Рішення № 44728337, 08.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.15 Справа № 904/3752/15

За позовом: комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 018,58 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Бондаренко В.В., довіреність № 9 від 05 січня 2015 року, юрисконсульт юридичного відділу

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 11 018,58 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 7 852,73 грн.;

- пеня у розмірі 256,30 грн.;

- втрати від інфляції у розмірі 2 543,40 грн.;

- 3 % річних у розмірі 68,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 959 від 26 вересня 2013 року в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії за період з листопада 2014 року по лютий 2015 року.

На підставі пункту 9.4.4. договору позивач нарахував пеню у сумі 256,3грн. за період прострочки виконання зобов'язань за загальний період прострочки з 21.11.2013 по 20.03.2015. Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача три відсотки річних у сумі 68,5грн. за загальний період прострочки з 21.11.2013 по 20.03.2015 та втрати від інфляції у сумі 2 453,4грн. за період з грудня 2013 року по лютий 2015 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином (ухвала господарського суду повернулась з відміткою пошти про повернення за закінченням терміну зберігання).

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 19.05.2015 року на 08.06.2015 року.

У судовому засіданні 08.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2013 року між комунальним підприємством "Теплоенерго" (теплопостачальне підприємство) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір №959 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого (п.2.1.) теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Відповідно до п.11.1. договору цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 26 вересня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена (п. 11.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком 1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (175 діб);

- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання - протягом року (350 діб);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п.6.1 облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток № 2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується у відповідності до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді.

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: АДРЕСА_2, прилад обліку житлового будинку (п. 6.2).

Комунальним підприємством "Теплоенерго" здійснено поставку теплової енергії фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, про що складені акти здачі-приймання теплової енергії:

- акт №8805 від 31 жовтня 2013 року за жовтень 2013 року на суму 148,61грн. (акт вручений відповідачу 27.11.2013);

- акт №9707 від 30.11.2013 за листопад 2013 року на суму 6 055,72грн. (акт вручений відповідачу 13.12.2013);

- акт №10643 від 31.12.2013 за грудень 2013 року на суму 555,20 (акт вручений відповідачу 10.01.2014);

- акт №773 від 31.01.2014 за січень 2014 року на суму 569,48грн. (акт вручений відповідачу 31.01.2014);

- акт №978 від 28.02.2014 за лютий 2014 року на суму 423,44грн. (акт вручений відповідачу 06.03.2015);

- акт №1889 від 31.03.2014 за березень 2014 року на суму 175,45грн. (акт вручений відповідачу 07.04.2014);

- акт №2829 від 30.04.2014 за квітень 2014 року на суму 69,83грн. (акт вручений відповідачу 30.04.2014);

- акт №8826 від 30 листопада 2014 року за листопад 2014 року на суму 322,93грн. (акт вручений відповідачу 18.12.2014);

- акт №9777 від 31 грудня 2014 року за грудень 2014 на суму 513,82грн. (акт вручений відповідачу 15.01.2015);

- акт №75 від 31 січня 2015 року за січень 2015 року на суму 765,07г7рн. (акт вручений відповідачу 27.02.2015);

- акт №941 від 28 лютого 2015 року за лютий 2015 року на суму 588,00грн. (акт вручений відповідачу 27.03.2015).

Наведені вище акти про постачання теплової енергії складені та підписані як позивачем так і відповідачем.

Порядок проведення розрахунків за теплову енергію визначено розділом 6 договору.

Відповідно до п.6.6. договору розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 цього договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п.6.7 договору).

Умовами п. 6.8 передбачено, що споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується.

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 6.9 договору).

На виконання умов договору відповідачу виставлені рахунки на оплату (рахунки містяться в матеріалах справи, а.с.29-38).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 своєчасно не здійснив в повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлену та спожиту теплову енергії за листопад-грудень 2013 року, січень -квітень, листопад-грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року у сумі 7852,73грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 7 852,73грн. за листопад-грудень 2013 року, січень-квітень, листопад-грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року.

З огляду на положення п.п.6.8., 6.9. договору строк оплати теплової енергії за спірний період у сумі 7 852,73грн. є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії в сумі 7 852,73грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7 852,73грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.9.4.4. договору в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором, споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За прострочення оплати теплової енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої відповідачем теплової енергії за загальний період з 21.11.2013 по 20.03.2015 у сумі 256,3грн.

Оскільки позивачем при обчисленні пені за жовтень-листопад 2013 року не враховано, що день часткової оплати не є днем прострочення виконання зобов'язання, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 248,19грн.:

пеня за прострочку виконання зобов'язання за жовтень 2014 року на суму 148,61грн. має бути нарахована за період з 21.11.2013 по 10.12.2013 (20 днів прострочки) нарахована у сумі - 1,06грн.;

пеня за прострочку виконання зобов'язання за листопад 2013 року на суму 6 055,72грн. має бути нарахована за період з 21.12.2013 по 13.01.2014 (24 дні прострочки) у сумі 51,76грн.

В іншій частині розрахунок пені відповідає умовам договору та чинного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.11.2013 по 20.03.2015 у сумі 68,5грн. та втрати від інфляції за період з листопада 2013 року по лютий 2015 року у сумі 2 453,4грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце є правомірними та підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення 3% річних за період з 21.11.2013 по 20.03.2015 у сумі 68,47грн.

При цьому, суд враховує, що день фактичної поставки товару (теплової енергії) не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення трьох відсотків річних за порушення строку поставки, оскільки день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 15.01.2015 у справі №910/23600/13.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми втрат від інфляції, позивач невірно визначив сукупний індекс інфляції, який діяв в періоді з грудня 2013 року по лютий 2015 року.

З урахуванням приписів листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню частково у сумі 2 021,06грн. виходячи з наступного:

за листопад 2013 року: 3 869,51грн. х 135,56377949% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2014 року по лютий 2015 року) = 1 376,14грн.;

за грудень 2013 року: 555,2грн. х 135,2931931% (сукупний індекс інфляції за період з лютого 2014 року по лютий 2015 року) = 195,95грн.;

за січень 2014 року: 569,48грн. х 134,48627545% (сукупний індекс інфляції за період з березня 2014 року по лютий 2015 року)=196,39грн.;

за лютий 2014 року: 423,44грн. х 131,59126756% (сукупний індекс інфляції за період з квітня 2014 року по лютий 2015 року) = 133,77грн.;

за березень 2014 року: 175,45грн. х 127,3874807% (сукупний індекс інфляції за період з травня 2014 року по лютий 2015 року) = 48,05грн.;

за квітень 2014 року: 69,83грн. х 122,72396985% (сукупний індекс інфляції за період з червня 2014 року по лютий 2015 року) =15,87грн.;

за листопад 2014 року: 322,93грн. х 108,5643% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2015 року по лютий 2015 року) = 27,66грн.;

за грудень 2014 року: 513,82грн. х 105,3(індекс інфляції за лютий 2015 року) = 27,23грн.

За січень 2015 року втрати від інфляції не нараховуються, оскільки строк оплати зобов'язання за січень настає 20.02.2015 року, тобто вже після 15-го числа місяця, у такому випадку індекс інфляції не застосовується.

Отже, позов підлягає задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу - 7 852,73грн., пеня у сумі 248,19грн., три відсотки річних у сумі 68,47грн., втрати від інфляції у сумі 2 021,06грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 1689,69грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Короленка,22, ЄДРПОУ 32688148) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 7 852,73грн., пеню у сумі 248,19грн., три відсотки річних у сумі 68,47грн., втрати від інфляції у сумі 2 021,06грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1689,69грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, -10.06.2015.