Ухвала суду № 44722233, 14.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Глиняного В.П., Рибака І.О.

при секретарі Саєнко Д.О.

з участю прокурора Паршутіна А.Б.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Київської області Паршутіна А.Б. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено задоволені клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Ткаченка О.М., погодженого старшим прокурором відділу прокуратури Київської області Паршутіним А.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, депутата VI скликання Красилівської сільської ради Броварського району, Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно повідомленої підозри ОСОБА_2 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, та вказав, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, і прийшов до висновку про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На ухвалу слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюаного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеннням застави у розмірі 2 500 мінімальнихзаробітніх плат, що становить 3 045 000 грн.

Вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що висновки суду викладені в ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Прокурор стверджує,що слідчим суддею належним чином не враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Крім того, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, доводи захисника і підозрюваного, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали за клопотанням слідчого та матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив, що в провадженні Слідчого відділу ГУ МВС України в Київській області знаходиться кримінальне провадження № 12014110000000348 від 04 листопада 2014 року за ч. 4 ст. 368 КК України.

21 березня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_2, будучи службовою особою, підозрюється в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: у протоколі огляду місця події від 20 березня 2015 року; протоколі обшуку від 20 березня 2015 року; протоколі затримання ОСОБА_2 від 20 березня 2015 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 20 березня 2015 року; показаннях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Тобто, слідчим суддею правильно встановлено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

В ухвалі, слідчий суддя дійшов висновку про наявність лише одного ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді. Як зазначено в повідомленні про підозру, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з використанням свого службового становища, а тому шляхом впливу на свідків, які є його колегами та перебувають у дружніх відносинах з останнім, може знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотні обставини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим колегія суддів апеляційного суду вважає, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде недостатнім.

Однак, на думку колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя, приймаючи таке рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, належним чином не врахував норми національного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не оцінив ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, не співставив існуючі ризики, характер кримінального правопорушення, їх тяжкість, з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту впевненість у тому, що ОСОБА_2 не порушуватиме процесуальних обов'язків. Зазначені обставини ставлять під сумнів дієвість такого запобіжного заходу, а дані про особу підозрюваного, цих сумнівів не спростовують.

Таким чином, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що фактичні обставини, встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання, не відповідають висновкам слідчого судді щодо відповідності запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та доведеним ризикам, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.

Апеляційний суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки та визначає ОСОБА_2 заставу у розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що становить 243 600 гривень.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Київської області Паршутіна А.Б. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Ткаченка О.М. погодженого старшим прокурором відділу прокуратури Київської області Паршутіним А.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.

Клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Ткаченка О.М. погоджене старшим прокурором відділу прокуратури Київської області Паршутіним А.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 травня 2015 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що становить 243 600 гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 19 травня 2015 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ____ ______

Приндюк М.В. ГлинянийВ.П. Рибак І.О.

Справа № 11-сс/796/777/2015 Категорія ст. 183 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Осаулов А.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Приндюк М.В.