Ухвала суду № 44721950, 12.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Глиняного В.П., Рибака І.О.

з участю секретаря Саєнко Д.О.

прокурора Дудко Є.В.

представників власника майна ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Смілого І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Дудко Є.В. та накладено арешт на предмети, які було вилучено 27 лютого 2015 року під час огляду місця події у зоні митного контролю поста «Західний» Київської міської митниці ДФС України, за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 27, а саме вантаж: авіаційні двигуни НОМЕР_3, 2 штуки, заводські номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, поданий до митного оформлення ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» (код ЄДРПОУ 21653858) за митною декларацією № 100250005/2015/532035.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, авіаційні двигуни Д-30 КП - 2 є товарами військового призначення, які допущені до цивільного використання. Слідчий суддя вказав, що зазначені авіаційні двигуни відповідають критеріям визначеним у п.1 .ч.2 ст. 167 КПК України, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Представник ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати хвалу слідчого судді, та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту. Вказує, що ухвала слідчого судді постановлена незаконно, з грубим порушенням конституційних прав власника майна, неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам з істотним порушенням вимог КПК України.

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на предмети, які було вилучено під час огляду місця події в рамках іншого кримінального провадження.

Зазначає, що розгляд клопотання слідчого не призначався та відбувався в закритому судовому засідання без наявності, на думку представника, для цього будь-яких законних підстав. У судовому засідання при розгляді клопотання не був присутній прокурор, та в порушення вимог ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не був повідомлений власник майна.

Посилається на відсутність підстав вважати, що авіаційні двигуни відповідають критеріям визначеним у ч.2 ст. 167 КПК України. Також стверджує, що суд своєю ухвалою про накладення арешту на авіаційні двигуни, фактично зупинив підприємницьку діяльність даного товариства.

На думку представника, слідчим суддею неправильно розтлумачено і застосовано норми закону, зокрема зміст Постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807 та зроблено неправильний висновок про те, що авіадвигуни НОМЕР_3 та послуги з їх середнього ремонту підлягають державному експортному контролю.

Двигуни НОМЕР_3 відносяться до товарів які за технічними характеристиками, описом, сферою використання та призначенням, не відповідають товарам, визначеним у Списках товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Представник стверджує, що в ухвалі слідчий суддя правильно вказав, що авіаційні двигуни НОМЕР_3 є товарами військового призначення, допущеними до цивільного використання, проте, на думку апелянта не встановлено, що таке товари військового призначення, допущені до цивільного використання, і якими нормами законодавства регулюється порядок їх міжнародних передач.

Як зазначає в апеляційній скарзі представник, у даному кримінальному провадженні немає жодної із підстав для накладення арешту на авіаційні двигуни, та санкцією ст. 333 КК України не передбачена додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна. Також не передбачена спеціальна конфіскація, цивільний позов не заявлено.

Крім того, зазначає про відсутність у діях посадових осіб ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» складу будь-якого кримінального правопорушення, в тому числі і передбаченого ст. 333 КК України.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається і на те, що слідчим в ході огляду місця події та вилучення авіадвигунів було залучено в якості спеціаліста з авіаційного обладнання ОСОБА_5 Однак, як стверджує представник, ОСОБА_5 не може були залученим в якості спеціаліста по авіаційним двигунам у зв'язку з тим, що він не є таким, так як він має кваліфікацію «інженера-радіотехніка» за спеціальністю «Радіолокаційні системи протиповітряної оборони» і не має жодного відношення до будь-яких авіаційних двигунів.

Жодних об'єктивних підстав вважати, що вилучені під час огляду місця події авіаційні двигуни можуть бути віднесені саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, або містити на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення або ж містити відповідні сліди кримінального правопорушення, немає.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД», які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження за клопотанням про арешт майна, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015101110000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України.

Під час розслідування вище вказаного кримінального провадження встановлено, що 27 лютого 2015 року під час огляду місця події у зоні митного контролю поста «Західний» Київської міської митниці ДФС України, за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 27, було виявлено вантаж поданий до митного оформлення за митною декларацією № 100250005/2015/532035, який експортувався ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» (код ЄДРПОУ 21653858) на адресу ВАТ «авіакомпанія ТрансАВІАекспорт» (220034, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Захарова, буд. 44). В ході огляду вищезазначеного вантажу а також згідно грифи 31 митної декларації, було виявлено та вилучено наступні товари: авіаційні двигуни НОМЕР_3, 2 штуки, заводські номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2. В ході огляду місця події було залучено спеціаліста з авіаційного обладнання ОСОБА_5, який повідомив, що вказані авіаційні двигуни можуть відноситись до товарів військового призначення допущених до цивільного використання, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю (здійснюються за дозволом або висновком Державної служби експортного контролю України).

Крім того встановлено, що представники ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» намагались здійснити експортну операцію, а саме експортувати до Республіки Білорусь авіаційні двигуни НОМЕР_3 (2 шт.), які встановлюються на вантажно-транспортних літаках Іл-76 та, за своїми показниками, відносяться до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Відповідно до листа Міністерства оборони України щодо визначення сфери використання виробів, авіадвигуни НОМЕР_3 призначені для використання як у цивільній так і військовій сферах, а отже можуть належати до товарів військового призначення (позиція МL 10 Додатку до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807), які допущено до цивільного використання.

Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання», де зазначено, що експорт товарів можуть здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України.

Однак, як правильно вказав слідчий суддя, ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» ніякої дозвільної документації Державної служби експортного контролю України на експорт зазначених авіадвигунів не надало.

Призначення авіадвигунів НОМЕР_3, тобто їх використання в цивільній чи військовій сферах, на даний час не встановлено, що не заперечує і сам апелянт.

Врахувавши вище зазначене, ті обставини, що є достатні підстави вважати, що особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть здійснити дії, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, вимоги ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а тому обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про арешт авіадвигунів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

Посилання представників, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, що посадові особи ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» не є підозрюваними у кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя арештував майно з інших правових підстав, а саме, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.

Твердження апелянта про наявність у майна ознак, визначених ч. 2 ст. 167 КПК України, не є самостійною правовою підставою для арешту майна також є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах КПК України. Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Підстав вважати, що авіаційні двигуни НОМЕР_3 не відповідають критеріям ч.2 ст. 167 КПК України, немає.

На даному етапі розслідування стан доказів, що вказують на обґрунтованість підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 333 КК України, є достатнім для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а обставини доведеності вчинення злочину мають бути перевірені під час розгляду справи в суді.

Підстав вважать, що арешт майна позбавляє можливості ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» здійснювати підприємницьку діяльність, немає

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5, якого було залучено в якості спеціаліста з авіаційного обладнання не має жодного відношення до будь-яких авіаційних двигунів не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Посилання представників власника майна, на ту обставину, що арешт накладено на предмети, які було вилучено під час огляду місця події в рамках іншого кримінального провадження, не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Твердження апелянта про те що при розгляді клопотання не був присутній прокурор, і про розгляд клопотання не був повідомлений власник майна є безпідставними. Як вбачається зі змісту ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, суд не порушуючи вимог ст. 172 КПК України розглянув клопотання у відсутності зазначених осіб.

Настання будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави у цьому кримінальному провадженні, з матеріалів кримінального провадження не вбачається. Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає, оскільки виправдані інтереси держави, пов'язані з посяганням на цінності держави та суспільства, у даному кримінальному провадженні вимагають вжиття такого методу державного регулювання як арешт майна.

Твердження апелянта з приводу того, що експорт авіадвигунів НОМЕР_3

здійснювався на законних підставах мають бути перевірені органом досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження. А ті обставини, які встановлені слідством дають, достатні правові підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Таким чином у слідчого судді були всі підстави для накладення арешту на авіаційні двигуни НОМЕР_3, вилучені 27 лютого 2015 року під час огляду місця події.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається. З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів, як необгрунтовану - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Смілого І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Дудко Є.В. та накладено арешт на предмети, які було вилучено 27 лютого 2015 року під час огляду місця події у зоні митного контролю поста «Західний» Київської міської митниці ДФС України, за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 27, а саме вантаж: авіаційні двигуни Д-30 КП - 2, 2 штуки, заводські номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, поданий до митного оформлення ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» (код ЄДРПОУ 21653858) за митною декларацією № 100250005/2015/532035, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД» ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді

Справа № 11-сс/796/633/2015 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Литвинова І.В.

Доповідач: Приндюк М.В.