Ухвала суду № 44723045, 03.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7695/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Білич І.М.

суддів : Болотова В.С., Чобіток А.О.

при секретарі: Гречка Т.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_3 про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

в с т а н о в и л а :

Звертаючись у квітні 2013 року до суду з позовом позивач ставив питання про стягнення з відповідача боргу, який виник внаслідок невиконання нею договору позики.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Заборонено проводити будь-які дії, пов'язані з відчуженням ( купівля -продаж, дарування, застава, оренда та інші) та державною реєстрацією права власності на не житлове приміщення загальною площею 64,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 16.12.2014 року.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу де ставив питання про її скасування та постановлення нової про задоволення заяви у відповідності до заявлених вимог.

До початку розгляду справи по суті позивач по справі ОСОБА_3 подав заяву про відмову від апеляційної скарги. З підстав того, що в нього відпала на даний час необхідність її оскарження.

Вислухавши думку осіб що з'явилися у судове засідання, обговоривши заявлене клопотання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню так як не суперечить інтересам сторін та ґрунтується на нормах діючого законодавства.

У відповідності до ч. 4 ст. 300 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні.

ОСОБА_3 роз'яснено, що повторне оскарження цього судового рішення з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 300, 303, 304, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_3 від апеляційної скарги на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року.

Апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, закрити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7695/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Білич І.М.

суддів : Болотова В.С., Чобіток А.О.

при секретарі: Гречка Т.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

в с т а н о в и л а :

Звертаючись у квітні 2013 року до суду з позовом позивач ставив питання про стягнення з відповідача боргу який виник внаслідок невиконання нею договору позики.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Заборонено проводити будь-які дії, пов'язані з відчуженням ( купівля -продаж, дарування, застава, оренда та інші) та державною реєстрацією права власності на не житлове приміщення загальною площею 64,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 16.12.2014 року.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, відповідач подала апеляційну скаргу, де ставила питання про її скасування та відмови в задоволенні клопотання враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

На час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 змінила прізвище на «Набока» у відповідності до свідоцтва про шлюб від 25 квітня 2015 року ( а.с. 126).

Представник апелянта підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити.

Позивач не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову позивач вказував на те, що в квітні 2014 року він збільшив суму заявлених ним позовних вимог обґрунтовуючи їх девальвацією гривни і тому поставив питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно що є предметом іпотеки, а саме нежитлові приміщення підвалу за адресою : Миколаївська область м. Миколаїв вул.. Прорізна, 35/1, Так як невжиття таких заходів може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду у разі задоволення його позовних вимог. Оскільки відповідачка може використати можливість відчуження нерухомого майна на користь підконтрольних їй третіх осіб лише з метою уникнення арешту майна під час примусового виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву позивача та накладаючи заборону проводити будь-які дії щодо відчуження зазначеного вище майна, суд першої інстанції виходив з її доведеності та положень ст. ст. 151 -153 ЦПК України

Однак повністю погодитися з такими висновками суду не можна з урахуванням вищевикладеного.

Як вбачається із матеріалів справи справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу знаходиться у провадженні Подільського районного суду з 2013 року.

На час постановлення оскаржуваної ухвали ( 10 квітня 2015 року) судом першої інстанції вже двічі задовольнялися клопотання позивача щодо забезпечення позову. А саме:

- ухвала Подільського районного суду м. Києва від 12.04.2013 року ( частково скасована ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.06.2013 року) про накладення арешту на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3

- Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 20.03.2014 року про накладення арешту на майно відповідача: квартиру АДРЕСА_1 та нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

У той же час оскаржувана ухвала суду не містить у собі обґрунтувань того, що кількість арештованого майна боржника за попередніми двома ухвалами цього ж суду не є достатньою для забезпечення боргових зобов'язань відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: