Вирок № 44726018, 09.06.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

У.н. 415/2047/15-к

Н.п. 1-КП/415/268/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.15 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Дьоміновій О.М.

з участю прокурора Бушуєвої Т.М.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника служби у справах дітей ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуванченням неповнолітнього : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, який навчається в ЗОШ № 9 м. Лисичанська, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

9 лютого 2015 року близько 23 години неповнолітній ОСОБА_4, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, керуючись раптово виниклим умислом на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, повторно, таємно незаконно заволодів розташованим там автомобілем марки «Москвич-2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1978 року випуску, вартістю 9923 гривні 10 копійок, який належить ОСОБА_1, завдавши потерпілому майнової шкоди на вказану суму.

10 лютого 2015 року близько 13 години неповнолітній ОСОБА_4, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу з салону автомобіля «Москвич-2140», реєстраційний знак НОМЕР_1, повторно таємно викрав тепло вентилятор марки «Bomann» модель HL1096CB вартістю 406 гривень та автомобільний компресор вартістю 320 гривень, які належить ОСОБА_1, завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 726 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю та пояснив, що 09.02.2015 року о 23 годині знаходячись біля будинку на вулиці Осипенка міста Лисичанська побачив автомашину «Москвич», в якому пасажирські дверцята було відчинено. Він відкрив дверцята, з»єднав проводки запалювання . Машина звелась і він поїхав на ній покататися. Потім машина заглухла і він за допомогою друга, знов її завів, та вже з другом продовжили кататися на машині, поки не закінчився бензин. На слідуючий день він повернувся до машини, забрав з нею тепло вентилятор та автомобільний компресор, які разом з другом намагався продати, але продати не вийшло. Він забрав додому автомобільний компресор, а друг забрав тепло вентилятор. У подальшому ці предмети було вилучено працівниками міліції. Матеріальну шкоду потерпілому не відшкодовано. У скоєні правопорушення щиро кається.

Крім визнання обвинувачем своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 185 ч.2 та ст. 289 ч.2 КК України винуватість останнього повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Свідок ОСОБА_5. у судовому засіданні пояснила, що про скоєне правопорушення їй нічого невідомо. Обвинувачений є її учнем, пропусків занять не має, навчається по індивідуальній програмі за висновком ВКК, не агресивний, конфліктів немає. Спілкується з однокласниками. Хлопець не голодний, чисто вдягнений, мати доглядає за ним.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 09.02.2015 року на вул. Осипенко в м. Лисичанську біля дому він залишив автомашину «Москвич», а на ранок 10.02.2015 року він виявив пропажу автомашини. Того ж дня до нього прийшов знайомий Михайло разом з другом та запропоновував йому тепло вентилятор, який був схожий на той, який викрали з його автомашини. Він поцікавився у хлопців, чий це тепло вентилятор, але вони говорили, що він належить їм. Пізніше з»ясувалось, що тепло вентилятор було викрадено з його автомашини. Йому повернули працівники міліції, машину, тепло вентилятор та компресор. Матеріальна шкода не відшкодовано через матеріальний стан матері обвинуваченого. На теперішній час він не має матеріальних претензій до обвинуваченого. Покарання обвинуваченому визначити на розсуд суду.

Законний представник ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, про те, що її син доме веде себе нормально, допомагає доглядати за молодшою сестрою, допомагає їй торгувати на ринку. Що змушує його скоювати правопорушення вона не може сказати. Вплинути на нього вона не може. Про скоєні правопорушення син їй не розповідає.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_3 пояснила у судовому засіданні, що неповнолітній ОСОБА_4, після його засудження у квітні 2015 року, був поставлений на облік у службі у справах дітей. Раніше ця сім»я не підпадала до зору служби у справах дітей. Після засудження, було з»ясовано, що неповнолітній обвинувачений скоїв ще ряд кримінальних правопорушень. Можливо підпадає під вплив повнолітніх підлітків, висновків зі скоєного не робить.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд вислухавши пояснення обвинуваченого, допитавши потерпілого, свідка та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна вчиненого повторно, доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 ст.185 КК України.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повність доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 289 ч.2 КК України, так як він скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який за висновком судово-психіатричної експертизи № 21 від 25.02.2015 року : « у момент скоєння інкримінованого йому діяння якими не будь психічними захворюваннями, тимчасовим розладом психічної діяльності , слабоумством не страждав. У нього виявлено ознаки: «загального розладу розвитку не уточненого органічного ґенезу з помірними порушеннями поведінки». В період здійснення кримінального правопорушення неповнолітній ОСОБА_4 страждав на загальний розлад розвитку неуточненого органічного ґенезу з помірними порушенням поведінки, що однак не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час неповнолітній ОСОБА_4, виявляє ознаки « загального розладу розвитку не уточненого органічного ґенезу з помірним порушенням поведінки, що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом неповнолітній ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру не потребує», засуджений вироком Лисичанського міського суду від 06.04.2015 року, навчається в ЗОШ № 9 м. Лисичанська, в побуті характеризується позитивне, за місцем навчання посереднє.

Судом враховане щире каяття обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, сприяння розкриттю злочину і скоєння правопорушень в неповнолітньому віці , як обставини, що пом'якшують покарання.

Вирішуючи питання про призначення міри покарання ОСОБА_4 суд враховує крім обставин яки пом'якшують та обтяжують покарання, його житлово-побутові умови, взаємовідносини в родини, стан здоров'я, мати не має впливу на сина.

З актів обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_4, вбачається, що він мешкає і виховується в неповної родині, у підлітка є все необхідне, умови проживання задовільні. (а.с. 89).

ОСОБА_4 скоїв злочини, яки відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості . За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Обставинами, які пом'якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_4 ., згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, та згідно до п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України є вчинення злочину неповнолітнім. Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 вчинення злочину повторно.

Згідно зі ст.70 ч.1 КК України при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів слід застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів за проведення дактилоскопічної експертизи від 19.02.2015 року - в сумі 196,56 коп., за проведення авто товарознавчої експертизи в сумі 196,56 коп., за проведення товарознавчої експертизи від 25.02.2015 року в сумі 614грн.40 коп., за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 491грн. 04 коп. В разі відсутності достатніх грошових коштів або майна у неповнолітнього ОСОБА_4 вказані суми необхідно стягнути з його законного представника ОСОБА_7

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

В ході досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому не обирався. В ході судового засідання прокурором не було заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу.

Потерпілий ОСОБА_6 позов про відшкодування шкоди не заявив, що не позбавляє його права звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 368,370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ст. 185 ч.2 ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 185 ч.2 КК України - 3 (три) ріки позбавлення волі.

За ст.. 289 ч.2 КК України - 5 ( п»ять) років позбавлення волі

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання 5 ( п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, за вироком Лисичанського міського суду від 06.04.2015 року, більш суворими покаранням по даному вироку, остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі на строк 5(«п»ять) років.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу у вигляду тримання під вартою не обирати .

Початок строку покарання обчислювати з моменту затримання неповнолітнього ОСОБА_4.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_4 за залучення експертів за проведення дактилоскопічної експертизи від 19.02.2015 року суму 196( сто дев»Яносто шість) грн.56 коп., за проведення авто товарознавчої експертизи від 12.02.2015 року 196( сто дев»яносто шість)грн.56 коп., за проведення товарознавчої експертизи від 25.02.2015 року 614( шістсот чотирнадцять)грн.40 коп., за проведення дактилоскопічної експертизи від 12.03.2015 року в сумі 491( чотириста дев»яносто одна) грн.04 коп. на користь держави, (рахунок №31117115700051, код бюджетної класифікації 24060300, одержувач коштів УДКСУ м. Лисичанська, ідентифікаційний код 37800278, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

В разі відсутності достатніх грошових коштів або майна у неповнолітнього ОСОБА_4 вказані суми необхідно стягнути з його законного представника ОСОБА_7.

Речові докази - автомобіль марки «Москвич- 2140», 1978 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, шасі НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_3, а також тепло вентилятор марки «Bomann», білого кольору, автомобільний компресор в корпусі чорного кольору - передати потерпілому ОСОБА_1.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Л.Б.Чернобривко