Ухвала суду № 44721808, 09.02.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Сокуренка Д.М., Глиняного В.П.

при секретарі Сологуб В.І.

з участю прокурора Гаврильця В.М.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва Гаврильця В.М. на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві Пилипенка Я.П., погодженого прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Гаврильцем В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, КК України.

Слідчий суддя в ухвалі вказав, що прокурором не доведено наявності обгрунтованрої підозри, в матеріалах справи відсутній протокол допиту підозрюваного, та відсутні прямі докази, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинених кримінальних правопорушень, та прийшов до висновку про відхилення клопотання слідчого.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про відмову у застосування запобіжного заходу та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вказує, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. На думку апелянта, суд помилково дійшов висновку про недоведеність прокурором обґрунтованої підозри. Як зазначає прокурор, протокол допиту підозрюваного не долучався до матеріалів справи, так як підозрюваний відмовився давати покази.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного та захисника, які заперечувати проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Рішення слідчого судді має бути постановлено з урахуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання застосування запобіжного заходу та чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановляється.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, до суду, в межах кримінального провадження № 120151000800000880 від 05 січня 2015 року надійшло клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_1 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду вказаного клопотання слідчий суддя в ухвалі вказав, що прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри, а відсутні і докази, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинених кримінальних правопорушень, та прийшов до висновку про відхилення клопотання слідчого.

Тобто слідчий суддя вказав на відсутність обставин, передбачених п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не застосував щодо підозрюваного жодних процесуальних обмежень.

Разом з тим, з таким рішення слідчого судді неможливо погодитися.

По-перше, згідно ч. 2 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання не буде доведено наявність всіх обставин, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

У разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, але не доведе обставин, передбачених п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою суду чи іншого органу державної влади (ч. 3 ст. 194 КПК України).

У даному кримінальному провадженні слідчий суддя вважає недоведеним обґрунтованість підозри, проте з таким твердженням слідчого судді не можна погодитись, оскільки в матеріалах справи за клопотанням слідчого містяться докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, такими доказами є дані із: постанови про призначення хімічної експертизи; висновку хімічної експертизи; показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; протоколу огляду місця події; протоколу про результати контролю за вчиненням злочину; протоколу оперативної закупівлі; протоколу акту покупця. А також пояснень самого ОСОБА_1, згідно яких ОСОБА_1 вказав, що вживає наркотичні засоби протягом двох років, та умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність вирішив збувати наркотичний засіб.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим злочином підтверджується наявними у провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є явно обґрунтованою, що дає підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Таким чином, підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальнихправопорушень, є обґрунтованою.

По-друге, апеляційний суд вважає помилковими, зробленими без урахуванням всіх відомостей, які мають значення для правильного вирішення питання застосування запобіжного заходу та з неправильним тлумаченням норм КПК України, висновки слідчого судді про недоведеність у даному кримінальному провадженні обставин, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Як уже було встановлено, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, КК України.

Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1, характер злочину, у вчиненні якого він підозрюється, в сукупності з тими даними, що ОСОБА_1 не працює, не має стійких соціальних зв'язків і даних про позитивну репутацію, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки з боку підозрюваного, а також відсутність жодних стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам, чим тримання під вартою, запобігти цим ризикам. Тобто, підтверджують собою наявність підстав вважати доведеними обставини, передбачені п.п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, на що обґрунтовано посилається в апеляційній скарзі прокурор та слідчий у клопотанні, і що зовсім не оцінено слідчим суддею.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя прийняв рішення без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, які мають значення для прийняття законного судового рішення та неправильно застосував норми КПК України, у відповідності до яких постановив рішення, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, - задоволенню.

Застосовуючи до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, визначив заставу в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, оскільки такий розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, і, підстав вважати його завідомо непомірним, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва Гаврильця В.М. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві Пилипенка Я.П., погодженого прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Гаврильцем В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві Пилипенка Я.П., погоджене прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Гаврильцем В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 березня 2015 року.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 48 720 гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 27 березня 2015 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 11-сс/796/365/2014 Категорія ст. 183 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ДюричМ.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції ПриндюкМ.В.