Ухвала суду № 44724360, 08.06.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 червня 2015 року Справа № 910/1088/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скарги Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністюна рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 24.12.2014 Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі№ 910/1088/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк"до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" 2. Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністютретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4провизнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13 Господарського суду міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позовні вимоги про визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-09, укладеного 02.02.2010 між позивачем та відповідачем-1; солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 8853315,17 грн. заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09; звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, переданого в іпотеку по договору іпотеки від 17.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим у реєстрі за № 418.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у справі № 910/1088/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015, позов задоволено повністю.

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Отже, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 36540,00 грн. з вимог майнового характеру та 852,60 грн. з вимоги немайнового характеру.

Проте, як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додані платіжні доручення № НОМЕР_1 від 22.04.2015 на суму 36540,00 грн. та № НОМЕР_2 на суму 852,00 грн., яке містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир