Ухвала суду № 44721934, 09.02.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Глиняного В.П., Лашевича В.М.

при секретарі Саєнко Д.О.

з участю прокурора Очеретяного О.Г.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Київській області Гладченка Д.В. погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Очеретяним О.Г. та продовжено строк тримання під вартою до 19 березня 2015 року з визначенням застави у розмірі 800 мінімальних заробітних плат, що становить 974 400 гривень щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Язвинка, Макарівського району, Київськоїобласті, громадянина України, з середньою освітою, працюючого адміністратором ТОВ «Кооператор-Сервіс», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3,5 ст. 185 КК України.

Згідно ухвали, слідчий суддя, врахувавши обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування; взявши до уваги обґрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_2 злочинів та наявність ризиків, дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 800 мінімальних заробітних плат.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді захисник подав апеляційну скаргу зі змінами, в якій просить ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Захисник посилається на незаконність та необгрунтованість ухвали слідчого судді. Зазначає, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень є необґрунтованою. Також посилається на відсутність ризиків. Стверджує і те, що суд не розглянув можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів. Не погоджується апелянт і з розміром застави визначеним ухвалою слідчого судді. Крім того, зазначає, що суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_2 має позитивні характеристики, має сім'ю та утриманців.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу зі змінами вимог, просили скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково

Встановлений нормами кримінального процесуального законодавства України (ст. 177, 178, 183, 184, 199 КПК України) порядок застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачає, що клопотання слідчого за змістом повинно містити посилання на підстави необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, які слідчий суддя при судовому розгляді повинен перевірити на відповідність вимогам закону та з'ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав матеріалами кримінального провадження.

Для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя також повинен врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа та проаналізувати особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь зменшення (збільшення) ризику переховування особи від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Зазначені вимоги закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про продовженняОСОБА_2строку тримання під вартою належним чином виконані.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, слідчим управлянням ГУМВС України в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110200003417 від 05 листопада 2014 року.

27 листопада 2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3,5 ст. 185 КК України.

30 січня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Як вбачається із повідомлення про підозру, ОСОБА_2 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, організованою групою, у тому числі, що завдало значної шкоди потерпілим у особливо великих розмірах, а також у замаху на вчинення таємного викрадення чужого майна, вчиненому повторно, організованою групою, поєднаному з проникненням у житло, придбанні, зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться у кримінальному провадженні.

На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду сукупність вищезазначених даних дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень, що є підставою для застосування щодо підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, в матеріалах справи містяться дані, які підтверджують те, що ОСОБА_2 входив до організованої групи, метою якої було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжок) з помешкань громадян, що відбувались систематично, сплановано під керівництвом іншої особи. ОСОБА_2 будучи активним учасником організованої групи, згідно розподілених функцій підшукував об'єкти злочинних посягань, здійснював розвідувальні заходи (збирав інформацію про місця розташування вказаних об'єктів, склад родини, місця їх перебування в певний час, шляхи підходу та відходу з місця вчинення кримінального правопорушення), забезпечував учасників групи автотранспорту, який перебував у його користуванні, для забезпечення прибуття учасників групи до місця вчинення злочину і швидкого відходу, виконував функції водія, під час вчинення кримінальних правопорушень здійснював спостереження за оточуючою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб відразу попередити про це інших учасників групи, підшукував та зберігав засоби, пристосовані для вчинення кримінальних правопорушень (мобільні телефони, сім-карти операторів мобільного зв'язку, ломи-цвяходери, викрутки, відмички тощо), а також зберігав майно, викрадене під час вчинення злочинів, до моменту його збуту, підшукував м'ясця збуту викрадених речей, отримував належну йому частину матеріальних цінностей, здобутих злочинним шляхом.

На виконання своїх функцій ОСОБА_2 з метою забезпечення мобільності організованої групи забезпечував учасників групи автотранспортом, який перебував у його користуванні, а саме автомобілями «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» номерний знак НОМЕР_1 та «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» номерний знак НОМЕР_2.

Крім того, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_2 діючи умисно, не ставлячи до відома інших учасників організованої групи, не маючи передбаченого законом дозволу придбав та зберігав за місцем свого проживання пістолет із маркуванням «ROHM-RG 88CAL 9mm НОМЕР_3», три патрони з гумовою кулею калібру 9 мм та 154 патрони калібру 5,6 мм.

Разом з тим, причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується і іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом огляду місця події за місцем проживання потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9; заявами потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, в яких вони вказали на факт та час вчинення крадіжок; протоколом пред'явлення речей для впізнання потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_8, під час яких потерпілі впізнали речі викрадені з їх помешкання; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, під час якого було вилучено речові докази; протоколом обшуку автомобілів «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» номерний знак НОМЕР_1 та «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» номерний знак НОМЕР_2, під час яких було вилучено речові докази.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від28 жовтня 1994 року,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненими злочинами підтверджується наявними у провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є явно обґрунтованою, що дає підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Колегія суддів не вважає висновки органу досудового розслідування такими, що необумовлені сукупністю фактичних даних, тому твердження апелянта, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень є необґрунтованою, не заслуговують на увагу. Вирішення ж питання щодо правильності кваліфікації протиправних дій підозрюваного та наявності (відсутності) доказів вини у вчиненні злочину є прерогативою суду, на розглядйого надійде обвинувальний акт та не є предметом дослідження на даному етапі кримінального провадження.

Таким чином, підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, як правильно встановив слідчий суддя, є обґрунтованою.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання під вартою. Згідно клопотання, для завершення розслідування у справі необхідно провести ряд процесуальних дій, зокрема таких, як: встановлення вичерпного кола свідків, осіб, які спільно з підозрюваними вчинили кримінальні правопорушення, отримати висновки 10 призначених судових експертиз, отримати тимчасові доступи до документів, які містять інформацію про місце знаходження мобільних терміналів вилучених під час проведення обшуків 26 листопада 2014 року за місцем проживання підозрюваних та автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» номернийзнак НОМЕР_1, вжити заходів щодо розшуку майна, яким заволоділи підозрювані під час вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень, встановити розмір шкоди завданий кримінальними правопорушеннями, встановити місця збуту речей здобутих підозрюваними під час вчинення кримінальних правопорушень, виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України.

В сукупності з наявністю обґрунтованої підозри та наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання під вартою слідчий суддя під час розгляду клопотання перевірив доводи слідчого про наявність ризиків з боку підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, вчинити інші кримінальні правопорушення. При цьому слідчий суддя зазначив, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу на даний час не зменшилися. В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи згідно вимог чинного законодавства суд врахував тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у злочинах, систематичність вчинення злочинів у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, те, що підозрюваний раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності саме за вчинення корисливого злочину.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставини даного кримінального провадження свідчать про існування справжніх інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_2

З огляду на викладене підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі та уточненнях до неї, не вбачається.

Разом з тим, слідчий суддя вказав, що визначає ОСОБА_2 заставу в розмірі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, однак, фактично визначив розмір застави, який значно перевищує той, що вказаний в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, жодним чином не мотивувавши своє рішення.

При таких обставинах, виходячи з вимог ст. 407 ч. 3, п. 2 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Апеляційний суд, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст.ст. 177, 178 КПК України, вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, а тому вважає, що ОСОБА_2 слід визначити заставу в розмірі 600 мінімальних заробітних плат.

Такий розмір застави є справедливим, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнитичастково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Київській області Гладченка Д.В. погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Очеретяним О.Г. та продовжено строк тримання під вартою до 19 березня 2015 року з визначенням застави у розмірі 800 мінімальних заробітних плат, що становить 974 400 гривень щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Київській області Гладченка Д.В. погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Очеретяним О.Г. про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 19 березня 2015 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 600 мінімальних заробітних плат, що становить 730 800 гривень у національній грошовій одиниці, з урахуванням застави внесеної згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року.

Застава може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 19 березня 2015 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 11-сс/796/222/2014 Категорія ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ГолубО.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Приндюк М.В.