Ухвала суду № 44726001, 05.06.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/344/15

УХВАЛА 428/3355/15-к

05.06.15 року м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Грибанової Л.О.

судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Соболь Ю.В.

за участю: прокурора Сичова В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції в приміщенні Лисичанського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240000771 від 08.04.2015 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, росіянина, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

28 травня 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240000771 від 08.04.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою суду від 29 травня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Потерпіла ОСОБА_3.в підготовче судове засідання не з'явилась, учасники процесу не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання за її відсутності.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілої, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту та заявив клопотання про приєднання до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора про приєднання до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора про приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, є обґрунтованим на підставі ст. 315, 317 КПК України та підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілої.

Також, під час підготовчого судового засідання прокурор Сичов В.М. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 15-ти років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя і здоров'я особи, постійного джерела доходів не має, не працює, розлучений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а також репутація обвинуваченого, який схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки зловживає спиртними напоями, з приводу чого перебуває на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ ім. Тітова міста Лисичанська, злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання характеризується негативно, вказує на те, що перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 07.06.2015 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник ОСОБА_2 посилався на розсуд суду.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Сичова В.М. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 7-ми до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 10.04.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якої спливає 07.06.2015 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України») ОСОБА_1 не працює, розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, при цьому репутація ОСОБА_1, який зловживає спиртними напоями, з приводу чого перебуває на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ ім. Тітова міста Лисичанська, злочин вчинив у стані алкогольного спьяніння, не має постійного місця роботи та єдиного джерела доходів,за місцем мешкання характеризується негативно, що вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

При цьому, суд, враховуючи правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.01.2011 року вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240000771 від 08.04.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 12 червня 2015 року на 10 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом колегіально.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, а також свідків, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України на 60 днів, тобто по 03 серпня 2015 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 03 серпня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді: Л.О. Грибанова

Л.Б. Чернобривко