Ухвала суду № 44722747, 02.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

02 червня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Бабіч К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди,

за апеляційною скаргою представника Міністерства оборони України - ЗагинайченкоІрини Миколаївни на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року,

встановила:

у квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 150 000 грн., яка була завдана йому в результаті ушкодження здоров'я при виконанні обов'язків військової служби.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року позов було задоволено частково та стягнуто на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник відповідача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що він проходив військову службу в Збройних Силах України та був звільнений зі служби за станом здоров'я та наказом командира військової частини А 0192 був виключений зі списків особового складу. 01.04.2012 р. за висновком медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено 2 групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року позов було задоволено частково та стягнуто на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав ушкодження здоров'я при проходженні військової служби.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 23 ЦК України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як видно з матеріалів справи, позивач проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом від 08.09.2008 р. його було звільнено з військової служби за станом здоров'я та наказом командира в/ч А0192 від 29.09.2008 р. №185 виключено зі списків особового складу.

За результатами повторного огляду Висновком медико-соціальної експертної комісії від 01.04.2012 р. йому було встановлено 2 групу інвалідності, причиною чого стала травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, яка була заподіяна позивачу в результаті ушкодження здоров'я, суд першої інстанції керувався положенням ст. 23 ЦК України, врахував глибину фізичних страждань позивача, який втратив працездатність в результаті травми і дотримався принципів розумності та справедливості.

Доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Отримання позивачем грошової допомоги при звільненні з військової служби у запас за станом здоров'я не звільняє відповідача від обов'язку відшкодування моральної шкоди, що прямо передбачено в ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що вказана справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження по справі має бути закрито, є безпідставними, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного права, що прямо передбачено в п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України і справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - Загинайченко Ірини Миколаївни відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 755/10323/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6128/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Яровенко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.