Рішення № 44722921, 05.06.2015, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/160/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Фейіра О. О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю представника позивача Ряшко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про виселення,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії-Закарпатське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернулося в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вищевказаної квартири.

Рішенням Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії-Закарпатське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено (Т. 1 а.с. 140-143). Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 19 листопада 2014 року вищевказне рішеня суду залишено без змін (Т. 1 а.с. 220-223). Ухвалою суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року, рішення Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 листопада 2014 року в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті судові рішення залишено без змін (Т. 2 а.с. 35-37).

Позовні вимоги позивача в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мотивовано тим, що в квартирі АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 12 червня 2007 року, укладеного між ВАТ ""Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_6, що належать останній на праві власності, значаться зареєстрованими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Оскільки згідно вимог Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, просить суд виселити останніх із квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримав, з підстав, зазначених в позовній заяві та пояснив, що оскільки рішенням Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року звернено стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і квартиру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за іпотечним договором від 12 червня 2007 року, у зв"язку з невиконанням зобов"язань за кредитним договором №71206 від 12 червня 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_6, згідно норм Закону України "Про іпотеку" та ЖК України, звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців, які проживають в такому. Просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгялду справи, в судове засідання повторно не з"явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду справи від них надходило. Крім того, відповідач ОСОБА_4 подала до суду заперечення проти позову, та згідно такого, просить в задоволенні позову відмовити (Т. 2 а.с. 65-66).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які представник позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Так, рішенням Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 12 червня 2007 року, укладеного між ВАТ ""Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_6 на квартиру та земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать останній на праві власності, для погашення кредитної заборгованості за Договором про іпотечний кредит №71206 від 12 червня 2007 року (Т. 1 а.с. 140-143, 220-223, Т. 2 а.с. 35-37).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", - одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Як встановлено з матеріалів справи, за місцезнаходження предмета іпотеки, за адресою: АДРЕСА_1, значаться зареєстрованими ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копією довідки виконавчого комітету Великобактянської сільської ради Берегівського району №188 від 12 листопада 2013 року (а.с. 12).

Відповідно до п. 43 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", - суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги іпотекодержателя про добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання такої, суд вважає позовні вимоги позивача про виселення останніх з квартири АДРЕСА_1 безпідставними, в задоволенні яких слід відмовити.

Разом з тим, твердження представника позивача про те, що відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було надіслано письмову вимогу про добровільне звільнення вищевказаної квартири і останні про таке були належно повідомлені, суд до уваги не приймає, оскільки як встановдено з матеріалів справи, такі вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не отримано, а такі повернуті, у зв"язку із закінченням терміну зберігання, що не є належним повідомленням (а.с. 16-21).

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, вимога про звільнення з житлового приміщення ОСОБА_5, останній взагалі не надсилалась.

Будь-яких доказів про отримання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги про добровільне виселення останніх з квартири, що знаходиться за адресою: ОСОБА_7, АДРЕСА_1, представником позивача в ході судового розгляду справи не надано.

Керуючись ст.ст. 39-40 Закону України "Про іпотеку", п. 43 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст. 15, 57-60, 208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України,-

рішив:

в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про виселення - відмовити.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 10 червня 2015 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Суддя Фейір О. О.