. № 147 від 09.04.2015 року, представник;

від відповідача-1: Дербас Я.О., дов. № 70 від 01.01.2015 року, представник;

від відповідача-2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛПО УКРАЇНА", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, відповідач 2: відокремлений структурний підрозділ "Головний матеріально-технічний склад" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", смт. Іларіонове про стягнення заборгованості в розмірі 751157,24грн., із яких 729987,60грн. основний борг, 21169,64 грн. -пеня.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/НХ-14928/НЮ від 27.10.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

06.05.2015 року до господарського суду надійшла заява позивача про вжиття запобіжних заходів, яка за своєю правовою природою є заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на майно, яке належить відповідачу та на грошові кошти на його поточних рахунках.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що позивач не надав пояснень з нормативним та документальним підтвердженням в обґрунтування необхідності забезпечення позову, господарський суд відмовляє в задоволенні даної заяви.

18.05.2015 року до господарського суду подано відзив на позов, в задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

25.05.2015 року позивачем подано клопотання про зміну складу відповідачів по справі, яка за своєю правовою природою фактично є заявою про відмову від позовних до відповідача 2, оскільки у вказаному клопотанні позивач просить виключити зі складу відповідачів відповідача 2 і просить стягнути всю суму заборгованості і пені лише з відповідача 1.

В порядку ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви з 18.05.2015 року до 26.05.2015 року, з 26.05.2015 року до 02.06.2015 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.06.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2014 року між нашим Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛПО Україна" (далі-позивач, постачальник) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач, покупець) було укладено договір № ПР/НХ-14928/НЮ (далі- договір).

Відповідно до п. 1.1 Предметом договору є поставка постачальником покупцю запасних частин до електровозів ЧС згідно зі специфікацією №1 (додаток №1). рік виготовлення 2014.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування та кількість товару зазначені у специфікації № 1.

Відповідно до умов розділу 5 договору, ціна постачальника на запасні частини до електропоїздів визначається торгами. Загальна сума договору складає 729 987,60 грн. з урахуванням ПДВ 20% І 21 664,60 грн. та зазначається у звіті про результати здійснення процедури торгів. Ціни в накладних і в рахунках-фактурах вказуються в національній валюті України. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Розділом 6 договору сторони перебачили, що постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує товар, визначений в кількості за цінами, які зазначені у специфікації №1, що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємного частиною, на умовах поставки на склад покупця DDP (Інкогермс у редакції 2010 року). Ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Розрахунок за поставлений товар здійснюється таким чином: 100% перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання видаткової

накладної обома сторонами договору, та вручення товарно-транспортної накладної, оформленої належним чином. Сторони один раз на місяць складають акти звірок взаєморозрахунків

На виконання умов договору та на підставі специфікації №1 сформовано партію товару, яка одержана відповідачем, що підтверджується рахунком на оплату, видатковою та податковою накладними.

Відповідач, в свою чергу за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 72 9987,60 грн., що також відображена в акті звірки взаєморозрахунків, який беззаперечно підписано сторонами .

Доказів погашення заборгованості на момент розгляду справи сторонами не надано.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 729 987,60грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.2 договру передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховують пеня.

Так, на підставі умов п.10.2 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 13.03.2015 року по 10.04.2015 у розмірі 21169,64грн.

Зважаючи на те, що розмір подвійної облікової ставки НБУ за заявлений період є більшим, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені 0,1% від суми заборгованості, що складає 21 169,64 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1 основного боргу в розмірі 729 987,60 грн. та пені в розмірі 21169,64 грн. на користь Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Зважаючи на заяву від 19.05.2015 року, яку суд сприймає як відмову від позову в частині вимог до відповідача 2, провадження по справі в частині позовних вимог до нього слід припинити.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПО Україна" (02090, м. Київ, вул. Алма_атинська, 2/1, код ЄДРПОУ 36301549) заборгованість в розмірі 729 987,60 грн., пеню в розмірі 21169,64 грн. та судовий збір в розмірі 15023,14 грн.

В частині позовних вимог до відокремленого структурного підрозділу "Головний матеріально-технічний склад" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" провадження по справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.06.2015 року.

Суддя С.В. Мартинюк