ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 червня 2015 р. Справа № 902/470/15
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишиній Н.О.
За участю представників сторін:
позивача: Кисленко О.М., представник за довіреністю;
відповідача: Дробаха С.В., представник за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА АГРО УКРАЇНА" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕННЕТА" (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 53, кім. 414)
про стягнення 2 995 428,39 грн. заборгованості та зміни до договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ :
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА АГРО УКРАЇНА" (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕННЕТА" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 2 995 428,39 грн. заборгованості, з яких: 2 113 347,33 грн. - основного боргу, 211 334,73 грн. - штрафу, 293 902,22 грн. - пені, 352 517,58 грн. - індексу інфляції, 24 326,53 грн. - 3% річних та зміни до договору купівлі-продажу.
Ухвалою суду від 09.04.2015р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28 квітня 2015 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.
24 квітня 2015 року до суду від відповідача надійшов відзив в якому останній визнає суму боргу в розмірі 997 891,46 грн. в решті позовних вимог просить суд відмовити з підстав викладених у відзиві.
03 червня 2015 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог згідно якої останній просить стягнути з відповідача 2 655 475,67 грн. заборгованості, з яких: 997 891,46 грн. - основного боргу, 886 022,73 грн. - різниці ціни товару по перерахунку, 99 789,15 грн. - штрафу, 177 679,36 грн. - пені, 473 998,44 грн. - індексу інфляції та 20 094,53 грн. - 3% річних, щодо позовної вимоги про зміни до договору купівлі-продажу просив залишити дану вимогу без розгляду.
Ухвалою від 03 червня 2015 року прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України та залишено без розгляду позовну вимогу про зміни до Договору купівлі-продажу товару № 03-04/14 від 03.04.2014 року в частині ціни та визнання Додаткової угоди, яка є додатком № 2 до Договору, та розрахунок до неї, невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу товару № 03-04/14 від 03.04.2014 року.
В судовому засіданні 03 червня 2015 року оголошено перерву до 05 червня 2015 року.
05 червня 2015 року в судове засідання з'явились представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з у рахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.06.2015 року та просив суд задовольнити його.
Представник відповідача визнав позов в частині стягнення основного боргу та заперечив проти стягнення решти позовних вимог з підстав викладених у відзиві та в додаткових поясненнях.
Так заслухавши в судовому засіданні представників сторін, судом розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 2 655 475,67 грн. заборгованості, з яких: 997 891,46 грн. - основного боргу, 886 022,73 грн. - різниці ціни товару по перерахунку, 99 789,15 грн. - штрафу, 177 679,36 грн. - пені, 473 998,44 грн. - індексу інфляції та 20 094,53 грн. - 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 03-04/14 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, а саме п 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити засоби захисту рослин (далі Товар) згідно Додатку № 1 до Договору, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору Сторони визначають вартість Товару відповідно до умов цього Договору. Ціни на Товар дійсні на момент укладення цього Договору. Сторони встановлюють ціни на Товар у гривнях та визначають грошовий еквівалент в доларах США.
Оплата за Товар здійснюється виключно в гривнях шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок Продавця, зазначений в п. 13 цього Договору. Сума, що підлягає сплаті за Товар в гривнях, визначається за безготівковим комерційним курсом продажу долара США (п. 2.2 Договору).
У випадку оплати Товару частинами та зниження комерційного курсу гривні відносно долара США у період з моменту відвантаження Товару до моменту його повної оплати, більш ніж на 4 %, Сторони перераховують вартість відвантаженого та попередньо не повністю оплаченого Покупцем Товару, за винятком суми сплаченого авансу, за формулою. При цьому Сторони підписують відповідну додаткову угоду до Договору про збільшення вартості відвантаженого Товару (п. 2.3.Договору).
Згідно п. 2.4 Договору загальна сума Договору визначається Додатками, накладними та/або рахунками фактури які є невід'ємною частиною цього Договору.
Покупець здійснює оплату Товару на умовах передплати в розмірі 30% від вартості партії Товару па підставі рахунку Продавця протягом 3 (трьох) робочих днів від дати його виставлення, а інша частина вартості партії Товару 70% повинна бути сплачена Покупцем до 30 вересня 2014 року (п. 2.7. Договору).
Згідно з рахунками на оплату та видатковими накладними: рахунок № 8 від 03.04.2014 р. накладна № 7 від 04.04.2014 р. та накладна № 11 від 08.04.2014 р.; рахунок № 11 від 07.04.2014 р. накладна № 12 від 08.04.2014 р.; рахунок № 30 від 14.05.2014 р. накладна № 26 від 14.05.2014 р.; рахунок № 57 від 02.06.2014 р. накладна № 53 від 03.06.2014 р.; рахунок № 58 від 02.06.2014 р. накладна № 52 від 03.06.2014 р.; рахунок № 133 від 01.09.2014 р. накладна № 128 від 01.09.2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 185 493,39 грн.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме на суму 187 601,93 грн., на день розгляду справи заборгованість відповідача за договором складає 997 891,46 грн..
Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару, за якими згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за переданий товар у сумі 997 891,46 грн. судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 886 022,73 грн. - різниці ціни товару по перерахунку, 99 789,15 грн. - штрафу, 177 679,36 грн. - пені, 473 998,44 грн. - індексу інфляції та 20 094,53 грн. - 3% річних.
Суд, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 886 022,73 грн. - різниці ціни товару перерахунок якого здійснено в Додатку № 2 до Договору, приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.3. Договору у випадку оплати Товару частинами та зниження комерційного курсу гривні відносно долара США у період з моменту відвантаження Товару до моменту його повної оплати, більш ніж на 4 %, Сторони перераховують вартість відвантаженого та попередньо не повністю оплаченого Покупцем Товару, за винятком суми сплаченого авансу, за формулою. При цьому Сторони підписують відповідну додаткову угоду до Договору про збільшення вартості відвантаженого Товару.
Згідно п. 2.4 Договору загальна сума Договору визначається Додатками, накладними та/або рахунками фактури які є невід'ємною частиною цього Договору.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, останній направив на адресу відповідача лист-вимогу № 189 від 20.11.2014 р., проект Додаткової угоди до Договору купівлі-продажу товару № 03-04/14 від 03.04.2014 р., Додаток № 2 до Договору та Акт звірки розрахунків.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що жодної пропозиції щодо узгодження та підписання Додаткової угоди на адресу відповідача не надходило, лист-вимога № 189 від 20.11.2014 р., проект Додаткової угоди до Договору купівлі-продажу товару № 03-04/14 від 03.04.2014 р. Додаток № 2 до Договору та Акт звірки розрахунків також на адресу відповідача не надходили і про їх існування останній дізнався лише з позовної заяви.
Відповідно до п. 12.3. Договору будь-які зміни та доповнення до цього Договору, у тому числі про його призупинення (розрив) або продовження дії договору, будуть дійсними, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками і скріплені печатками Сторін.
Як зазначено в ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
В ст. 691 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
В матеріалах справи наявні Додаткова Угода до Договору, Додаток №2 до Договору та Акт звірки розрахунків які підписані та скріплені печаткою лише позивача.
З огляду на це, вимога позивача про стягнення з відповідача 886 022,73 грн. - різниці ціни товару перерахунок якого здійснено відповідно до Додаткової угоди до договору та Додатку № 2 до Договору є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Розглянувши вимоги про стягнення з відповідача 99 789,15 грн. - штрафу та 177 679,36 грн. - пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктами 9.3. та 9.4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно умов Договору протягом 10 календарних днів Покупець сплачує на користь Продавця штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії Товару. У випадку несвоєчасної оплати Товару згідно умов Договору протягом більше, ніж 10 календарних днів, Покупець також сплачує на користь Продавця пеню, яка обчислюється з 11 дня прострочення оплати відповідної партії Товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.
Позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підтверджуються договором купівлі-продажу товару № 03-04/14 від 03.04.2014 р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 99 789,15 грн. - штрафу та 177 679,36 грн. - пені за загальний період з 11.10.2014р. по 10.04.2015р. (з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 02.06.2015 р.), на підставі ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.
Розглянувши вимоги про стягнення з відповідача 473 998,44 грн. - індексу інфляції та 20 094,53 грн. - 3% річних суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовна вимога в частині стягнення 20 094,53 грн. - 3% річних за період з 01.10.2014 р. по 02.06.2015 р. (з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 02.06.2015 р.) підлягає задоволенню як така що підтверджується матеріалами справи та не суперечить діючому законодавству.
Згідно розрахунку, доданого позивачем до заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 02.06.2015 р., індексу інфляції, позивач встановив період за який просить стягнути індекс інфляції, а саме з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, суд провівши перерахунок, за зазначений період, в системі «Ліга Закон» отримав індекс інфляції в сумі 472 816,08 грн., що є меншою ніж заявлено позивачем до стягнення.
Однак в тексті заяви про зменшення та уточнення позовних вимог позивач зазначає період стягнення 3% річних та індексу інфляції з 01.10.2014 року по 02.06.2015 року, суд провівши перерахунок, за зазначений період, в системі «Ліга Закон» отримав індекс інфляції в сумі 505 171,65 грн., що є більшою ніж заявлено до стягнення з відповідача.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі заявленої позивачем в сумі 473 998,44 грн.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір за майнові вимоги у сумі 58690,57 грн., в зв'язку з зменшенням позовних вимог сума судового збору має становити 53109,51 грн., що на 5581,06 грн. більше розміру, встановленого законом, а тому вказана сума підлягає поверненню з бюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82,115 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕННЕТА" (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 53, кім. 414, ідент. код 13323710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА АГРО УКРАЇНА" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код 38454264) 997 891,46 грн. - основного боргу; 99 789,15 грн. - штрафу; 177 679,36 грн. - пені; 473 998,44 грн. - індексу інфляції; 20094,53 грн. - 3% річних та 35 389,06 грн. - судового збору.
3. У частині стягнення з відповідача на користь позивача 886 022,73 грн. різниці ціни товару - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 червня 2015 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30)
Судове рішення № 44725039, Господарський суд Вінницької області було прийнято 05.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/470/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: