Ухвала суду № 44721958, 10.06.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3685/15-к

Провадження № 1-кс/265/704/15

У Х В А Л А

10 червня 2015 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Шиян В. В., при секретарі Байрачній І.О., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області Приймак В.П, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

8 червня 2015 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області Приймак В.П, погоджене з прокурором прокуратури Донецької області Алієвим Є.Ш. в якому слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучено майно.

У клопотанні слідчий зазначає, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015050000000046 за фактом підробки офіційного документу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.15 р. працівниками сектору «М» управління ОЗ ГУ ДФС у Донецькій області спільно з працівниками ДПС України на блок-посту 1009 на автодорозі сполученням м. Маріуполь - СРТ «Сартана» близько 19-30 годин було зупинено вантажний автомобіль КамАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом державний номерний знак НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_4 з вантажем насіння соняшника вагою 24,760 тон без відповідних документів в обхід К.П.В.В.

Згідно наданої інформації, товарно-транспортна накладна з відбитком печатки ПП «Дефенс» на вантаж насіння соняшнику в зазначених вище транспортних засобах, містить ознаки підроблення та невідповідність даних викладених у відповідних графах, даним об'єктивної дійсності.

Таким чином, встановлено факт підроблення товарно-транспортної накладної - офіційного документу, який видається підприємством.

05.06.2015 року вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України за №32015050000000046.

Крім того, 05.06.2015 року під час проведення огляду місця події відшукано та вилучено насіння соняшника вагою 24,760 тон, автомобіль та напівпречеп на яких здійснювалося перевезення вантажу насіння, реєстраційні документи на транспортні засоби, ваговий білет про неприйняття вантажу насіння соняшника, інші документи, які на даний час вважаються тимчасово вилученим майном. Точне найменування вилучених товарно-матеріальних цінностей та документів зазначено в протоколі огляду місця події та в резолютивній частині даного подання згідно товарно-супровідних документів. Також в ході добровільної видачі було отримано товарно-транспортну накладну №2729 від 02.06.2015 року з реквізитами ПП «Дефенс» (ЄДРПОУ 37056787) з відбитком штампу ТОВ «Сателлит» з написами ідентичними відбиткам у ваговому білеті та з одними й тими ж показниками ваги та часу не прийняття.

Таким чином, на теперішній час у слідства виникла необхідність у арешті предметів, які були вилучені 05.06.2015 під час проведення огляду місця події у зв'язку з необхідністю встановлення реальності відображення операцій діяльності ПП «Дефенс» у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, фактів несплати податків від діяльності у повному обсязі та з урахуванням вказаних вище операцій з транспортування насіння соняшника, дослідження вилучених документів криміналістичними експертизами, а також встановлення усіх інших фактів та об'єктивної істини по даному кримінальному провадженню.

Повернення вантажу насіння соняшника, транспортних засобів, які було транспортовано за підробленою товарно-транспортною накладною, реєстраційних документів на них особам у яких вони були вилучені або іншим зацікавленим особам може призвести до зникнення вилучених речей та документів, що унеможливить подальше розслідування даного кримінального провадження та не дозволить встановити об'єктивну істину по даному провадженню. Наявність вказаних транспортних засобів дає підстави вважати, що особи, які здійснювали перевезення, знову можуть здійснити кримінальне правопорушення. У зв'язку з чим арешт майна в даному випадку є єдиним способом забезпечення даного кримінального провадження та попередження здійснення аналогічних кримінальних правопорушень у майбутньому.

У відповідності до ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий просить накласти арешт на зазначену продукцію, посилаючись на те, що згідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, вона може бути предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом. Підставами, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна є можливе зникнення вищевказаних вилучених в ході огляду речей, втрата або пошкодження, що може перешкодити кримінальному провадженню, оскільки в подальшому зазначені речі можуть бути залученні у якості речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з'явився будучи повідомлений про день та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним у задоволенні клопотання відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Тому, щодо відносно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Така сама позиція викладена в Узагальненнях Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження».

При цьому Вищий Спеціалізований Суд України зазначив, що навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Слідчий суддя зазначає, що за ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 затверджений Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Наведені обставини, встановлені слідчим суддею, з урахуванням норм чинного КПК України, вказують на належність вилученого майна в ході огляду місця події від 5 червня 2015 року до речових доказів.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Розглядом даного клопотання встановлено, що 5 червня 2015 року в ході огляду місця події у зазначених в клопотанні вантажного автомобіля було відшукано та вилучено 24760,0 кілограмів соняшникового насіння згідно товарно-транспортних накладних. У вказаних автомобілях вилучено товарно-транспортні накладні на вантаж замовником є ПП «Дефенс», з вказівкою пункту розвантаження місто Маріуполь вулиця Таганрозька,76. Також було виявлено ваговий білет № 00000002982 від 3 червня 2015 року ТОВ «Сателліт» в якому зазначено що вантаж масою 24760 кілограм не прийнято у зв'язку сорністю 13,8%. Також було вилучено протокол № 55/п наради Координаційного центру від 20 квітня 2015 року за яким надано дозвіл на переміщення соняшнику врожаю 2014 року ( власник ПП «Дефенс» з села Павлополя Новоазовського району Донецької області до міста Маріуполя через КПВВ «Гнутове», товарно-транспортну накладну №2729 від 02.06.2015 року з реквізитами ПП «Дефенс» (ЄДРПОУ 37056787) з відбитком штампу ТОВ «Сателлит» з написами ідентичними відбиткам у ваговому білеті та з одними й тими ж показниками ваги та часу не прийняття.

Вказані дані були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 358 КК України. Як об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення вказано, що 4 червня 2015 року на блок посту 1009 на автодорозі сполученням Маріуполь СРТ «Сартана» близько о 19-30 годині було зупинено вантажний автомобіль КамАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_4, з вантажем насіння соняшника вагою 24,760 тон без відповідних документів в обхід КПВВ. Згідно наданої інформації, товарно-транспортна накладна з відбитком печатки ПП «Дефенс» на вантаж насіння соняшнику в зазначених вище транспортних засобах, містить ознаки підроблення та невідповідність даних викладених у відповідних графах, даним об'єктивної дійсності. Таким чином встановлено факт підроблення товарно-транспортної накладної - офіційного документу, який видається підприємством.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчому судді під час розгляду клопотання про арешт майна не надано доказів можливості настання вказаних наслідків.

Також у клопотанні зазначено, що вилучені предмети та документи можуть бути використані у якості доказів у кримінальному провадженні, однак, не вказано, яким доказом, з огляду на положення кримінально-процесуального закону, може бути майно (у даному випадку - соняшник ) у кримінальному провадженні щодо підробки документів.

Також слідчий вважає необхідним накладення арешту на таке майно, як видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

З цього приводу слідчий суддя приймає до уваги, що ці предмети є документами і не є майном урозумінні положення ст. 190 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в (Протоколі №1) кожна фізична особа або юридична особа має права мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином слідчий суддя дійшов того, що за наслідками розгляду клопотання про арешт майна було встановлено, що жодній особі, яке має відношення до ПП «Дефенс» (ЄДРПОУ 37056787) не було повідомлено про підозру по кримінальному провадженню № 32015050000000046, повідомлення про підозру по даному кримінальному провадженню за ознаками злочину, передбаченому ч.1 ст.358 КК України взагалі не складалось, а тому накладення арешту на тимчасово вилучений соняшник, а також інші предмети, що зазначені в клопотанні про арешт майна є передчасним.

Також слідчому судді під час вирішення питання про накладення арешту на майно слідчими органами не зазначений розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не заявлено цивільний позов, а також відсутнє посилання на можливість спеціальної конфіскації майна, не зазначено про наслідки арешту майна для інших осіб. Також слід зазначити, що конфіскація майна як додатковий вид покарання не передбачена санкцією статті 358 ч.1 КК України.

На підставі переліченого відсутні й підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України, бо слідчими органами суду не було доведено, що тимчасово вилучений цукор - пісок про які є посилання в клопотанні про арешт майна, використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину або зберегли на собі його сліди, а також, що вони є предметом злочину, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області Приймак В.П, про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий судя ____ Шиян В.В.